Село Каєнберґ, що розташоване під Кельном на Заході Німеччини, на перший погляд, нічим не відрізняється від більшості інших. Засноване понад тисячу років тому, в центрі - невелика церква, від якої розбігаються вузенькі вулички зі старовинними будинками. Кілька пекарень, крамниця м'ясника, квітковий магазин. Але придивившись, легко помітиш, що багато будинків порожні - запилені вікна розбиті, а поштові скриньки заклеєні. Доволі неочікувано, враховуючи, що неподалік велике місто.

Справа в тому, що Каєнберґ і ще сім сусідніх сіл стоять на краю вугільного кар'єра Ґарцвайлер. Через розширення кар'єра ці поселення найближчими роками планують розселити та знести. Ще в 2017 році в Каєнберзі проживали близько 850 осіб. Нині ж залишилися близько 450 жителів.

Жителі борються проти кар'єра понад 40 років

Про те що села колись зникнуть через вугільний кар'єр, Брітта Кокс, як і інші місцеві жителі, дізналася 42 роки тому. Вона жила в селі Берверат - сусідньому до Каєнберґа. Жінка згадує, що вже тоді місцеві жителі виступали проти розширення кар'єра: "Протест був завжди. Проти кар'єра виступали мої батьки, сусіди, а починаючи з підліткового віку і я".

Але справді серйозно все стало 1 грудня 2016 року. В цей день було остаточно домовлено про переселення сіл. Місцеві жителі організували спілку "Всі села залишаться", яка активно протестує проти розширення кар'єра.

Видобуток бурого вугілля припинять до 2038 року

Остання шахта із видобутку кам'яного вугілля в Німеччині припинила роботу ще у 2018 році. А от видобуток бурого вугілля на території країні триває - поки що. Нещодавно у ФРН ухвалили закон про відмову від використання вугілля до 2038 року. При цьому багато електростанцій, які працюють на бурому вугіллі, планують закрити ще раніше - вже у 2030 році.

Енергетичний концерн RWE, якому належить вугільний кар'єр Ґарцвайлер, оголосив, що до 2030 року планує на дві третини скоротити обсяги видобутку та використання бурого вугілля. 1,1 мільярда тонн - понад половина від того, що планували видобути у Ґарцвайлері, - залишаться в землі. Проте поклади вугілля, розташовані під селами, знадобляться компанії "вже до 2024 року". У відповідь RWE обіцяє "особливу увагу до соціальних проблем потерпілих".

Компанія, зокрема, гарантує відшкодування жителям сіл, які зноситимуть. Окрім цього, місце для будівництва нових сіл виділять усього лише за кілька кілометрів від старих.

Відшкодування не вистачить, щоб звести нові будинки

Обіцянки RWE Брітта Кокс різко критикує. Хоча жителі сіл і отримають відшкодування, цих коштів не вистачить на всі витрати. "Нам належать дві тисячі квадратних метрів землі, із них лише 700 є землею під забудову. Ці 700 ми і отримаємо на новому місці. Крім цього, відшкодування не вистачить, щоб звести будинок такого ж розміру, як наш старий", - пояснює Кокс.

За її словами, виплати від RWE можуть виявитися на 10-15 відсотків менші, ніж вартість будівництва: "Залежно від того, наскільки великим і старим був будинок, люди будуть змушені брати кредити, щоб збудувати новий".

Нові села, збудовані з нуля, сильно відрізнятимуться від тих, що розселяють. Йдеться не лише про церкви та старовинні ферми, які не вдасться врятувати. У семи селах нині розташовані 33 історичні пам'ятки, які мають знести. Крім цього, в старому Каєнберзі працює дитячий садок та початкова школа. А в новому їх у планах немає. Примусове переселення жителів та знесення сіл - поширена практика: за даними екологічної організації BUND, лише у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія через розширення вугільних кар'єрів переселили 40 тисяч людей.

Одним з останніх від розширення кар'єра постраждало село Іммерат. У 2013 році тут проживали близько 1200 людей. Сьогодні від нього практично нічого не залишилось - остання пара будинків стоїть в дикому полі, складно повірити, що ще кілька років тому на цьому місці було розташоване доволі велике село.

Наступне у черзі - село Каєнберґ: відповідно до плану, екскаватори розпочнуть працювати тут уже в 2023 році. А у 2028 році та ж доля очікує і Берверат, а разом з ним і будинок Брітти Кокс. Родина Брітти проживала на цьому місці близько 600 років.

Чи справді необхідно зносити села?

Проти розширення вугільного кар'єра виступають не лише жителі сіл, яких мають переселити, але й екоактивісти. У звязку з глобальним потеплінням вони протестують не лише проти видобутку вугілля, але й проти його використання. Багато хто з них залишилися незадоволеними рішенням уряду ФРН про відмову від вугілля до 2038 року, перед Бундестагом навіть відбулася акція протесту. Екоактивісти вважають, що ще 18 років для виробництва енергії з вугілля - це занадто довгий період.

Тим часом Німецький інститут економічних досліджень (DIW), який провів експертизу на замовлення Greenpeace, також дійшов висновку, що концерну RWE варто скоротити обсяги видобутку вугілля. Щоб Німеччина змогла виконати свої кліматичні зобов'язання, видобуток сировини із кар'єра Ґарцвайлер потрібно обмежити 280 мільйонами тонн. Крім цього, експерти не побачили ані енергетичної, ані політичної потреби у переселенні сіл.

У RWE з цими висновками не згодні. Концерн замовив власне дослідження у консалтингової фірми Frontier economics. Експерти дійшли висновку, що для підтримки діяльності електростанції та переробних підприємств необхідні ще 600 мільйонів тонн бурого вугілля, які можна видобути лише за умов розширення кар'єра Ґарцвайлер. У зв'язку з цим переселення сіл має відбутися за планом.

Кар’єр планують перетворити на озеро

Що буде з кар'єром Ґарцвайлер після того, як вугілля у ньому припинять видобувати? У RWE планують заповнити яму водою - так вже вчиняли із закинутими кар'єрами на Сході Німеччини. Вода з Рейну почне надходити в кар'єр вже у 2030 році. Колись штучне озеро площею у 23 квадратних кілометри досягатиме маже 200 метрів углиб. За обсягом води воно стане третім завбільшки озером Німеччини.