Львів’янка Христина Бойко прямує на новому велосипеді стежками Парку імені Франка, що у Львові. Звернувши на стару бруківку на вулицю Крушельницької, накидає ще коло біля університету і, вже вдосталь покатавшись, прямує до площі Ринок. Нині вона залишила власний велосипед удома й вирішила випробувати новий міський транспорт - взяла двоколісного у муніципальному прокаті, який офіційно запрацював 1-го квітня.

"Я користувалася вже таким велосипедом у Варшаві. Рада, що у нас теж такі з’явилися: це гарний крок для Львова до сучасного європейського міста, - ділиться враженнями з DW Христина. - У нас досить комфортно їздити на велосипеді в центрі".

Єдине, що львів’янам далося не легко, - встигнути взяти велосипед на прокат. Поки у Львові є лише 55 таких одиниць транспорту на п’яти спеціальних зупинках. Найбільша - біля головного корпусу Львівського університету: їх там 18 штук. "На щастя, мені велосипед забронював друг. Він уже встиг придбати собі абонемент", - розповідає Христина.

Скільки коштує

Розробники проекту пропонують кілька опцій користування велосипедами, одна з яких - одразу купити абонемент на місяць, або на сезон - з 1 березня до 31 жовтня. Місячний коштуватиме 120 гривень, сезонний - 800. Для власників абонементу перші 30 хвилин поїздки - безкоштовні, за дві наступні півгодини треба додати по чотири гривні. Кожна наступна година після того коштуватиме ще 50 гривень.

Для власників сезонного абонементу правила такі ж. Тільки за додаткові півгодинні поїздки доведеться докласти дві гривні, замість чотирьох. Якщо такий абонемент не придбали, то велосипедом можна скористатися за 50 гривень за перші 30 хвилин, і ще по 50 гривень – за кожну наступну годину.

Співзасновник фірми-оператора Nextbike в Україні Олексій Кушка пояснює, що основна аудиторія їхнього проекту - саме жителі міста. На цьому й базується підхід до тарифікації.

"Нашими велосипедами зможуть скористатися й туристи, але це не основне, - розповідає у розмові з DW Кушка. - Стандартно користувач витрачає на поїздку на поїздку 15-20 хвилин, а турист - три-чотири години. Тому ми розробили тарифи по півгодини, проаналізувавши, скільки часу треба, аби доїхати,скажімо, на роботу. Вартість рахували відповідно до того, скільки людина витрачає щомісяця на такий же проїзд у маршрутці".

Для того, щоби здійснити прогулянку таким муніципальним велосипедом потрібно зареєструватися у системі Nextbike - на сайті велопрокату, через додаток до смартфону, зателефонувавши до центру обслуговування клієнтів або на самій станції велопрокату через термінал. Реєструватися потрібно одноразово, а користуватися послугами прокату після того можна буде по всьому світу, де працює саме ця система. Наприклад у Австрії, Швейцарії, Латвії, Польщі, Новій Зеландії, Туреччині, Болгарії, Хорватії, ОАЕ, Угорщині, Великобританії, США та на Кіпрі.

Основна перевага такого прокату в тому, що велосипед не потрібно провертати на першочергову стоянку. Містом встановлені 5 локацій, де можна залишити орендований транспорт. У планах розробників - ще 17 таких станцій.

"У лютому-березні минулого року ми разом із німцями визначили точки найбільшого скупчення людей у Львові, - пояснює логіку розташування зупинок Олексій Кушка. - Так виникла ідея облаштувати місця для паркування в центрі міста та біля університетів. Усі точки, яких було більше ніж 50, ми прописали у формулу і влаштували голосування у Facebook".

У разі ушкодження велотранспорту користувач має сплатити штраф, який не перевищує 2000 гривень. Найдорожчим катання може виявитися для тих, хто забуде повернути транспорт на стоянку за 24 години. Штраф для порушників становитиме 15 тисяч гривень. Відслідкувати такий велосипед не складно, оскільки всі вони обладнані GPS-системами.

А що думають самі велосипедисти?

Василь Тхір з велоклубу "Lviv Bicycle Club" вважає, що такий велопрокат найбільшою популярністю користуватиметься саме серед студентів та молоді, які не мають власного двоколісного транспорту: "Серед тих, хто вже має велосипед, користувачів буде мало. Я, наприклад, може і користувався б, якби не той факт, що в мене вже є велосипед. Гості міста, швидше за все, теж не будуть їздити - формат не той. Незнання міста і місць прокату - тільки вершина айсбергу".

Найбільшою перешкодою у використанні нового львівського прокату Тхір вважає прив’язаність до локацій: адже треба заздалегідь продумати своє пересування, щоб воно включало точки станцій прокату. Цілком можливо, що, навіть запланувавши поїздку, охочий просто не знайде на популярній станції велосипеду.

Незважаючи на те, що проект носить назву муніципального, міська влада посприяла лише виділенням міста для терміналів. Проте у Львівській міській раді говорять, що борються з іншим головним болем велосипедистів - міським дорожнім покриттям.

Радник міського голови з питань велоінфраструктури Олег Шмід, відповідаючи на запитання DW, запевняє, що поганих львівських доріг велосипедистам боятися не варто. Лише цього року міськрада планує інвестувати в покращення доріг 10 мільйонів гривень. "Можливо, після першого кварталу ми збільшимо цю суму. Ці гроші підуть на велодоріжки та оновлення покриття доріг спільного користування в житлових зонах Львова", - ділиться планами Шмід.

Розробники говорять, що нині їхній проект - більше як розвага для львів’ян, але лише таким чином можна запровадити в Україні культуру пересідати з авто на велосипед. "Ми взяли за основу європейський приклад розвантаження дорожньої інфраструктури, - говорить Кушка. - Будівництво велотраси дешевше, ніж автомобільної".