"Коли він був молодий, то іноді тут допомагав", - каже жінка в кондитерській. З 1928 року Pastisseria Puigdemont ("Кондитерська Пучдемон") випікає круасани, хліб і солодощі в невеличкій громаді Амер, що приблизно за 120 кілометрів на північний схід від Барселони. Кондитерська, як і раніше, перебуває в сімейній власності. А жінка за дерев'яним прилавком тепер має всесвітньо відомого родича - Карлес Пучдемон, суперечливий глава уряду Каталонії, народився в Амері у 1962 році та виріс тут. Однак далі про "Пучді", як його тут дехто називає, жінка говорити не хоче та дає це зрозуміти однозначним жестом.

Громада Амер розташована в сільській місцевості, оточена двома горами, які поросли дубами, каштанами та пініями. Повітря тут чисте. У громаді проживають близько 2300 людей. За 30 метрів від Pastisseria Puigdemont розташована головна площа села: викладена бруківкою, в оточенні середньовічних, красиво відреставрованих будинків, з кожного вікна звисає "естелада" - прапор руху за незалежність Каталонії. В Амері 97 відсотків виборців проголосували на референдумі "за" незалежність регіону від Іспанії.

"Він дуже відважний"

"Ми дуже пишаємося ним, - 39-річна вчителька біології Анна сяє. - Він відстоює наші інтереси. Ми нарешті хочемо стати незалежними". Та несподівано вона швидко йде. Фото та прізвище? "Кращі ні, вони вже так часто нам вкладали різні речі у вуста", - невдоволено каже Анна, маючи на увазі уряд у Мадриді.

Жауме також не хоче називати своє прізвище. "Нам набридла ця диктатура", - каже він, знімаючи телефоном невеличке море прапорів на головній площі. "Це - мій прапорець", - вдоволено бурмоче Жауме в бороду. Разом із трьома друзями він здійснив подорож до Амера на мотоциклах. "Пучдемон - дуже відважний", - каже він і сідає на стілець на терасі одного з невеличких кафе на площі.

Неподалік розташований офіс голови місцевої громади. Коли Сальвадор Клара, її заступник, почув прізвище Пучдемон, - його очі засяяли. За його ясним поглядом, здається, відбувається дія фільму. У ньому йдеться про двох шкільних друзів: про нього, Сальвадора, та Карлеса. Як вони разом пережили перехід від диктатури Франко до демократії і як обидва у майже 14 років зрозуміли, що в поганому ставленні до каталонців нічого не змінилося. "До 1985 року вони ув'язнювали нас, коли ми розмовляли каталонською", - обурено каже 55-річний чоловік.

"Незалежність завжди була його метою"

Його шкільний товариш завжди виступав за незалежність, запевняє Сальвадор: "У школі я був членом лівої партії, а Карлес належав до групи, яка мала єдину мету - відокремлення від Іспанії".

Після закінчення школи їхні шляхи розійшлися: Клара поїхав навчитися в Барселону, а Пучдемон - у розташовану за 25 кілометрів Жирону. Там він вивчав філологію, згодом став журналістом однієї із каталонських газет, у якій зрештою працював головним редактором. Пізніше Пучдемон заснував офіційне каталонське інформаційне агентство. У політиці він має репутацію радше новачка, з 2011-го по 2016 рік був мером Жирони. Після обрання головою каталонського уряду під час приведення до присяги Пучдемон заявив: "Настали часи не для боягузів!"

"Він вірний своїм друзям, розумний, прекрасний оратор і людина ХХІ століття", - відповідає Сальвадор Клара на запитання, чому саме Пучдемон тепер допоможе каталонцям здобути незалежність. Чоловік переконаний, що до цього таки дійде. За його словами, відклавши проголошення незалежності, Пучдемон дещо зняв напругу. Однак Сальвадор Клара зазначає: "Рано чи пізно ситуація вибухне". При цьому він вказує на твір мистецтва на вході до ратуші. Польський митець, який проживає в Амері, намалював великого голуба миру, на тілі якого жителі села залишили відбитки своїх рук. "Ми, каталонці, - мирні люди", - коментує Сальвадор Клара витвір мистецтва.

Надія на діалог

Агресія виходить з Мадрида, стверджує він. "Коли ми бачили, як під час референдуму виборців били, ми плакали", - каже чоловік. Перед тим, як попрощатися, він ще показує фотографії у своєму телефоні. На них - він зі своїм "другом Карлесом": у часи навчання і кілька місяців тому, під час одного з візитів Сальвадора до парламенту в Барселоні. Його очі знову сяють. Цього разу це - не фільм про минуле, а гордість за сьогодення: "Він - лідер, який зробить дійсністю колективну мрію багатьох поколінь".

На прилеглій до головної площі вулиці на кам'яних сходах сидить молода жінка та грається зі своєю восьмимісячною дитиною. Нурі Солер приїхала з Жирони на родинну вечерю. У Жироні зараз проживає і Карлес Пучдемон - із дружиною та двома доньками. У цьому місті теж переважна більшість проголосувала за незалежність. "Звісно, ми дуже пишаємося, що за справу взялася людина з нашої місцевості", - каже Нурі Солер. Жоден лідер Каталонії не наважувався просунутися так далеко у здобутті незалежності для регіону. "Він заслуговує на більшу повагу", - вважає 35-річна жінка. Однак після насильства з боку поліції під час референдуму жінка має побоювання стосовно подальших кроків уряду в Мадриді у разі, якщо незалежність таки дійсно проголосять. "Я сподіваюся, що все відбуватиметься через діалог", - каже Нурі Солер та ніжно дивиться на сина.