Згідно з резолюцією, 11 липня визначено "Народним днем пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої у 1943-1945 роках". Документ схвалено майже одностайно, утрималися лише десятеро народних обранців, 18 не голосували. Раніше геноцидом вбивства поляків на Волині вже визнав Сенат Польщі.

Різні оцінки кількості жертв

Депутати Сейму заявляють, що від рук бійців підрозділів ОУН, УПА, СС-Галичина та "інших підрозділів, які співпрацювали з німцями", загинуло понад сто тисяч поляків.

Ця цифра може викликати незгоду в істориків, насамперед в Україні. Дослідники розходяться у кількості жертв трагічних подій на Волині, утім кількість загиблих переважно оцінюється у декілька десятків тисяч.

У резолюції вшановується пам’ять поляків, "по-звірячому вбитих українськими націоналістами" і віддається шана бійцям польської Армії Крайової та інших підрозділів самооборони, які "героїчно захищали цивільне населення від нападів".

"Не можна забувати і про акції відплати"

Водночас, у резолюції Сейму не обійшли увагою і вбивства українців, вчинені польськими збройними підрозділами. "Згадуючи злочини українських націоналістів, не можна ані применшувати, ані ставити під сумнів польські акції відплати проти українських поселень, під час яких також гинуло цивільне населення", - йдеться у резолюції. Водночас, про кількість загиблих українців у документі не йдеться. Не порушується також питання про те, чи не вдавалися польські підрозділи до злочинів проти людяності. "Всі ці трагічні події мають бути у пам’яті прийдешніх поколінь", - закликають польські депутати.

У резолюції Сейму депутати також закликали президента Польщі відзначити нагородами тих українців, які рятували поляків від смерті, ризикуючи власним життям.

Крім того, польські політики у резолюції не обійшли увагою і сучасні події в Україні, висловлюючи солідарність з українським народом, який "протистоїть зовнішній агресії, відстоюючи територіальну цілісність".