Провідні автовиробники світу прискореними темпами нарощують інвестиції у виробництво електромобілів. Лише за один рік вони фактично подвоїлися. Водночас капіталовкладення у модернізацію і розширення виробництва автомобілів з традиційними двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ) швидко скорочуються.

Підсумок року: 8,4 мільярда євро і 26 проектів

Такого висновку дійшли експерти німецького відділення британської консалтингової компанії Ernst & Young (EY) у дослідженні, опублікованому 3 червня у Франкфурті-на-Майні. Вони проаналізували опубліковані дані 16 найбільших німецьких, японських, французьких, американських і південнокорейських автомобільних компаній. Китайських автовиробників через недоступність необхідної статистики не враховували. 

Згідно з дослідженням, у 2018 році автовиробники трьох континентів оголосили у всьому світі про початок 118 інвестиційних проектів у традиційному автобудуванні на загальну суму 22,4 мільярда євро. Це на 16 відсотків менше, ніж роком раніше.

Водноччас капіталовкладення у створення нових і розширення наявних потужностей для випуску електромобілів фактично подвоїлися: вони зросли на 97 відсотків до 8,4 мільярда євро. Їх спрямували на 26 проектів. У цю суму не включили витрати на наукові дослідження і конструкторські розробки.

Для порівняння: у 2015 і 2016 роках, за даними EY, інвестиції у випуск автомобілів з електричною тягою становили всього по одному мільярду євро. Причому мова йшла тоді відповідно про два і три проекти.

Німецький автопром - головний інвестор, Китай - головний одержувач

Найактивніше у 2015-2018 роках в розвиток електромобільності вкладався німецький автопром. Він виділив за чотири роки 11,07 мільярда євро на 29 проектів. Друге місце з великим відривом посідають французькі автовиробники (1,28 мільярда), потім японські (862 мільйони), південнокорейські (848 мільйонів) і американські (632 мільйони).

Однак головним одержувачем інвестицій стала не Німеччина, а Китай. Політичне керівництво КНР ще кілька років тому взяло курс на форсоване впровадження електромобілів і зараз активно стимулює їхній випуск і продаж на внутрішньому ринку. Тому значна частина капіталовкладень німецького автопрому йде в Китай. Серед п'яти найбільших інвестиційних проектів минулого року - початок будівництва нових китайських заводів компаній BMW і Daimler, які випускатимуть автомобілі як з ДВЗ, так і з електричною тягою. 

У Китаї 16 західних і азійських автомобільних компаній вклали у розвиток виробництва електромобілів у 2015-2018 роках загалом 6,13 мільярда євро. До Німеччини було направлено інвестиції на 4,37 мільярда євро, потім йдуть Франція (1,61 мільярда), США (1,11 мільярда) та Індія (848 мільйонів). Одержувачами суттєво скромніших коштів стали також, згідно з дослідженням, Італія, Словаччина, Таїланд, Польща, Японія, Швеція, Бельгія, Великобританія.

Американські корпорації надолужують згаяне

Таким чином, до виробництва електромобілів і компонентів до них підключилися вже не менше півтора десятка країн, але світовими центрами їхнього випуску стають Китай та Німеччина, а також Франція, яка потіснила США. Як зазначають у повідомленні EY, протягом останніх років в Америці дійсно мало інвестували в електромобільність: автори дослідження зафіксували лише вісім проектів.

Однак, пише далі EY, у 2019 році ситуація в США починає змінюватися. Так, Ford оголосив, що вкладе в перерахунку 900 мільйонів євро в реконструкцію автозаводу в штаті Мічиган, щоб почати там випуск електромобілів. General Motors в тому ж штаті Мічиган витратить 270 мільйонів євро, щоб налагодити лінію з виробництва автомобілів із електричною тягою.

Автори дослідження компанії Ernst & Young попереджають, що швидке нарощування інвестицій в електромобільність при одночасному скороченні капіталовкладень в інші проекти стане у світовому автомобілебудуванні панівним трендом на найближчі роки.

Експерти EY попереджають: наближаються пертурбації

"Багато виробників ставлять зараз все на одну карту. Вони скеровують мільярдні суми на розвиток і розширення виробництва електромобілів і посилено заощаджують на інших напрямках", - зазначає співавтор дослідження Константін Ґаль (Constantin M. Gall), який очолює у німецькому EY відділ автомобілів і транспорту.

Таким чином, вважає експерт, вони "укладають досить сміливе і недешеве парі: вони ставлять на швидке і сильне зростання продажів електромобілів, незважаючи на такі наявні проблеми, як недостатньо розвинена інфраструктура для підзарядки, дуже високі роздрібні ціни і низька норма прибутку".

Налагодження масового виробництва електромобілів коштуватиме автовиробникам в коротко- і середньостроковій перспективі величезних грошей і знизить їхню прибутковість, впевнений експерт з автомобільного ринку EY та інший автор дослідження Петер Фус (Peter Fuß). Тому, на його думку, у Європі та Америці компанії прагнутимуть випускати за допомогою наявних потужностей автомобілі як з електромоторами, так і з ДВЗ, в той час як заводи для випуску тільки електромобілів будуватимуть переважно в Китаї. 

У будь-якому разі, "автомобільній промисловості слід налаштуватися на голодні роки", наголошує він і попереджає: "Ми ще побачимо масштабну реструктуризацію і заходи щодо скорочення витрат аж до закриття цілих заводів".

Конкретних прогнозів автори дослідження не дають, але можна припустити, що пертурбації в галузі, які наближаються, торкнуться і російського автопрому. Власне, часткове згортання корпорацією Ford виробництва у Європі, зокрема закриття заводів у Росії, є частиною процесу, що набирає обертів. Тим більше, що лідери американського автопрому відстали у сфері електромобільності і зараз мають надолужувати згаяне.

Та й нещодавня пропозиція Fiat Chrysler об'єднатися з Renault може бути продиктована бажанням долучитися до вже досить багатого досвіду цієї компанії у випуску електромобілів. З цієї точки зору російський завод АвтоВАЗ, контрольований французьким концерном, виглядає не дуже привабливим і перспективним активом.