Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка відкриється у Страсбурзі у понеділок, 27 січня, має всі шанси перетворитися на майданчик жорсткої дипломатичної боротьби. Перше в цьому політичному сезоні засідання асамблеї стане чистим аркушем, з якого перезапустять свої відносини Росія і ПАРЄ після п'ятирічного санкційного протистояння, яке розпочалося у 2014 році через анексію РФ українського Криму та розгортання військових дій на Донбасі. Зміни до регламенту, за які ПАРЄ проголосувала у червні минулого року, дали змогу обнулити всі звинувачення у порушеннях міжнародного права, які асамблея висловлювала на адресу Москви, й убезпечили російську делегацію від оскаржень її повноважень на майбутнє.

Для новообраної української делегації, яка бойкотувала осінню сесію на знак протесту проти безумовного повернення російської делегації, нинішнє засідання асамблеї стане першим серйозним досвідом у відстоюванні національних інтересів у стінах ПАРЄ.

Українська делегація в повному складі і зі стратегією

Як повідомив DW член української делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко, до Страсбурга делегація вирушить у повному складі. "У нас є вироблена стратегія, але я не відкриватиму вам усі її деталі. Можу лише сказати, що ми збираємося боротися з російською гібридною агресією, яка відбувається у тому числі і в ПАРЄ", - сказав Гончаренко. 

Про спільність позиції української делегації, до складу якої входять сім депутатів від партії "Слуга народу" і по одному від "Європейської солідарності", "Батьківщини", "Голосу", "Опозиційної платформи - За життя" та депутатської групи "За майбутнє", говорити поки що складно. "Звичайно, я хочу, щоб ми працювала спільно, але як це буде насправді, поки що сказати складно", - визнав Гончаренко. А згуртованість і єдність українським депутатам знадобляться, бо на них чекають серйозні виклики.

Резолюція про санкції

Один з них - дебати та голосування за резолюцію, яка започаткує нову спільну процедуру виключення з лав Ради Європи країни, котра грубо порушила норми статуту організації. Влітку минулого року у регламент ПАРЄ внесли низку змін для того, щоб дати можливість повернути Росію у ПАРЄ. Ці зміни зробили неможливим накладання жорстких санкцій на країни-порушниці, зокрема позбавляти їх права голосу. Натомість запропонували гармонізувати діяльність усіх статутних органів РЄ і ввести спільну санкційну процедуру, до якої були б долучені Комітет міністрів Ради Європи, ПАРЄ і генеральний секретар РЄ. Мета такої процедури - запустити в дію статтю 8 статуту Ради Європи. У ній говориться, що будь-яка країна, яка порушила норми міжнародного права, може бути позбавлена права представництва в організації і бути виключена з її лав.

"Моє особисте враження полягає у тому, що ця процедура була вигадана для того, щоб знайти якесь виправдання поверненню Росії, що, мовляв, зараз ми все Росії пробачаємо, але на майбутнє у нас буде ось такий механізм",- висловив свою думку в розмові з DW литовський депутат Егідіус Варейкіс. 

"Легше повірити, що скульптури біля Ради Європи заговорять"

Механізм нової спільної санкційної процедури, описаний в проекті резолюції, доповідь до якої готував німецький депутат, соціал-демократ Франк Швабе (Frank Schwabe), настільки складний, що "ця процедура фактично нездійсненна", вважає Гончаренко.  За його словами, для того, щоб її розпочати, необхідно одна п'ята голосів членів асамблеї, ухвалена вона має бути двома третинами голосів. Крім цього, процедура має пройти через кілька етапів, консультації, розробку "дорожньої карти" і започаткування спеціальної місії.

"Легше повірити у те, що скульптури біля будівлі Ради Європи заговорять, ніж у те, що реально пройти всі ці етапи", - критикує український депутат. При цьому він наголосив, що "якщо резолюція буде ухвалена в тому вигляді, у якому вона зараз підготовлена, то це стане перемогою росіян". Проте Гончаренко повідомив, що українська делегація та її партнери в ПАРЄ готують низку поправок до тексту резолюції і висловив сподівання, що їх вдасться внести до тексту документу.

За квотою чи за принципами?

Під час зимової сесії асамблея повинна також призначити своїх віце-президентів, серед яких має бути кандидат від Росії. Зазвичай призначення віце-президентів ПАРЄ відбувається у відповідності з квотами, і запропоновані національною делегацією кандидати вступають на посаду автоматично. Проте якщо проти цього призначення виступить не менше 20 депутатів, то у цьому випадку призначається таємне голосування.

Так, на літній сесії минулого року українська делегація заблокувала суперечливу кандидатуру Леоніда Слуцького, якого російська делегація висунула на посаду віце-президента ПАРЄ. І під час таємного голосування він не набрав необхідної кількості голосів, тож його кандидатура була знята. Цього разу російська делегація висунула не менш суперечливу кандидатуру Петра Толстого, який назвав Грузію та Україну "злобними інвалідами", які завдяки Росії "залишилися без частини своїх територій". 

Чи блокуватиме Україна й цю кандидатуру, і чи вистачить членам української делегації, більшість з яких новачки у зовнішній політиці, дипломатичної майстерності, щоб переконати більшість депутатів асамблеї не голосувати за кандидатуру Толстого, стане відомо вже в перший день сесії, коли відбудеться призначення віце-президентів ПАРЄ.