Єрусалим: cвіт відреагував критикою на рішення Трампа
Стас Соколов
7 грудня 2017 р.
Критики рішення Трампа заявляють про великі ризики ескалації конфлікту в регіоні. Ізраїльський прем'єр-міністр вважає крок США "історичним".
Ізраїльський військовий під час сутичок із палестинцями біля "стіни розмежування" в Єрусалимі, 2015 рікФото: Getty Images/AFP/M. Al-Shaer
Реклама
Рішення президента США Дональда Трампа щодо визнання Єрусалима столицею Ізраїлю спричинило переважно критичну реакцію світових лідерів. Німецька канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) у середу, 6 грудня, заявила, що федеральний уряд "не підтримує цю позицію, позаяк статус Єрусалима має визначитися переговорами у рамках рішення "дві держави для двох народів", зазначив її речник Штеффен Зайберт (Steffen Seibert) у соцмережі Twitter.
Глава дипломатії Євросоюзу Федеріка Могеріні, своєю чергою, висловила серйозну стурбованість заявою Трампа та можливими її наслідками для ситуації на Близькому Сході. "Позиція ЄС незмінна. Прагнення обох сторін (ізраїльсько-палестинського конфлікту. - Ред.) мають бути задоволені, треба у переговорах досягнути рішення про статус Єрусалима як майбутньої столиці обох держав", - наводить її заяву агенція "Інтерфакс". Критично виступив також президент Франції Еммануель Макрон і британська прем'єрка Тереза Мей.
Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху натомість назвав рішення Вашингтона "історичним", "сміливим та справедливим". Він пообіцяв залишити статус-кво Єрусалима як релігійного центру, зазначає агенція AFP.
Обурення арабського світу
Палестинський лідер Махмуд Аббас заявив, що Трамп поклав край довірі до США як посередника на Близькому Сході. У телевізійній промові після виступу президента США Аббас заявив, що таке рішення Білого дому - "заяву про відмову від ролі, яку Сполучені Штати відігравали у мирному процесі", цитує агентство новин AP. Ісламістський рух ХАМАС, який керує Сектором Гази, зазначив, що Трамп "відкрив врата пекла" для інтересів США у регіоні.
Із гострою заявою виступило міністерство закордонних справ Ірану. На думку Тегерана, такий крок Трампа загрожує "новою інтифадою (збройною боротьбою за "визволення Палестини". - Ред.)" або ж "радикальними та жорсткими" повстаннями, ідеться в заяві на сайті відомства.
Офіційна Анкара назвала крок США безвідповідальним та незаконним, у Йорданії, своєю чергою, закинули Трампові порушення міжнародного права.
Об'єднання арабських країн проведуть термінові зустрічі, аби скоординувати свої позиції щодо єрусалимського питання. У п'ятницю, 8 грудня, це питання обговорюватиме також Рада Безпеки ООН.
Фоторепортаж: Ізраїльські поселення на палестинських територіях
Попри протести, Кнесет Ізраїлю ухвалив закон про легалізацію поселень на палестинських територіях. Критики вважають, що тепер конфлікт не вирішити - навіть якщо буде створено дві держави.
Фото: Reuters/B. Ratner
Понад двісті поселень
Згідно з даними правозахисної організації "Бецелем", в 1967-2013 роках на Західному березі річки Йордан та в Східному Єрусалимі були створені 125 офіційних ізраїльських поселень й аванпостів, а також близько сотні нелегальних. За інформацією Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП), влада Ізраїлю зайняла 35 відсотків території Східного Єрусалима під будівництво одиниць житла.
Фото: Reuters/B. Ratner
Чи є шанс на примирення?
У районі Хар-Хома, розташованому між Єрусалимом і Вифлеємом, будують нове єврейське поселення. Представники палестинців вважають, що ізраїльська політика поселень перешкоджає мирному врегулюванню та знищує шанси на рішення тривалого конфлікту шляхом створення двох держав. Міжнародна спільнота також критикує будівництво поселень.
Фото: picture alliance/newscom/D. Hill
Ізраїль конфіскує приватні землі
На землях, що перебували в приватній власності палестинців, будівництво поселень заборонялося. Новий закон постфактум легалізував поселення, зведені на палестинських територіях "через незнання або за ініціативою держави". Власникам землі виплатять компенсації або виділять альтернативні ділянки. Палестинська автономія не дозволяє продавати Ізраїлю землю під страхом смертної кари.
Фото: Reuters/A. Awad
Знесення Амони
Новий закон не поширюється на ті єврейські поселення, які рішенням суду повинні були знесені. Проте саме за допомогою цього закону прибічники поселень сподівалися запобігти примусовому виселенню жителів Амони - поселення на Західному березі річки Йордан, конфлікт мешканців якого з владою Ізраїлю тягнеться з 2005 року. 40 родин примусово виселили, після чого почали зносити будівлі.
Фото: Getty Images/AFP/T. Coex
Барикади та заворушення
Верховний суд Ізраїлю постановив знести Амону ще наприкінці 2014 року. Терміни знесення не раз переносили. До останнього моменту учасники правих угруповань та поселенці протидіяли евакуації жителів та руйнуванню поселення. Багато противників знесення Амони спеціально приїхали сюди з інших міст. У свою чергу палестинці запекло протестували проти збереження поселення.
Фото: Reuters/M. Torokman
Конфлікт поселенців з палестинцями
Поселенці з Амони вважають, що Західний берег річки Йордан, який Ізраїль захопив в результаті Шестиденної війни у 1967 році - це земля, обіцяна єврейському народу Богом, про що йдеться в Торі. Зараз близько 600 тисяч ізраїльтян мешкають у поселеннях на Західному березі та у Східному Єрусалимі. Між єврейськими поселенцями та палестинцями знову й знову відбуваються сутички.
Фото: Reuters/M. Torokman
Новий прихисток в Офрі
Загалом близько 4000 квартир для єврейських поселенців були збудовані на земельних ділянках, що належали палестинцям. У підсумку йдеться про 16 поселень та аванпостів. Тепер їх потрібно або примусово знести, або легалізувати відповідно до нового закону. Багато колишніх жителів Амони знайшли новий прихисток у сусідньому поселенні Офра.
Фото: Reuters/B. Ratner
Примусове знесення в Офрі
Але й у самій Офрі, яка існує з 1975 року, не всі будівлі були зведені на законних підставах. Тому до 5 березня 2017 року тут потрібно буде знести дев'ять осель, збудованих на приватних земельних володіннях палестинців. Родина Бен Шушан опинилась серед тих, кому доведеться залишити помешкання.
