Джон Вінстон Леннон народився 9 жовтня 1940 року у Ліверпулі. Свою музичну кар’єру юнак розпочав у 15 років з групою "The Quarrymen". Вже під час другого виступу Джон познайомився з Полом МакКартні. Незабаром Леннон написав свою першу пісню "Привіт, дівчинко". У 1960-му до гурту приєднався Джордж Харрісон і товариш Леннона Стюарт Саткліф. Так починалась історія "The Beatles".

Щойно створивши гурт, музиканти попрямували із концертами до Гамбурга. Виступаючи в клубах, хлопці вдосконалили музичну майстерність під час тривалих живих виступів і спробували спокус клубного життя. "Я може і народився в Ліверпулі, але я виріс у Гамбурзі", - казав Леннон. Після повернення до Великобританії Леннон створив свій перший хіт "Please Please Me", який очолив дебютний альбом 1963 року.

Леннон захоплювався малюванням і акторством. В 1964 році він написав головну пісню для дебютного фільму групи "Вечір важкого дня". Фільм став дзеркалом піку бітломанії в світі. Окрім картин, де він грав разом з іншими бітлами, Леннон також знявся в комедії Річарда Лестера "Як я виграв війну". В 2009 році режисерка Сем Тейлор-Вуд зняла картину "Хлопець нізвідки" (на фото) про юні роки Джона.

Свою першу дружину - Сінтію Павелл - Джон зустрів у Ліверпульському художньому коледжі. Їхній син Джуліан народився в 1963-му. У 1966 році Джон зустрів японську художницю Йоко Оно, з якою одружився через три роки. Преса була буквально одержима цією парою. У 1969-му "The Beatles" випускають сингл "Балада про Джона і Йоко", який став останнім хітом гурту у Великобританії.

Леннон мав складні стосунки з жінками й публічно зізнавався, що вдавався до фізичного насильства над Синтією. Його взаємини з Йоко теж були бурхливими. Проблемні стосунки і з матір'ю - Джулією (на фото: кадр з фільму "Стати Джоном Ленноном" - Енн-Мері Дафф у ролі Джулії). Леннона виховувала його тітка. Джулія загинула в автокатастрофі в 1958-му році, саме їй присвячена пісня "Julia" (1968).

У 1960-х роках Леннон захоплюється ідеями контркультури Тімоті Лірі, східним містицизмом та психоделією. "Tomorrow Never Knows" - стала абстрактним гімном ЛСД. У пісні пропонується відключитись, розслабитись й пливти за течією. Більшість помиляється, вважаючи, що сюрреалістична пісня Леннона "Lucy in the Sky with Diamonds" є також завуальованою абревіатурою ЛСД.

Він ніколи не оминав нагоди критикувати суспільно-політичну еліту. "Revolution 1" (1968) стала гімном проти чинної верхівки. Заявивши, що The Beatles були популярнішими, ніж Ісус, Леннон спровокував 1966-го року масштабні суперечки, які призвели до публічного спалювання альбомів гурту. У пісні "God" (1970) Леннон співає: "Я не вірю в Ісуса… Я не вірю в Beatles! Я вірю лише в себе. Йоко та себе."

Попри імідж бунтівника, Леннон активно виступав за мир у самий розпал війни у В'єтнамі та Холодної війни. "All You Need Is Love" ("Все, що тобі потрібно, - любов") стала гімном "літа кохання". Він та Йоко Оно влаштували 1969 року в Канаді мирний протест у ліжку. Звідти він і написав пісню, яка стала одним з найбільших мирних гімнів, - "Give Peace a Chance" ("Дайте миру шанс").

The Beatles не по-дружньому розійшлися 1970-го року. У 1971 році Пол написав "Too Many People", натякнувши на гонитву Джона і Йоко Оно за політичними ефектами. Пізніше Леннон відповів піснею "How Do You Sleep?" і вказав, що єдиною вдалою піснею МакКартні була лише "Yesterday". Леннон залишився у дружніх стосунках з Рінго Старром та Джорджем Харрісоном, але згодом помирився і з МакКартні.

У 1975 Леннон вирішує зробити паузу в музичній кар'єрі. Після 18-місячної перерви він поновив стосунки з Йоко Оно. 9 жовтня 1975 року в них народився син Шон. Цього дня Леннону виповнилось 35. 20 жовтня 1980 року він повернувся до світу музики із символічним синглом "Just Like (Starting Over)" - "Майже як (почати заново)". Через два місяці його вбили.

Попри смерть Леннона, його пісні продовжують жити завдяки сотням тисяч шанувальників його творчості. Від його імені споруджені пам'ятники миру в Рейк'явіку, Нью-Йорку, Лімі, Гавані, Ліверпулі. "Imagine" ("Уяви") стала однією із значущих та безсмертних пісень, яку переспівали всі від Мадонни до Стіва Вандера й Елтона Джона.