Можливо, сміх важко досліджувати саме через його структуру. Середній сміх складається з коротких акустичних вибухів, кожен з яких коротше за одну п’ятнадцяту секунди. Число цих вибухів, очевидно, залежить від ступеня веселості.

Професор Роберт Провайн досліджує сміх в університеті американського штату Меріленд: «Якщо поглянути на фізіологічні аспекти людини, що сміється, то насправді в неї є ознаки стресу. Коли смієшся, то затримуєш подих, кров’яний тиск зростає, серце б’ється швидше... Тобто, це насильницька фізична дія, але, на диво, наслідки сміху зовсім не такі, як можна було б очікувати від стресової ситуації».

Позитивні зміни в організмі вчені знаходять не під час, а після сміху. Кардіолог Майкл Міллер вивчав стан кров’яних сосудів. Попередні дослідженні встановили, що стрес і гнів змушують внутрішній шар сосудів стискатися. В артеріях, які й так вузькі, це може призвести до серцевого нападу. Міллер подумав: якщо стрес змушує сосуди звужуватися, може сміх допоможе їх розслабити? Для цього придумали експеримент.

Сосуди «згорнулися і розгорнулися»

«Під час тесту ми одягаємо на праве передпліччя рукав для вимірювання тиску, накачуємо його на 50 пунктів вище нормального тиску. Це змушує сосуди звужуватися. Тримаємо п’ять хвилин і відпускаємо. Упродовж першої хвилини ми можемо встановити стан внутрішнього шару сосуду», - каже Міллер.

Для участі в експерименті вчені відібрали 20 здорових добровольців без шкідливих звичок. Їм усім показували уривки з кінофільмів. Спочатку – криваві кадри з фільму Стівена Спілберга про війну. Через 48 годин тим же людям показали дві кінокомедії. Результат: фільм про війну був для всіх учасників експерименту стресом, їхні кров’яні сосуди стискалися. Під час перегляду комедій навпаки – розслаблялися.

Невловиме щастя

Недавно Міллер провів ще один схожий експеримент, але цього разу з музикою різних стилів. Хеві-метал і реп майже для всіх були стресом, а музика в стилі кантрі – навпаки. Вчені попросили учасників експерименту принести улюблену музику. Виявилося, що більшість розслабляється під звуки кантрі.

Отже, чи можна сказати, що хороший сміх має такі ж позитивні наслідки для організму людини, як і улюблена музика? Адже обидва розслабляють кров’яні сосуди. Але головне питання, яке ставить Майкл Міллер, - наскільки тривалим є ефект від позитивних емоцій?

Відповідь на це питання потребує детального аналізу хімічних процесів у організмі. А це простіше сказати, ніж зробити. «Деякі з цих речовин, такі як оксид азоту, не залишаються в крові на довго», - каже Міллер.

Вони такі ж нестабільні, як ендорфіни – так звані «гормони щастя». Часто можна почути, що сміх сприяє утворенню ендорфінів. Але без точних доказів, це – не більше ніж припущення.

Автор: Меделен Амберґер / Роман Гончаренко

Редактор: Захар Бутирський