У вівторок президент Сербії Борис Тадіч вирушив до Стокгольма, столиці поки ще головуючої в ЄС Швеції, аби передати офіційну заявку Белграда на вступ держави до ЄС.

Логічний крок, але зарані

Ця заявка, яку шведське головування охарактеризувало як «історичний крок», є логічним наслідком попередніх подій у зближенні Сербії з Євросоюзом. На початку грудня почала діяти угода про зону вільної торгівлі, а від минулої п’ятниці, сербські громадяни можуть без віз в’їжджати на територію країн Шенгенської угоди.

Сербія вже багато зробила для того, щоб у багатьох аспектах наблизитися до стандартів ЄС. Але, як наголошують оглядачі на Заході, є ще й чимало проблем, які постають на шляху вступу цієї балканської країни до Євросоюзу. «Ця заявка була подана зарано», - пише в своєму коментарі газета Süddeutsche Zeitung. Сербія ще чітко не засудила один з найстрашніших злочинів війни на території колишньої Югославії – масові вбивства боснійців у Сребреніці. А більшість громадян Сербії виступають проти видачі трибуналу ООН відповідального за численні злочини тих часів генерала Младіча, нагадує німецьке видання.

Добре, що головує Іспанія

Утім, принаймні в першій половині наступного року сербам, очевидно буде не так вже й важко вести переговори про вступ до ЄС. Адже головування в спільноті переймає на себе Іспанія, яка симпатизує сербам і поставила собі за мету просунути вперед процес розширення ЄС. Іспанці вже заявили про те, що хочуть наступного року підписати договір про вступ Хорватії до Євросоюзу.

Сербам же подобається передусім той факт, що головуюча в ЄС Іспанія дотепер не визнала незалежності Косова. За сербським баченням, Косово все ще є частиною Сербії. Мадрид же така ситуація майже заводить у глухий кут: «Ми, іспанці, були завжди конструктивні в цьому питанні, за винятком невизнання Косова. У нас є на це свої правові підстави, але сьогодні не той день, щоб дискутувати це питання» - сказав міністр закордонних справ Іспанії Мігель Анхель Моратінос, представляючи нещодавно в Брюсселі плани своє країни на піврічне головування в ЄС.

Невизнання іспанцями Косова ґрунтується передусім на побоюваннях у такий спосіб дати привід для дій сепаратиським рухам всередині самої Іспанії.

Леся Юрченко/Крістоф Гассельбах/Євген Тейзе/AP/AFP