Свіжими санкціями США нашкодили самі собі, а не Росії, пише видання Spiegel Online. Його автор передусім, звертає увагу на те, що "санкції не було погоджено із традиційними созниками США і не було врахувано їхніх інтересів", що "викликає занепокоєння". Spiegel Online пояснює, що новий закон "частково є оголошенням економічної війни Росії (у відповідь на імовірне втручання у вибори президента США. - Ред.). Він передбачає покарання для компаній, що мають стосунок до будівництва або експлуатації російських газогонів". А це, йдеться у статті, зачепить не лише російський енергетичний сектор, а  "численні європейські енергетичні компанії".

Нерозумний вчинок США

Зокрема, наголошує Spiegel Online, від такої політики постраждають німецькі підприємства: "Санкції США вже завдали непрямих збитків. Серед таких - зіпсуті американсько-німецькі відносини. Більш ніж третина поставок газу до Німеччини десятиліттями надходить з Росії". Видання пише, що навіть канцлерка Анґела Меркель, яку важко запідозрити в симпатії до Путіна, виступила проти ухвалення документу, адже той не лише націлений проти німецько-російського проекту газогону "Північний потік-2" (Nord Stream 2), а й раптом проголошує пріоритетним "експорт американських енергоресурсів заради створення американських робочих місць. Америка лишається передусім".

Зрештою, йдеться у статті, конгресменам навряд чи вдасться "економічно поставити Росію на коліна". Spiegel Online пояснює, що чергові обмеження лише підвищать рейтинг Путіна й посилять антидемократичні настрої. "З точки зору злочину й кари санкції цілком можна зрозуміти. Але вони не є розумним рішенням. Якщо закон набере чинності, позиції прихильників жорсткого курсу Путіна лише посиляться", - підсумовує автор Spiegel Online.

Потрійне цькування

На те, що американські санкції вдарять не лише по Росії та російсько-американським стосункам, вказує і Süddeutsche Zeitung. Його автор пише, що хоча Росія зробила ставку на президента Трампа, їй варто нарешті зрозуміти, що "США не є таким само політичним проектом однієї людини".

Це "кінець ілюзій про те, що з Трампом буде легше", пише видання, однак серед сторін конфлікту опинилася і Європа: "Як не дивно, в особі Єврокомісії Росія здобуває союзника, який погрожує США. Цілком логічно, що за санкціями європейцям почулися американські енергетичні інтереси, які шкодять їхнім власним. Таким чином йдеться про потрійне цькування - з Вашингтона, Москви і Брюсселя, спричинене передусім економічними інтересами. До України це все стосунку не має", - підсумовє видання.

Один закон – багато постраждалих

Видання Handelsblatt звертає увагу на те, що "посилення санкційної політики загрожує серйозною трансатлантичною суперечкою, що може зрештою призвести до розпаду трансатлантичної коаліції". "Стара Європа" не готова брати участь в американській боротьбі проти "вісі зла", пише Handelsblatt. Видання згадує, що в самому ЄС є чимало противників навіть старих санкцій - це здебільшого країни південної Європи, залежні від поставок російського газу, як-от Греція, Італія, Кіпр, а також Австрія. "Донині політичний консенсус несприйняття порушень міжнародних законів відсував на задній план економічні питання. Однак європейці не хочуть бачити себе заручником внутрішнополітичних чвар. Єврокомісія закликала Вашингтон скоординувати заходи. Якщо цього не станеться, це, зрештою,… може призвести до розпаду трансатлантичної коаліції", - підсумовує видання.

Європа б'є на сполох

Про загрозу трансатлантичній єдності пише й американське видання Financial Times. Воно, так само, як і інші ЗМІ, звертає увагу на вразливість європейського енергетичного сектору перед санкціями США. Журналісти FT додають, що хоча під удар потраплить не лише "Північний потік 2", а й інші інфраструктурні проекти, найбільше нововведенями стурбовані у Німеччині. "Німеччина всерйоз стурбована тим, що сприймає це як претензію США на екстратериторіальні права на європейський енергетичний ринок", а також метою закону - захистити американські економічні інтереси.

Видання нагадує про початкову мету санкцій проти Росії - підтримку України. Наразі, пише FT, тривають перемови Брюсселя і Вашингтона: у ЄС наполягають, "що домінуючим стратегічним пріоритетом залишається збереження єдності зі США перед обличчям войовничої Росії на її західних кордонах і в Україні".

Згладжування негативного впливу

Брюссельське видання Politico, натомість, зауважує, що гнів ЄС через санкції не є несподіваним. "Перед тим, як (президент Єврокомісії Жан-Клод - Ред.) Юнкер зробив жорсткі публічні заяви, європейські чиновники-лобісти у Вашингтоні спромоглися зменшити обсяг санкцій – завдяки зробленим в останній момент поправкам", - пише видання, посилаючись на власні джерела.

Politico пояснює, що початковий варіант документу передбачав санкції навіть для проектів, у яких частка Росії є мізерною, як-от азербайджанський "Шах-Деніз-2" (реалізується британською British Petroleim), в якому частка російського "Лукойлу" складає 10 процентів, і єгипетський "Зохр" (реалізується італійською Eni), в якому 30 відсотками володіє "Роснефть". Зрештою, лобісти домоглися підвищення критичного рівня російської участі до 33 відсотків, що врятувало згадані проекти.

"За німецького втручання", пише Politico, конгресмени погодилися внести ще дві правки: США мусять консультуватися зі союзниками, перш ніж накладати санкції, що можуть зашкодити Німеччині отримувати російський газ. Друга правка передбачає, що санкції не перешкоджатимуть проекту нафтопроводу з Казахстану.

Та попри ці зусилля, підсумовує Politico, чимало європейських компаній постраждають від нових санкцій. Серед таких фірм, що займаються обслуговуванням та розбудовою трубопроводів у Росії, а це включає і ті труби, що постачають газ до української транзитної системи.