Визнавши конституційним законопроект щодо скасування депутатської і обмеження суддівської недоторканності, Конституційний суд у п'ятницю, 19 червня, дав старт ухваленню його в парламенті. Перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій на своїй сторінці у мережі Facebook написав, що очікує нової якості українського парламентаризму. "Після скасування недоторканності український парламент стане місцем створення законів і реформ, а не "дахом" для тих, хто ховається від закону. Вірю, що коаліція одноголосно ухвалить зміни до Конституції", - зазначив Парубій.

Перший заступник голови фракції "Блоку Петра Порошенка" Ігор Кононенко заявив журналістам у кулуарах парламенту, що законопроект в першому читанні може бути схвалений до кінця поточної сесії. "На це є політична воля, щоб на наступній сесії вже шукати 300 голосів", - заявив депутат. Лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк уточнив в інтерв'ю журналістам, що розгляду законопроекту слід очікувати на наступному пленарному тижні між 30 червня і 3 липня, а також висловив упевненість, що він "набере достатню кількість голосів".

Одностайності немає

Натомість заступник голови фракції "Батьківщини" Сергій Соболєв в інтерв'ю DW зазначив, що його фракція підтримає законопроект лише в разі внесення до нього поправок. "Ми "за" скасування депутатської недоторканності, але цей законопроект робить неможливим притягнення суддів до відповідальності. Там є норма про те, що не парламент, а Вища рада юстиції має давати згоду на притягнення суддів до відповідальності. Але ж цей орган наполовину складається із суддів", - сказав Соболєв.

Його колега з "Опозиційного блоку" Юрій Воропаєв в інтерв'ю DW зауважив, що загалом позитивно ставиться до скасування депутатської недоторканності. Водночас він не впевнений, що його фракція проголосує за остаточне затвердження проекту закону на наступній сесії Верховної Ради восени цього року. "Якщо демократія буде такими ж швидкими темпами втікати з України - то навряд чи ми підтримаємо цей законопроект. А якщо буде свобода слова і можливість вільно висловлювати свою точку зору, тоді цілком можливо, що підтримаємо", - припуcтив Воропаєв.

Критика європейських та українських експертів

Притягнення депутатів до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини було можливим і раніше, а під час подій на Майдані депутатська недоторканність надавала змогу опозиційним депутатам "заходити в потрібні двері і щось вимагати", зазначила в інтерв'ю DW експертка Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. "Важливо, щоб скасування депутатського імунітету навіть теоретично не уможливило тиск за політичними мотивами в подальшому. Якщо вже скасовувати недоторканність як інститут, то слід говорити не лише про депутатів, а й про всіх посадовців та можновладців", - вважає Тищенко.

Категорично проти скасування депутатської недоторканності голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. На його думку, повне позбавлення депутатів імунітету ще більше узалежнить їх і зробить маріонетками. "У такій редакції ухвалення цього законопроекту принесе більше шкоди, ніж користі. Багато років ми говоримо, що треба обмежити депутатську недоторканість. Але обмеження не означає скасування", - наголосив у інтерв'ю DW експерт.

Він висловив жаль, що президент Порошенко подав до парламенту такий "невідповідний до європейських традицій законопроект". Коліушко нагадав, що експерти Венеціанської комісії також скритикували цілковите позбавлення українських депутатів недоторканності. "Це створює загрозу парламентаризму. Адже парламентарі, як сказано у висновках Венеціанської комісії, не можуть бути загрожені затриманням чи арештом за ініціативи органів правопорядку", - зауважив Коліушко. За його словами, громадськість буде шукати способів тиску на парламент, де "є депутати, які поділяють наші погляди".