У минулому високі посадовці Німеччини та інших західних країн практично ігнорували цю країну. Але часи змінюються, тепер до Монголії вилаштувалася ціла черга охочих укладати договори про співпрацю. Воно й не дивно, адже країна має доступ до цілої низки рідкісних корисних копалин, які стають дедалі важливішими для сучасної промисловості.

Анґела Меркель прибула до Монголії з офіційним візитом у середу, а в четвер ( 13-го жовтня) в Улан-Баторі під час переговорів з монгольським керівництвом було підписано угоду, яка забезпечує німецькій промисловості доступ до рідкоземельних металів. Водночас німецьким підприємцям, які супроводжували німецького канцлера під час візиту до Монголії, вдалося укласти багатомільярдні контракти. Так, німецько-австралійський консорціум BBM Operta Group отримав права на видобуток вугілля на півдні Монголії. Німецький концерн Siemens одержав замовлення на будівництво великої електростанції для забезпечення вуглевидобувної шахти «Таван Толгой».

«Золота жила»

Монголія вважається однією з найбільш багатих на корисні копалини країн світу. Серед них є і рідкісноземельні метали, лідером з видобутку яких є Китай. На півдні Монголії є гігантські запаси золота, вугілля, міді та інших важливих корисних копалин. Дослідження й видобуток перебувають нині на початковому етапі. Тому великі міжнародні концерни змагаються нині за право працювати в цьому регіоні.

Оглядачі говорять навіть про справжню «золоту жилу». Рідкісноземельні метали потрібні передусім для високотехнологічної промисловості. Прем'єр-міністр Монголії Сухбаатарин Батболд наголосив на тому, що візит Меркель до його країни став «кульмінацією багатьох візитів іноземних політиків». І це попри те, що у своїй промові перед парламентом в Улан-Баторі канцлер торкнулася й таких досить незручних для монгольського керівництва тем, як дотримання прав людини чи скасування смертної кари.

Автори: Урсула Кіссель, Леся Юрченко

Редактор: Наталя Неділько