Наскрізною темою Світового транспортного форуму, який відкрився в четвер, 27 травня, у Лейпцигу, було модне і актуальне нині у Європі енергозбереження в транспорті. До прикладу, відвідувачам ярмарку давали можливість проїхатись на одноколісному самокаті «сігвеї» ( Segway ) – його водій не сидить, а стоїть на платформі між двома колесами, тримаючись за штангу-кермо. Зовні здається, що конструкція мала б перекинутись. Але скутер везе, причому досить спритно, до 20 кілометрів на годину, більше того - він споживає лише сонячну енергію.

«Оскільки він споживає струм від сонця, то не гуркотить, не потрібно також палити бензин, а це все-таки неприємні речі у міському транспорті»,- каже одна відвідувачка форуму. «Я була нещодавно в Індії, так там є міста, де жахливо шумно. Коли стоїш на світлофорі, 30 мотоциклів газують одночасно та роблять такий гуркіт. А цей «сігвей» тихий та не продукує вихлопних газів»,- ділиться враженням інша.

Сценарій жаху

На думку двох відвідувачок, електричний самокат, зважаючи на зміни клімату, якраз і є засобом пересування майбутнього. Фактично саме про це і радяться 900 експертів транспортної галузі з 50 країн на світовому форумі. Вже нині 13 відсотків викидів вуглекислого газу дає транспорт. За прогнозами, кількість автомобілів до 2050 року має потроїтися. Утричі зросте і парк літаків та гелікоптерів.

З цим «сценарієм жаху» познайомив присутніх на форумі федеральний президент Німеччини Горст Келер (Horst Köhler): «Якщо ознайомитися з прогнозом зростання транспорту, то жах бере. Тому що ми хочемо і потребуємо зростання у нових індустріальних країнах, а також у бідних країнах. Але ми не зможемо насолоджуватися цим ростом на користь нашої планети та людства, якщо не позбудемось навантаження на ресурси та забруднення довкілля».

Логістика абсурду: краби німецькі, обробка марокканська

Президент Келер знає, як бути: слід створити такі умови, щоб промисловості не було вигідніше, наприклад, транспортувати поросят з Німеччини до європейських країн "або ще кудись подалі", щоб через кілька місяців імпортувати звідти шинку до Німеччини. Або ж ловити крабів у Північному морі, а на переробку відправляти до Марокко, бо там дешевша робоча сила. «Той, хто перевозить людей або товари, сплачує за пальне, персонал, за послуги компанії-транспортувальника та мита. Але він платить мало або зовсім нічого не платить за забруднення повітря, шум, збитки для здоров'я, навколишнього середовища та кліматичну шкоду»,- підкреслив Келер.

Слова Келера – бальзам на душу швейцарцю Бертрану Пікару (Betrand Piccard). Він, підприємець і шукач пригод, хоче облетіти Землю на літаку, рушійною силою якого є лише сонячні батареї. Він прагне довести, що залежність від традиційних енергоносіїв цілком можна здолати: «Уряди держав світу повинні встановити для індустрії ліміти заощадження енергії та СО2. Їм не треба пояснювати промисловості, як це зробити, а просто встановити ліміти. Бізнес достатньо кмітливий і сам знайде технологічні рішення».

Автори: Сабіне Кінкартц, Захар Бутирський
Редактор: Ольга Сосницька