38-річна мешканка Львівщини Ганна К. упродовж останніх десяти років заробляє на життя сезонними роботами у сусідній Польщі. Жінка двічі на рік по три місяці поспіль виїздить до Мазовецького воєводства, аби допомогти польському фермеру у зборі та переробці яблук. Черговий виїзд Ганна запланувала у червні, але плани на поїздку за тим - у жовтні - в неї, здається, ламаються.

З 2007 року Польща поступово спрощувала процедуру оформлення трудових мігрантів з країн колишнього Радянського Союзу, аби "залатати" нестачу робітників в трудомістких галузях економіки: будівництві, сфері послуг, сільському господарстві. Зараз українці, а також грузини, вірмени, білоруси, росіяни та молдавани можуть без дозволу на роботу працювати у Польщі півроку - для цього достатньо заяви від польського роботодавця в управління праці про намір доручити роботу іноземцеві. Утім, з жовтня цього року ЄС зобов'язує працевлаштовувати і сезонних робітників винятково на основі дозволу на роботу.

Легальна робота добре, але заробіток - важливіше

"Мене повністю влаштовує те, як нині все налагоджено, - каже співрозмовниця DW Ганна. - Отримати виклик від пана я можу за один день. Відкриваю національну візу на рік і спокійно, легально їду заробляти".

Утім, незважаючи на те, що у жовтні вимоги трудового законодавства у Польщі зміняться, жінка не збирається відмовлятися від поїздки: "Я їду, у мене ще є віза, а в якому статусі буду - мене не особливо цікавить. Це здебільшого у сфері відповідальності господаря. Мені немає що губити, бо тут, в Україні, я таких грошей не зароблю", - пояснює заробітчанка. Ганна не приховує, що праця нелегка, доводиться виконувати важку роботу по 10-15 годин вдень, але грошова винагорода усе нівелює. За її словами, за місяць роботи на польській фермі вдається заробити до 500 євро, що вдесятеро більше, ніж можна заробити у її рідному селі. І приблизно вп'ятеро більше ніж середня місячна зарплата на Львівщині, яка, за даними Держкомстату, становить 3,8 тисячі гривень.

Бажаючих заробити більшає

Падіння курсу гривні, економічна нестабільність і масове безробіття, особливо серед молоді, є основними причинами постійного зростання кількості бажаючих підзаробити у Польщі, коментує в інтерв'ю DW менеджерка рекрутингового агентства Praca Polska Тетяна Будова. "Щодня ми консультуємо до півсотні бажаючих виїхати на роботу до Польщі. Ми зорієнтовані винятково на цю країну, бо це близько і легально. Крім того, це добра альтернатива - особливо для мешканців провінції, де безробіття зашкалює", - каже Будова.

Ганна підтверджує ці слова. Вона каже, що з її села у кожній третій хаті є сезонні заробітчани. "Кожного місяця дедалі більше бажаючих працювати у Польщі. Переважно це жінки, і якщо господар добрий, то до нього повертаються. Мені пощастило - у мене людяний пан і гарне помешкання", - пояснює Ганна у розмові з DW.

Жінка також розповідає, що коли у Польщі вимагатимуть дозволи від усіх заробітчан, для них все ускладниться в рази. "Знаю з власного досвіду, бо мій чоловік один рік працював за дозволом, то чекав на документи місяць. І це при тому, що зараз ми можемо отримати запрошення від роботодавця за день". А ще, каже Ганна, дозвіл коштує до 50 злотих на особу, його треба завіряти у воєводстві, а польські роботодавці звикли економити, каже жінка. Утім, з іншого боку, польські фермери не зможуть впоратися без "українських рук", додала вона.

За даними Міністерства родини, праці та соціальної політики Польщі з-поміж усіх сезонних робітників 90 відсотків - українці. Лише за 2015 рік для українців видано 763 тисячі документів на працю, а дозволів на роботу - 50 тисяч. Це приблизно удвічі більше і документів, і дозволів ніж у 2014 році.

Агентство Praca Polska працює як з сезонними заробітчанами, так і з робітниками на довготерміновій основі. Тетяна Будова підтверджує, що бажаючих працювати сезонно значно більше, причому звертаються і ті люди, які планують їхати вперше, навіть без знання мови. Утім, представниця агентства переконана, що українці не відмовляться від заробітків, навіть якщо правила працевлаштування у Польщі зміняться. "Швидше за все, усе піде "в тінь", польський ринок праці стане нелегальним, українці шукатимуть різні шляхи виїзду і все одно поїдуть, а поляки братимуть на роботу, бо без робітників на будівельних майданчиках та фермах - ніяк", - пояснює менеджер Будова. Але можливий і інший варіант, каже вона: якщо Польща подбає про суттєве спрощення та здешевлення процедури отримання дозволу роботодавцями.

Нові директиви захистять українців

Нова процедура і справді ускладнить виїзд українців на роботу до Польщі, погоджується експертка з питань трудової міграції Аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян. Але водночас вона і захистить наших заробітчан, додає експертка. "Гадаю, що нова директива ЄС має більше позитивних ознак, бо вона гарантує захист українців, чого нині дуже бракує людям, які приїздять на важку фізичну працю в сусідню Польщу. Випадків ошуканства не бракує. А договір з роботодавцем та дозвіл на роботу - це страхування, гарантії нормальних умов проживання", - каже Слободян.

Тим паче, що з дозволом на працю заробітчанин отримає право один раз змінити роботодавця, якщо його не влаштують запропоновані умови. Зараз українці позбавлені такої можливості, пояснює експертка. І додає, що при зміні роботодавця сезонний робітник автоматично стає нелегальним працівником.

До того ж, наголошує Слободян, згідно зі статистикою прикордонної служби, лише 250 тисяч українців в'їхали до Польщі з документами на працю. "Як бачимо, тільки третина українців реально скористалася запрошеннями на роботу, попри те, що видано 763 тисячі документів. Тому поляки мають бути готові видавати приблизно таку кількість дозволів. Дві третини - це перестраховка роботодавців та бізнес посередників", - каже експертка Аналітичного центру. Але і чверть мільйона договорів - це чимала кількість, додала вона. Тому, аби не ризикувати власним бізнесом, польський роботодавець змушений буде завчасно подбати про сезонних робітників, підсумовує Олександра Слободян.