Горбатюк: Влада затягує розслідування злочинів на Майдані
Максим Сидоржевський
1 грудня 2017 р.
Керівництво держави та правоохоронних органів винне у затягуванні розслідування злочинів на Майдані, заявив керівник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.
Реклама
Керівник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України (ГПУ) Сергій Горбатюк заявляє, що керівництво правоохоронних органів і керівництво української держави не зацікавлені у розслідуванні злочинів на Майдані.
Як заявив Горбатюк у ток-шок "Право на владу" в ефірі телеканалу "1+1" ввечері у четвер, 30 листопада, у затягуванні розслідування цих справ він обвинувачує "керівників правоохоронних органів і керівництво держави". Зокрема, Горбатюк назвав імена генпрокурора Юрія Луценка, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, глави Служби безпеки України Василя Грицака та президента України Петра Порошенка, "який відповідає за це".
Розслідування подій 30 листопада 2013 року
Крім того, напередодні Горбатюк у коментарі "Радіо Свобода" повідомив, що відносно події 30 листопада 2013 року, коли бійці спецпідрозділу "Беркут" побили учасників мирної акції на Майдані Незалежності у Києві, було відкрито десятки проваджень, проте справи за цими епізодами досі не мають вироків. У зв'язку з тими подіями повідомлено про підозру 22-м особам, у тому числі екс-президенту Віктору Януковичу, екс-главі МВС Віталію Захарченку, екс-главі Ради нацбезпеки та оборони України Андрію Клюєву, а також командиру "Беркуту" і безпосередньо бійцям.
"А також, як відомо, обвинувальний акт знаходиться в суді стосовно колишнього голови КМДА Попова щодо пособництва в організації розгону", - додав він. Однак, за словами Горбатюка, не можна стверджувати, хто саме вчинив злочин, оскільки вироків за жодним з цих епізодів немає. При цьому деякі з підозрюваних продовжують обіймати свої посади. "І ще на сьогоднішній час є у нас командир взводу, якому повідомлено про підозру, і слідство теж йде до завершення, але слід відзначити, що ця особа як була командиром взводу, так і залишається", - стверджує Горбатюк.
За його словами, судами ці справи не розглядаються, і немає жодних гарантій того, що підозрювані не втечуть з України. "Суди не обирають їм запобіжні заходи у виді тримання під вартою. Але їм наразі нема чого боятися, тому що тривалий час розгляд справ залишається безрезультатним", - сказав він.
"Справи Майдану"
У департаменті спеціальних розслідувань ГПУ, який розслідує справи щодо злочинів проти мирних мітингувальників у 2013-2014 роках та який очолює Сергій Горбатюк, працюють 46 слідчих і 22 прокурори. За словами Горбатюка, цієї кількості замало для розслідування такого масиву справ.
Загальна назва "справи Майдану" налічує провадження щодо понад трьох тисяч злочинів, у яких 212-ом особам департамент повідомив про підозру. Серед цих 212 осіб - 34 високопосадовці, 130 співробітників органів внутрішніх справ, 42 цивільні особи (так звані "тітушки"). На сьогодні винними суд визнав 15 осіб і 14 з них отримали обвинувальні вироки. У більшості випадків це умовні терміни позбавлення волі, штрафи або вирішення справ за згодою сторін.
Справи Небесної Сотні: бюрократія та недолуге слідство (21.11.2017)
03:06
Чотири роки Революції гідності: здобутки Майдану й відповідальність за злочини
Чотири роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи євроінтеграцію України. Чого з того часу вдалося досягти і чи покарані убивці героїв Небесної сотні - у галереї DW.
Фото: Tomas Rafa
Довгоочікувана євроінтеграція
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, протестуючи проти політики тодішнього президента Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Протести скінчилися зміною влади. У березні 2014-го Україна підписала політичну частину угоди, а в червні - економічну. Угода тривалий час була заблокована Нідерландами, але з 1 вересня 2017 року вона нарешті запрацювала.
Фото: REUTERS
Прогрес у втіленні угоди з ЄС на тлі корупції
У нещодавньому звіті щодо імплементації угоди про асоціацію з ЄС Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері енергетики, охорони здоров'я, освіти, довкілля та децентралізації, але наголосила на браку поступу в боротьбі з корупцією. Також Україні нагадали, що прогрес у різних галузях - нерівномірний, і реформування загалом слід прискорити.
Фото: Reuters
"Тайговому союзу - ні"
Одна з вимог протестувальників - відмова від вступу до Митного союзу з Росією. Після перемоги Майдану нова влада відмовилися від цієї ідеї. Зараз ідея Митного союзу не дуже популярна серед жителів України. За даними КМІС, якби референдум про вступ до нього проводився у вересні 2017 року, "за" проголосували б 15 відсотків громадян України, 55 - "проти" і 30 - не визначились або не голосували б.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Свобода для політв'язнів
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Суд проти президента-втікача
Після перемоги Майдану український екс-президент Віктор Янукович втік до Росії. В Україні йому, серед іншого, закидають державну зраду, пособництво у зміні меж території і держкордону України та у веденні агресивної війни. Нині суд перейшов до розгляду справи по суті. Однак цей процес постійно затягується з боку захисту підсудного, який має бути засуджений заочно.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Matytsin
Покарання убивць Небесної сотні
За даними департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України, зараз розслідується понад три тисячі злочинів проти Майдану. Про підозру повідомили 380 особам, обвинувальні акти по 239 випадках направлені до суду, 48 осіб визнані винними. Одна людина відбуває покарання за ґратами. Між тим рідні героїв Небесної сотні кажуть про затягування з багатьма розслідуваннями.
Фото: DW/F. Hofmann
Справи проти "беркутівців"
ГПУ відкрила низку справ проти бійців нині розформованого спецпідрозділу "Беркут" за розгін Майдану та вбивства протестувальників. Частину справ зараз розглядають у судах, деяким "беркутівцям" вдалося втекти до Росії або анексованого Криму. На початку листопада РФ відмовилася видати Україні екс-командира київського "Беркута" Сергія Кусюка, якого підозрюють у перевищенні повноважень.
Фото: Reuters
Меморіал героїв Небесної сотні
Щоб вшанувати загиблих на Майдані, українська влада вирішила збудувати меморіальний комплекс. На конкурс з його створення вже подано 65 заявок з 12 країн, переможця має обрати конкурсна комісія. Меморіально-музейний комплекс збудують на алеї Героїв Небесної Сотні - колишній вулиці Інститутській, де загинули багато майданівців.