Після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США полякам стало зрозуміло, наскільки небезпечною стала міжнародна ситуація – зокрема і для їхньої країни. Тож польські ЗМІ дедалі частіше спрямовують погляди на Німеччину. У вівторок, 7 лютого, канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) перебуватиме у Варшаві з коротким, проте насиченим візитом. 

Її фото красується на перших шпальтах багатьох польських газет: "Останній шанс Анґели Меркель – Польща та Німеччина приречені одна на одну", проголошує ліберально-католицький Tygodnik Powszechny. "Німеччина та Польща – шлюб за розрахуном" – читаємо на обкладинці журналу Wprost, який тут же розмістив фотомонтаж міцних обійм Меркель та лідера партії "Право та справедливість"(PiS) Ярослава Качинського.

Зустріч після тривалої перерви

Візит канцлерки став жестом у відповідь на торішній приїзд у Берлін польської прем'єрки Беати Шидло. Крім неї, Меркель зустрінеться з президентом країни Анджеєм Дудою, керівництвом опозиційних "Громадянська платформа" та "Польська Селянська Партія", а також представниками німецької меншини. Але головна мета візиту все ж інша: вперше за багато років канцлерка проведе перемовини з Ярославом Качинським, лідером правлячої націонал-консервативної PiS. Ідея цієї зустрічі надійшла з польської сторони, пояснили у Берліні.

Качинський зараз - найвпливовіша людина Польщі. Вже багато років він не виїздить за кордон – ані у приватних справах, ні у службових. Головною сферою його інтересів є внутрішня політика, перш за все так звана "консервативна контрреволюція", про перемогу котрої у Польщі, за словами самого Качинського, він мріє. Проте відколи його партія перемогла на парламентських виборах у 2015 році, деякі закордонні гості в нього вже були: зокрема президент України Петро Порошенко, міністр закордонних справ Франції та високопосадовий американський політик з табору Дональда Трампа. Тепер черга Меркель. Зустріч запланували на пообідній час "на нейтральній території", що у Варшаві найімовірніше означає легендарний готель Брістоль. Вихід до преси по завершенні перемовин не передбачений.

Близькі і далекі

Зараз німецько-польські відносини настільки близькі, якими давно не були. Торгівля між країнами у 2016 році вперше сягнула позначки у 100 мільярдів євро. Співпраця у сфері безпеки та оборони в цілому успішна. В політиці щодо Росії – за винятком питання трубопроводу "Північний потік 2" – загалом панує згода. Проте проблемних питань усе більше й більше. Стосуються вони переважно тем, які з Кремлем нічого спільного не мають. Так, польський уряд нехтує верховенством права, у зв'язку з чим ЄС навіть порушив розслідування щодо Варшави. Проте у Берліні уникають відкрито критикувати сусіда. В канцелярії Меркель заявили, що не варто переводити це питання у площину двосторонніх відносин.

Під час переговорів в Варшаві найважливішими темами обговорення стануть майбутнє ЄС та міграційна політика. Зокрема, Польща хотіла б внести зміни в Угоду про Європейський союз та посилити роль країн-членів. Берлін виступає проти: "Початок переговорів про це хоча б з однією країною відкриє скриню Пандори", - заявив німецький дипломат на умовах анонімності.

Стосовно напливу біженців, Берлін та Варшава сходяться на думці, що потрібно посилити охорону зовнішніх кордонів ЄС та подолати причини міграції. Але яким чином ЄС має вирішити ці проблеми, єдності в обох столицях досі немає. Німецький уряд сподівається на "справедливий розподіл тягаря" міграційної кризи. Через що, ймовірно, багато країн будуть і надалі відмовлятися від перерозподілу мігрантів, що може призвести до початку дискусії про перерозподіл і фінансового тягаря.

Більше чіткості

Для Берліна співпраця з Варшавою ускладнюється ще й тим, що польська сторона рідко висуває конкретні пропозиції. Це стосується, наприклад, ідеї про спільну європейську армію, яку Качинський (як і угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан) раніше виносив на обговорення. Так само запитання про те, чого насправді прагне Вишеградська четвірка (Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина), досі залишається без чіткої відповіді.

Водночас польський уряд справді має підстави дещо інакше, ніж Німеччина, оцінювати Brexit та прихід Трампа до влади. Для Берліна ці події предусім стали головним болем, а от Варшава з притаманним їй легким євроскептицизмом вбачає у нових обставинах шанс "посилити вагу та роль поляків", - аналізує політолог Олаф Осика на сторінках Tygodnik Powszechny. За його словами, польські еліти нарікають на німців, які "не вміють приймати іншу точку зору, відмінну від їхньої. І тому вважають, що німецька політика винайшла прямо-таки універсальні політичні рішення". В результаті, як розповідає Осика, багато німецьких політиків вважають, що виконання їхнього плану дій вирішить майже всі світові проблеми, а хто цього не розуміє, є дурнем або відстав від життя.

Польський політолог перераховує багато тем, щодо яких між Берліном та Варшавою існують суперечності (міграція, енергетика, кліматичні зміни, трубопровід "Північний потік 2", Єврозона) і доходить висновку: "Характер спірних тем не залежить від ідеології правлячої у Польщі партії". З попереднім польським урядом ці ж проблеми обговорювалися на найвищому рівні за зачиненими дверима. Нині ж все змінилося: дискусія ведеться відкрито та значно різкіше. Олаф Осика сподівається, що в результаті "серйозної розмови на серйозні теми" обидні країни все ж "визначать для себе спільні інтереси".