Українські правоохоронці звинувачують Онищенка в організації незаконних схем збагачення в рамках спільної діяльності фірм народного депутата з державною компанією "Укргазвидобування". Понад два місяці тому, на початку серпня, генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про високі шанси на екстрадицію Олександра Онищенка з Великобританії. "Я стверджую, що в два рази більше шансів на екстрадицію з Лондона", - зазначив Луценко на прес-конференції, порівнявши Лондон, куди поїхав Онищенко, з Москвою, куди досі прямувала більшість VIP-втікачів з України. Росія, як відомо, зазвичай не видає Україні підозрюваних з числа колишніх можновладців.

Місяці спливають

Час спливає, а в питанні екстрадиції - жодних новин з Лондона. Річ у тім, що замість того, аби подавати запит на екстрадицію до Великобританії Київ, спершу вирішив встановити місцеперебування підозрюваного через Інтерпол. Подання на оголошення Онищенка у розшук Національне антикорупційне бюро скерувало до Інтерполу ще 10 серпня. Через особливий статус підозрюваного як народного депутата, оголосити його у розшук можна лише на підставі висновку Комісії по контролю за файлами, повідомили в НАБУ, відповідаючи на запит DW. Ця комісія збирається лише кілька разів на рік, що й затягнуло розгляд на місяці. "За процедурою, ми не можемо розпочати процес екстрадиції без оголошення Онищенка у розшук", - повідомили в антикорупційному бюро. На уточнююче запитання, про яку саме процедуру йдеться і з яких правових норм вона випливає, у бюро не відповіли.

Поки тривають процедури Інтерполу, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький почав хвилюватися: Олександр Онищенко, мовляв, може сховатись від слідства у Росії, куди підозрюваний регулярно літає з Лондона, написав Холодницький днями на своїй сторінці у Facebook. Онищенко натомість ледь не щодня дає коментарі українським ЗМІ, підкреслюючи, що не переховується від слідства і повідомив слідчим свою лондонську адресу.

Якщо це справді так, тоді, імовірно, ніщо не заважало Києву ще у серпні подати запит на екстрадицію підозрюваного, випливає з відповіді британських правоохоронців на запит DW.

Лондон: жодних перешкод для процедури екстрадиції

Українські правоохоронні органи можуть у будь-який момент звернутися до британських колег із запитом про екстрадицію втікача, попри те, що між Україною і Великобританією немає угоди про екстрадицію. "Будь-яка країна з-поза меж Європейського Союзу може напряму звернутися із формальним запитом про екстрадицію до міністерства внутрішніх справ", - повідомили DW у Королівській прокуратурі Великої Британії.

Згідно з британським законодавством, запити про екстрадицію підозрюваних чи засуджених скеровуються до міністерства внутрішніх справ. Міністерство вирішує, чи розпочинати процедуру екстрадиції. Якщо угоди про екстрадицію зі стороною, яка робить запит, немає, рішення про початок процедури екстрадиції може бути ухвалене ad hoc - одноразово, лише стосовно конкретного випадку.

Бюрократія Інтерполу замість екстрадиційного арешту

У разі позитивного попереднього рішення міністерство передає документи до суду і поліції Лондона для видачі ордеру про арешт розшукуваної особи. "Потім поліція виконує ордер: розшукує і заарештовує особу і передає її до суду. Суд вирішує, чи продовжувати процедуру екстрадиції", - зазначила у розмові з DW голова Асоціації юристів Великобританії, що опікуються питаннями екстрадиції Джасвіндер Наквел.

Наквел, як адвокатка юридичної компанії Peters and Peters, представляє у судах іноземців, які перебувають у Великобританії і опираються екстрадиції на батьківщину. Зі свого досвіду вона підтверджує: зазвичай ордер на арешт за запитом іноземної держави видається таємно, "інакше підозрюваний може втекти", зауважує Наквел.

Насправді в українського депутата Онищенка, поки він чекає на рішення Інтерполу, за бажання, є більше ніж достатньо часу для втечі до Москви, як того і бояться у НАБУ.

Затримання - лише початок довгого шляху

Але навіть якщо Онищенка затримають у Великобританії, пояснює Джасвіндер Наквел, це буде лише початком процедури екстрадиції, яка у складних випадках може тривати "багато місяців, рік або навіть кілька років з моменту арешту". Адже підозрювані мають можливість неодноразово оскаржувати рішення судів та відомств у різних інстанціях. За словами британської адвокатки, справи політиків зазвичай тривають довше і докази обґрунтованості підозр щодо них перевіряються особливо ретельно. Нерідко британським адвокатам вдається домогтися відмови в екстрадиції. 

Олександр Онищенко заявляє, що справа проти нього в Україні "сфабрикована з політичних мотивів". Як засвідчив інший гучний процес про екстрадицію - рішення віденського суду про відмову в екстрадиції до США українського мільярдера Дмитра Фірташа - західні суди можуть відмовляти в екстрадиції, вказуючи на можливу політичну складову в справі.

Емоційні заяви прокурорів - на руку підозрюваним?

Під питанням також і рішення Інтерполу щодо розшуку Онищенка, яке очікується до кінця жовтня. Інтерпол, як і суди у Великобританії, дуже прискіпливо ставиться щодо запитів на розшук і арешт осіб, які займаються політичною діяльністю. Це доводить приклад екс-президента Віктора Януковича, екс-прем'єра Миколи Азарова та їхніх поплічників, яких Інтерпол більше року відмовлявся оголошувати у розшук, а нині їхній статус у міжнародних базах даних правоохоронців взагалі незрозумілий. 

Серед юристів лунають і голоси критиків, які вважають, що українські правоохоронні органи нерідко лише сприяють своїми діями захисту іменитих втікачів. Таку думку у розмові з DW висловив, зокрема, Сергій Гребенюк з юридичної компанії ЄПАП Україна, один з провідних українських адвокатів з питань кримінального права. "Правоохоронним органам, як показує практика, краще замість того, аби робити гучні заяви, ретельно готувати документи", - зазначив Гребенюк.

Поки явного поступу в екстрадиції Онищенка немає, натомість у ЗМІ і соціальних мережах гучних заяв посадовців з правоохоронних органів не бракує. Зокрема, спеціальний антикорупційний прокурор Назар Холодницький, приміром, у своєму нещодавньому пості на "Фейсбук" назвав Онищенка "горе-обранцем", а його заяви про політичний характер справи - "дешевою спробою уникнути справедливої відповідальності за інкриміновані злочини та обкрадання українського народу".

"Важливо все довести по закону"

У Сергія Гребенюка такі емоційні заяви викликають лише подив. "Коли високопосадові особи роблять гучні заяви, наголошуючи ще до рішення суду на тому, що та чи інша особа є злочинцем, адвокати підозрюваних фіксують кожну таку заяву як демонстрацію упередженого ставлення", - каже адвокат. Він наголошує, що західні суди дуже ретельно ставляться до будь-яких фактів, які можуть свідчити про особливе ставлення правоохоронців до тих чи інших справ. Крім того, Гребенюк критикує поширений у резонансних справах в Україні тиск на свідків і адвокатів. Все це у міжнародних судах грає проти Києва, переконаний адвокат. "Незалежно від прізвищ обвинувачених, важлива не кількість відкритих кримінальних справ, а те, щоб злочини доводилися правильно, по закону. Якщо не можете за рік посадити 20 осіб, посадіть п'ять, але зробіть це по закону", - підсумовує Сергій Гребенюк.