Наталя Кочнєва, двоюрідна сестра Олега Сенцова і поручитель його адвоката, щойно повернулась з Києва, де з 3 по 9 вересня проходив кінофестиваль на підтримку кримського кінорежисера та активіста Євромайдану. Усі доходи від продажу квитків на покази в рамках кінофестивалю підуть на підтримку Сенцова та його родини.

Сенцов був затриманий у травні цього року в столиці анексованого Криму - Сімферополі - співробітниками російської федеральної служби безпеки (ФСБ). Його звинуватили в тероризмі та вивезли до Москви. Сьогодні чоловіка утримують під вартою у московському слідчому ізоляторі "Лефортово", принаймні - до 11 жовтня.

DW: Наталю, Ви щойно повернулися з Києва. Що дав цей фестиваль?

Наталя Кочнєва: Фестиваль дав зрозуміти, що Олега просто так не віддадуть. За нього боротимуться до кінця. Це об'єднання навколо його долі - велика моральна підтримка для нас усіх. Я сподіваюсь, що завдяки такому настрою вдасться протиснути ситуацію на нашу користь.

- Російські правозахисники, які мають можливість відвідувати Олега у в'язниці, і його адвокати дали підписку, яка забороняє їм розголошувати деталі справи. Чи відомо вам щось про перебіг слідства?

- Наразі усе плине дуже мляво. Якогось зрушення ми очікуємо, коли вирішуватимуть питання про продовження терміну тримання під вартою. Нинішній строк закінчується 11 жовтня. Ми сподіваємось на допомогу політиків, адже суто юридично справу не виграти - це Росія. Але, враховуючи міжнародний і громадський тиск, може статись, що їм буде вигідно зіграти "добреньких".

- Олег був затриманий разом з трьома іншими підозрюваними, які, за версією слідства, належали до того ж "терористичного угрупування"…

- Так, їх же показували на всіх російських телеканалах, таку інформаційну війну влаштували. Так звані "поплічники" Олега говорили повну маячню. Звісно, вони співпрацювали зі слідством. Напевно, їм пообіцяли за це короткі терміни (позбавлення волі - Ред.). Крім того, якщо катували Олега, то чому вони не могли застосувати такі "інструменти дізнання" до інших? Враховуючи, що ці двоє з них - зовсім маленькі незрілі хлопчики (Олександру Кольченку 24 роки, Геннадію Афанасьєву - 23 - Ред.), то там і катувати не треба: просто натиснув - і він розколовся. Адже між ними невипадково поділили ролі таким чином, що Олег виявився "організатором". На їхньому тлі він і справді виглядає соліднішим, старшим. А ці хлопчики були оголошені "бойовиками".

- Звідки Ви знаєте, що Олега катували?

- Він сам це сказав. А він не буде брехати.

- Як вийшло, що він став кінорежисером?

- Олег така людина: якщо йому щось стукне в голову - він іде до кінця. Він натрапив на якийсь фільм, почав активно дивитись кіно. Потім зрозумів, що також має що показати. До "Гамера" (повнометражний фільм Сенцова, присвячений проблемам комп’ютерної залежності та соціальної адаптації в Україні. - Ред.) він зняв дві короткометражки: у першій у головній ролі знялась його власна дочка. Він творча людина, з дитинства писав оповідання і романи. Навіть п'єсу написав - ми зараз будемо ставити її в Москві в театрі "Театр.doc". Називається "Номери".

- Чи була у Вас або інших родичів можливість зустрітись з Олегом від моменту його затримання?

- Ні. Судячи з досвіду жінок, які, як і я, носять передачі в Лефортово - я називаю їх "дружини декабристів" - бачу, що побачення дозволяють не раніше, ніж за сім місяців.

- Хто з родини крім Вас "носить передачки"?

- Я одна - оскільки з усіх родичів я одна живу в Москві. Те, що сталось, - трагедія і для батьків Олега, і для його родини в Сімферополі. Їм важче, ніж мені: у них були якісь шори на очах та ілюзії щодо ситуації в Росії. Тепер вони поступово зникають.

- У Олега двоє дітей. Як на них відбивається те, що трапилось? Як і на які кошти взагалі живе його сім'я?

- Їм допомагають волонтери. Діти ходять до школи, в принципі, вони нічого не потребують. Спершу ми боялись, що їх якось утискатимуть після атаки наших ЗМІ, але цього не сталося. Навіть у проросійському і пропутінському Криму ніхто не говорить, що Олег винен. Старша дочка, дванадцятирічна Аліна, все розуміє. Вона закрилась, це природна психологічна реакція. Молодший, Владислав, так чи інакше живе в своєму світі - він аутист. Звичайно, для них ця ситуація травматична, але я вірю, що Олег, коли вийде, навіть в цьому знайде позитивні сторони й навчить своїх дітей, що не можна ламатись, якою б тупиковою ситуація не була.

- Як Ви думаєте, чому саме Олег опинився в ролі "цапа-відбувайла"?

- Олег був активістом - і на Майдані, і в Криму, коли там усе це почалось (анексія Криму Російською Федерацією - Ред.). Він допомагав українським військовим, коли вони були заблоковані. Він не приховував своєї позиції з приводу анексії Криму. Він такий був не один. Те, що схопили саме цих хлопців, думаю, великою мірою випадково. Я думаю, вони просто не знали, з ким зв'язались. Якби вони розрахували заздалегідь, у що це може вилитись, вони б за нього не брались. Тому що єдине, чого у нас ФСБ боїться, це розголос.

Сценарій, який зараз розгортається в Криму, вже був успішно випробуваний в Чечні: хто не згоден - той терорист. Населення залякане тим, що "правий сектор" - це терористи, "вони всюди, ось вже й до Криму дійшли". Так будується політика страху: одні бояться терористів, інші того, що їх оголосять терористами і посадять.

- Звідки Ви знаєте, що саме робив Олег?

- Знаю з розмов з ним самим і з іншими людьми, які були разом з ним. Олег в Криму робив те ж саме, що він робив на Майдані, де він відповідав за забезпечення. Його там називали "офіс-менеджер". Українським військовим у Криму він привозив їжу та медикаменти й допомагав організовувати їх евакуацію на материк.

- Якщо Олега відпустять - він виїде з Росії?

- Олег - товариш непередбачуваний. Він написав у Лефортово новий сценарій і збирається повернутись в кіно. Напевно, він не зможе жити в тій Росії, яку ми зараз маємо. Він неймовірний фанат Криму, він там народився і виріс і дуже любить цю землю. Але навряд чи йому дозволять там залишитись.