Після скасування Конституційним судом України 26 лютого статті про незаконне збагачення, в українському міністерстві закордонних справ (МЗС) у Києві поспішили запевнити громадян, що загрози для безвізового режиму немає. Натомість в антикорупційній організації Transparency International Україна заявили: якщо не буде знайдено іншого вирішення проблеми, яку породило скасування статті, то є шанси замороження як безвізу з боку ЄС, так і кредитів від МВФ.

У ЄС із коментарями не поспішають

Євросоюз офіційних заяв з цього приводу поки що не робив. Лише віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс заявив про необхідність вивчити рішення українського Конституційного суду детально. 

4 березня країни G7 та Світовий банк зробили спільну заяву, де назвали скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення "значною поразкою у боротьбі з корупцією в Україні".

Згодом цю ж заяву опублікувало і представництво ЄС в Україні, не уточнивши при цьому, чи є це офіційною позицією Брюсселя. Як відомо, ЄС хоча і не є одним з семи членів G7, однак бере участь у самітах цього майданчика. Джерело DW у Євросоюзі підтвердило, що ця заява є і позицією Брюсселя. При цьому безвізовий режим в ній жодним словом не згадується.

Вимоги, які Київ мав виконати для скасування віз, прописані у плані дій з візової лібералізації. Цей документ було затверджено ще у 2010 році. Оскільки він не є публічним, то невідомо, які саме зобов'язання щодо запобігання незаконному збагаченню Україна брала перед ЄС. Євродепутатка зі Швеції Анна Марія Корацца-Більдт, яка в Європарламенті займалась безвізом для України, підтвердила DW, що питання незаконного збагачення "точно було в дорожній карті".

У публічних документах, а саме шести звітах про прогрес у виконанні цього плану, незаконне збагачення згадується лише один раз. 2011 року, у першому звіті, Єврокомісія вказала на "відсутність ясності, як незаконне збагачення визначається і карається" в Україні. Реагуючи на це зауваження, у 2015 році Верховна Рада в Києві затвердила нову редакцію статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яку тепер Конституційний суд України, однак, визнав такою, що суперечить Основному закону. 

Призупинення безвізу - ядерна опція

У ЄС дуже неохоче коментують питання можливого призупинення безвізового режиму. Його вважають так би мовити "ядерною опцією", оскільки вважається, що постраждають від нього передусім пересічні громадяни. "Це стосується людей. Людей не можна карати (...) Тісні контакти між людьми - це в інтересах також і Євросоюзу", - пояснила, зокрема, євродепутатка Корацца-Більдт. 

До речі, після запровадження оновленого механізму призупинення безвізу 2017 року ЄС жодного разу навіть не натякав на його застосування. Не став відповідати на запитання кореспондента DW, чи є тепер небезпека для безвізу для України, й речник Єврокомісії. Він лише заявив, що Єврокомісія "моніторить безперервне виконання всіх вимог візової лібералізації і звітує про це" . Щоправда такі звіти публікуються раз на рік. Очікується, що наступний звіт буде оприлюднено в грудні. Отже, Київ ще має кілька місяців часу, аби виправити ситуацію.

Тим не менше, голова делегації Європарламенту з асоціації з Україною Даріуш Росаті вважає, що Єврокомісія вже зараз має з'ясувати, наскільки скасування статті про незаконне збагачення може бути порушенням зобов'язань, взятих на себе Києвом. "Це може означати суттєвий крок назад у боротьбі з корупцією. Тож ми не дуже щасливі через це", - зауважує євродепутат з Польщі.

Шкодує з приводу рішення Конституційного суду і Корацца Більдт: "Це може бути регресом у боротьбі з корупцією (...) А ми точно не хочемо послаблення всієї антикорупційної системи". Вона нагадує, що за цією статтею розслідували низку справ. "Ми маємо зробити все, що можемо, аби їх продовжили. І ми повинні зробити все, щоб питання відповідальності залишалося головним пріоритетом у процесі реформ в Україні", - зазначає євродепутатка зі Швеції.

Загроза для безвізу є

За словами Даріуша Росаті, рішення Конституційного суду може становити небезпеку для безвізу, якщо це визнають порушенням зобов'язань України. "У підсумку це може привести до потреби переглянути майбутнє візової лібералізації. Але принаймні зараз це не є безпосередньою перспективою", - наголошує політик. Корацца Більдт сподівається, що ЄС все ж зможе в діалозі з українською владою знайти шлях, як вирішити проблему скасованої статті у Кримінальному кодексі.

Отримати пояснення від народних депутатів України та спробувати знайти вихід європарламентарі мають намір вже цього тижня, на засіданні Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, який відбудеться 13-14 березня у Страсбургу. Корацца-Більдт очікує, що питання незаконного збагачення знайде відображення і у висновках, які комітет ухвалить за підсумками засідання.