Наслідком відмови Росії від українського сиру на початку лютого вже стала зупинка трьох з 18 українських сирзаводів: "Прометей" (Чернігівська область), "Пирятинський сирзавод" (Полтавська область) і "Гадячсир" (Полтавська область).

"Росспоживнагляд" заборонив імпорт до Росії майже половини українських сирів через "виявлення пальмової олії", яка, згідно з російським "Технічним регламентом на молоко і молочну продукцію", не може бути складовою сиру. Українська сторона спростовує ці звинувачення та закидає "Росспоживнагляду" приховування результатів експертиз.

15 лютого прем'єр-міністр України Микола Азаров повідомив про те, що російські претензії стосувалися ще й "шести українських підприємств, які взагалі не експортують продукцію на російський ринок". Проректор Європейського університету та голова Комітету економістів України Андрій Новак в інтерв'ю Deutsche Welle нагадав, що торговельні війни вже стали нормою для українсько-російських взаємин. Він вважає, що українським виробникам доведеться шукати альтернативи російському ринку.

Експерт Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Гагалюк заявив на прес-конференції в Києві, що з Євросоюзом вже домовлено "про нульову ставку імпорту на ввезення сирів". На його думку, реалізація цього дозволить врегулювати й російський експорт, бо "якщо ми експортуємо до Євросоюзу, то як же ми не можемо експортувати до Росії".

Тиск з метою вступу до Євразес

За підрахунками експертів агроринку, зупинка частини сирного експорту до Росії загрожує Україні збитками у 100-150 мільйонів доларів. В цій ситуації урядовий уповноважений з євроінтеграції Валерій П'ятницький спрогнозував, що український сир буде мати "хорошу перспективу на ринку Євросоюзу" після ухвалення угоди про асоціацію з ЄС. А міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко заявив про "хороші можливості" експорту українського сиру в Йорданію, за підсумками переговорів з йорданським прем'єром минулими вихідними.

Більшість українських аналітиків упевнені, що справжніми причинами "сирної війни" є політичні, а не економічні фактори. Андрій Новак назвав серед них вимоги Києва переглянути контракти з "Газпромом" та президентські вибори в Росії. "І провладні, і опозиційні російські політики перед виборами завжди намагаються сподобатися виборцям демонстрацією сили щодо колишніх радянських республік, зокрема, щодо Грузії та України", – сказав Новак. У свою чергу, екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко не виключив ініціювання Москвою нових торговельних війн: "Сьогодні сирна, а завтра - карамельна, потім - трубна, авіабудівна… Все це робиться для тиску на Україну з метою залучення до Митного союзу та Євразес."

Наслідки торговельної війни

Ці думки не поділяє голова підкомітету з міжнародної економічної політики Верховної Ради, депутат від Партії регіонів Олексій Плотніков. Він сказав Deutsche Welle, що нинішній конфлікт є наслідком "неузгодженостей в економічній площині" і закликав "вирішувати його шляхом нормальних двосторонніх переговорів". Плотніков не проти пошуку Україною нових ринків збуту, але застеріг, що "це не те, що можна вирішити скоро – сьогодні запровадили обмеження, а завтра вже з'явилися нові ринки".

Тим часом вигоду від українсько-російської "сирної війни", за прогнозами експертів, матимуть тільки українські покупці сиру. Андрій Новак упевнений, що виробники знизять ціни на вже вироблений сир, щоб продати його всередині держави. Але цінова знижка буде незначною і діятиме лише короткостроково, тоді як збитки сироварів загрожують банкрутством сирзаводів, а також приватних фермерів і селян, які постачали сирзаводам молоко. Не виключена й чергова хвиля масового вирізання селянами худоби, яку стане економічно невигідно тримати.

Автор: Олександр Савицький
Редактор: Захар Бутирський