Урочиста церемонія відкриється паровозним гудком – вже саме транспортування до концтабору Освенцім-Біркенау було справжніми тортурами для в”язнів, яких перевозили в абсолютно переповнених, закритих вагонах. ”Подорож” завершувалася на ”платформі смерті”: тих, хто ще був здатний працювати, відправляли в бараки, інших – відразу до газових камер. За підрахунками істориків, у концтаборі Освенцім-Біркенау есесівці знищили півтора мільйона людей. Почесний президент Міжнародного комітету Освенцім Курт-Юліус Ґольдштейн, виступаючи цього тижня в Берліні, назвав цей концтабір ”найбільшим у світі цвинтарем”:

”Там лежать євреї, сінті й рома, поляки, росіяни, жінки та чоловіки руху опору з усього світу. Жодний з них не має могильної плити. Нацисти хотіли, щоб про цих людей забули. Наш обов”язок - запобігти цьому”.

Збереження пам”яті про злочини націонал-соціалістів – це моральне зобов”язання, наголосив також канцлер Німеччини Ґергард Шредер. Під час заходів з нагоди 60-ї річниці визволення в”язнів концтабору Освенцім, що напередодні відбулися в Берліні, глава німецького уряду сказав:

”Ніщо не може відшкодувати той жах, страждання та наругу, яких зазнали в”язні концтаборів. Челмно, Бельзец, Треблінка, Майданек і Освенцім-Біркенау – ці назви назавжди пов”язані з історією жертв, але також з європейською та німецькою історією. Ми це знаємо, і ми з великою скорботою несем цей тягар, але також відчуваємо й нашу велику відповідальність”.

Коли в січні 1945-го року солдати Червоної Армії увійшли в концтабір поблизу південнопольського міста Освенцім, вони знайшли тільки вісім тисяч полонених. Усіх інших есесівці або переправили до інших таборів, або знищили, або погнали їх ”шляхом смерті” до Німеччини. Люди, що зустрічали своїх визволителів, були схожі швидше на мертвих, ніж на живих. Пізніше шоковані побаченим радянські солдати розповідали, що виснажені, зголоднілі, вдягнені в якесь лахміття в”язні навіть не розуміли, що для них пекло нарешті минуло. Аби знищити сліди злочину, перед відступом есесівці висадили в повітря газові камери та крематорій. На жаль, нині нерідко люди починають забувати про всі ці жахи. Так, у Великобританії нещодавно провели опитування, результати якого продемонстрували, що майже половина респондентів ніколи не чула про Освенцім. Говорить голова Всесвітнього єврейського конгресу Ісраель Зінґер:

”Музеї, конференції та меморіали, присвячені Голокосту, відвідують передусім політики та євреї, а також їхні друзі. Більшість людей мало цікавляться цією темою. Настав час, щоб тему Голокосту нарешті звільнити з гетто”.

На центральних урочистостях з нагоди ювілею визволення концтабору Освенцім від імені тих, хто пережив жахи нацистського полону, виступлять два колишні в”язні: французький політик, єврейка Сімон Вейл, яка дитиною пройшла через цей концтабір і втратила там свою матір, а також колишній польский міністр закордонних справ, католик Владислав Бартошевский, якого 1940-го року кілька місяців протримали в концтаборі після облави есесівців на польську інтелігенцію. За 20 тисяч загиблих сінті й рома говоритиме голова Центральної ради сінті й рома в Німеччині Романі Розе. З 40 державних лідерів, котрі братимуть участь у церемонії, слово нададуть тільки трьом: польскому президентові Александру Квасьневському як представнику сторони, що приймає гостей; російському президентові Володимиру Путіну як представнику колишніх визволителів, та президентові Ізраїлю Моше Катцаву, оскільки більшість жертв концтабору Освенцім – євреї. Німеччину представлятимуть федеральний президент Горст Келер та міністр закордонних справ Йошка Фішер. Серед гостей також президент України Віктор Ющенко, батько якого теж пройшов через цей концтабір. Виступаючи цього тижня в Страсбурзі в Раді Європи, Ющенко сказав:

”Для мене Освенцім відбивається в серці особистим болем, подробицями батьківських розповідей, які я передаю своїм дітям, грудочкою землі, на якій я поклявся ніколи не допустити в Україні жодних проявів антисемітизму чи будь-якої нетерпимості до інших націй, релігій, мов і культур”.

В урочистій церемонії візьмуть участь також ветерани Червоної Армії, які 1945-го року визволяли в”язнів концтабору. Програмою передбачено екуменічну молитву, а також єврейську поминальну молитву Каддіш. На завершення учасники церемонії запалять свічки біля меморіалу жертвам нацизму.

Володимир Медяний, Ніна Веркгойзер