Цього тижня до звинувачень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) на адресу голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Наталії Корчак у незаконному збагаченні додався ще один скандал, який вдарив по іміджу НАЗК. Цього разу - всередині самого агентства. Колишня керівниця департаменту фінансового контролю та моніторингу образу життя НАЗК Ганна Соломатіна днями звинуватила членів агентства у фальсифікації результатів перевірок декларацій українських можновладців. При цьому Соломатіна заявила, що агентство контролюється через куратора в адміністрації президента, а е-декларування використовується для "покривання чиновників, лояльних до влади, розправи над неугодними та з метою особистого збагачення голови НАЗК та членів НАЗК". НАБУ вже заявило про початок розслідування за оприлюдненими Соломатіною заявами.

У НАЗК одразу ж відкинули звинувачення на свою адресу та пообіцяли в суді вимагати спростування інформації про можливу фальсифікацію перевірок декларацій - відповідне повідомлення з'явилося у вівторок, 14 листопада, на сайті агентства. А днем пізніше на сайті НАЗК з'явилася заява, згідно якої Соломатіна не обіймає свою посаду в агентстві з 31 жовтня. "Звертаємо увагу, що її судження мають суто суб'єктивний характер, а інформація є недостовірною і має бути перевірена судом", - запевняють в агентстві. А член НАЗК Олександр Серьогін на брифінгу у середу, 15 листопада, заявив: "Мабуть, наша активна діяльність і стала приводом для подібних дій інших органів". Утім, він зазначив, що готовий до співпраці із правоохоронними органами, "щоб поставити остаточну крапку" у цій справі.

Очікуваний скандал

Утім, критика на адресу НАЗК лунає не лише з боку НАБУ та Соломатіної. Про контрольованість агентства владою у розмові із DW говорить і його колишній член Руслан Рябошапка, який пішов у відставку, бо роботу відомства, на його думку, було заблоковано. Як і Соломатіна, він також заявляє про керованість агентства з адміністрації президента. Причому, за словами Рябошапки, про це всі знали й раніше, але не говорили вголос.

Із тим, що проблеми, які зараз набули розголосу, і раніше були відомі людям, що цікавляться боротьбою із корупцією, говорить і виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин. За його словами, до цього тижня не вистачало фактів та готовності співробітників агентства говорити про це відкрито. Зараз Transparency International Ukraine закликає відсторонити Корчак від роботи під час розслідування проти неї. "Це було б символом того, що ці звинувачення мало чим підтверджені, а вона не тримається за крісло", - пояснює цей заклик Юрчишин, хоча сам вважає такий крок з боку голови НАЗК "малоочікуваним".

Голова громадської ради при НАЗК Віктор Таран, своєю чергою, закликає не поспішати з висновками. Він каже, що публічні звинувачення на адресу агентства поки що не отримали більш конкретних доказів. Щоправда, у заяві громадської ради, яку Таран оприлюднив на своїй сторінці в соцмережі Facebook, згадується про те, що члени ради неодноразово звертали увагу НАЗК на проблеми з перевірками декларацій, але, попри спроби внести необхідні зміни, керівництво агентства цього так і не зробило. "Це перетворило перевірки декларацій на формальний процес, так само як і участь представників громадськості у цьому процесі", - зазначається у заяві.

Від розгону до переформатування

За словами Рябошапки, якщо досі робота НАЗК відзначалася у більшій мірі саботажем та неефективністю, то у найближчому майбутньому агентство можуть почати використовувати для тиску на незручних для влади політиків та службовців. Нещодавнє звинувачення з боку НАЗК на адресу голови НАБУ Артема Ситника у конфлікті інтересів Рябошапка називає "першою пробою пера" і очікує, що в найближчому майбутньому подібні спроби будуть повторюватися. А Юрчишин впевнений: попри те, що НАЗК не є силовим органом, агентство має потужні механізми, які легко можна використовувати саме для політичного тиску. 

Директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк зазначає, що наявні зараз проблеми із НАЗК були закладені ще в процесі формування агентства. Зокрема, він критикує процедуру обрання членів агентства, яка призводить до їхньої залежності від конкретних політичних сил. У подальшому така ситуація, за його словами, активно підживлювалася владою, що робила усе, аби агентство не працювало у повному складі. Саме тому, на думку експерта, необхідне якнайшвидше переформатування НАЗК. "Згідно з чинним законодавством, це зробити неможливо, самі вони у відставку не підуть - тому треба робити це, змінюючи закон, що визначає статус агентства та процедуру обрання його членів", - наполягає Хавронюк.

Найбільш оптимальним такий сценарій називає і Юрчишин, наполягаючи також на залученні іноземних фахівців до процедури відбору членів НАЗК. Адже кулуарна зміна чинних керівників агентства чи перезапуск конкурсу за наявності старої конкурсної комісії, за словами експерта, мало що змінить. "У найкращому випадку нове керівництво буде розумнішим і хитрішим та не допускатиме відкритої дискредитації агентства, але по суті залишить його залежним, що дискредитуватиме антикорупційну реформу", - каже Юрчишин. На його думку, за таких умов навіть ліквідація НАЗК із розподілом його повноважень між НАБУ, міністерством юстиції та центральною виборчою комісією буде не найгіршим варіантом.

Таран погоджується із необхідністю зміни принципів обрання членів НАЗК, але закликає не поспішати із ліквідацією агентства, враховуючи той факт, що на його створенні свого часу наполягали ті активісти та політики, які тепер його активно критикують. Утім, він додає: зараз варто зосередитися на більш нагальній справі і перевести ситуацію з площини публічних звинувачень у правову площину. Прокуратура має відкрити кримінальне провадження, аби суспільство отримало факти на підтвердження версій кожної із сторін, каже Таран. Якщо цього не буде, то це підірве довіру суспільства як до НАЗК, так і до НАБУ. "Виграють від цього лише корупціонери", - резюмує експерт.