Україна, Таїланд, Туреччина - майже щодня у ЗМІ з'являються заголовки про громадянські протести та демонстрації. На думку німецького Фонду Бертельсманна, кількість бунтів в усьому світі не зменшиться і в наступному році. Навпаки, адже навіть демократично обрані уряди в усьому світі і надалі обмежують права своїх громадян, цензурують ЗМІ або дискримінують меншини.

І хоч економічна ситуація в багатьох країнах краща, ніж два роки тому, однак перевагами від цього користуються лише нечисленні міські верстви середнього класу. Соціальні реформи також не запроваджуються, констатує Фонд Бертельсманна у своєму новому дослідженні Bertelsmann Transformationsindex 2014 (BTI).

"Ми можемо і на майбутнє рахуватися із неабиякою порцією тиску знизу", - вважає Гауке Гартманн, експерт з прав людини у Фонді Бертельсманна. Неабияку роль відіграє також і те, що люди знаходять усе більше можливостей об’єднуватися в мережі за допомогою медіа. Використання Youtube та Twitter - як під час "арабської весни" 2010 року - сприяє поширенню протестних рухів. "Ми можемо виходити з того, що протести - такі, як зараз спостерігаються у Києві або Бангкоку - стануть радше правилом, аніж виключенням", - зауважує експерт.

Рейтинг демократичності

Для складання рейтингу експерти Фонду Бертельсманна дослідили 129 країн, котрі розвиваються і трансформуються. Дослідники оцінили їх за 17 критеріями, які включають ступінь участі громадян у політичному житті, якість правової системи, стабільність демократичних інститутів, соціально-економічний розвиток та зростання конкуренції.

Попри протести у багатьох країнах, дослідження приходить до невтішного висновку: у порівнянні до 2012 року світ не став більш демократичним. Ключові аспекти демократії - вільні вибори, дотримання прав людини, свобода зібрань та ЗМІ - усе сильніше обмежуються у всіх країнах-учасницях дослідження, відзначила очільниця проекту Сабіне Доннер під час презентації рейтингу. За її словами, практично в усіх країнах росте розчарування суспільства політикою влади, котра не виконує обіцянок. Це неминуче призводить до росту громадянської активності та масштабних протестів, говорить експертка.

Україна як приклад зростання напруги

Один із найяскравіших прикладів - хвиля протестів, котра піднялася в Україні після відмови президента Віктора Януковича підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом. За словами Доннер, прихід до влади Януковича у 2012 році позначився найбільш значним зниженням позицій України у рейтингу BTI у порівнянні до інших країн. Запровадження більш жорсткого законодавства та посилення консолідації влади були сприйняті дуже негативно, відзначає експерт. Від того часу позиція України продовжує погіршуватися: у новому рейтингу Київ зайняв 57 місце у порівнянні до 55-го у 2012 році.

Варто зазначити, що під час складання нового індексу Фонд Бертельсманна не враховував останні події в Україні: до моменту початку протестів дослідження уже було завершене. За словами Сабіне Доннер, нинішня ситуація у країні враховуватиметься під час складання наступного рейтингу.