Це - непросте відрядження. Певна річ, запланована на 2 лютого поїздка канцлерки Анґели Меркель до Анкари забезпечить їй увагу світової спільноти. Цей перший візит керівниці німецького уряду до Туреччини після невдалої спроби путчу 15 липня 2016 року. Відтоді президент країни Реджеп Таїп Ердоган встиг перебудувати вертикаль влади в країні в авторитарному стилі.

Туреччиною прокотилась хвиля арештів, що зачепила десятки тисяч опозиційних політиків, журналістів, прокурорів та простих громадян. Критичні ЗМІ заборонили, а курдські опозиційні політичні рухи розпустили. Звинувачують їх у причетності до спроби путчу. Турецький уряд покладає відповідальність за спробу насильницького захоплення влади на прихильників руху проповідника Фетхуллаха Гюлена.

Тим часом правляча Партія справедливості та розвитку (AKP) за звичкою нехтує міжнародною критикою репресивної політики турецького уряду. Влада в Анкарі, своєю чергою, звинувачує Німеччину в тому, що та не демонструє достатньо солідарності в боротьбі проти тероризму. Крім того, турецькі урядовці закидають Німеччині, що вона надає прихисток прихильникам забороненої в Туреччині "Робітничої партії Курдистану" (РПК), дозволяючи таким чином її членам роздобути гроші та бойовиків.

Опозиція побоюється підтримки для Ердогана на виборах

Власне, наявні тепер настрої не передвіщають візиту Меркель до Туреччини нічого доброго. Багато опозиційних політиків розглядають цей візит і без того як абсолютно хибний сигнал. На думку Севім Дагледен з німецької Лівої партії, поїздка Меркель відбувається "несвоєчасно". Вона вважає, що візит Меркель буквально за кілька тижнів перед запланованим у Туреччині референдумом щодо запровадження конституційної реформи може розцінюватися лише як підтримка політики  Ердогана. Саме кілька тижнів тому урядова партія AKP домоглася ухвалення в парламенті країни - Великих національних зборах - змін до основного закону, які істотно розширюють повноваження президента.

Водночас представниці німецьких Зелених Клаудії Рот ці події нагадують державний візит Меркель до Туреччини 2015 року. Тоді Ердоган використав її присутність як бажану платформу для своєї передвиборної боротьби, зауважила Рот в інтерв'ю інформагенції dpa. За її словами, запланований на весну цього року референдум у Туреччині має на меті "ліквідацію парламентської демократії" в країні. Якщо Меркель змовчить щодо порушень прав людини в Туреччині, каже далі представниця Зелених, то це означатиме сигнал для Ердогана, що той і надалі може шантажувати Європу погрозами відкрити кордони для біженців. Адже угода між ЄС та Туреччиною щодо регулювання потоку мігрантів справді істотно обмежила кількість шукачів притулку, які прибувають з території Туреччини до ЄС. Водночас Анкара неодноразово погрожувала розірвати угоду в односторонньому порядку.

Речник німецького уряду Штеффен Зайберт відкидає таку критику в бік Меркель та її візиту до Туреччини. "Будь-яка думка, що вказує на якийсь зв'язок між позицію федеральної канцлерки та майбутнім референдумом у Туреччині щодо змін до конституції - абсурдна", - сказав Зайберт. За його словами, йдеться про робочий візит до країни-партнера по НАТО, що водночас також є важливим партнером Європейського Союзу. "Саме тепер, коли ми мусимо говорити про ситуацію в Сирії, коли існують питання двостороннього характеру, та коли нам слід говорити про відносини Туреччини та Європи, саме зараз важливо шукати діалог", - наголосив він.

AI: Візиту Меркель бракує питання прав людини

Але самих переговорів на урядовому рівні замало. Приміром, Марі Лукас, яка є експерткою з питань Туреччини в правозахисній організації Amnesty International, в розмові з DW закликала Анґелу Меркель активно домагатися дотримання прав людини. "Пані Меркель слід обговорити такі теми, як арешти мирних критиків уряду, а ще їй потрібно зустрітися з опозицією та правозахисниками, яких переслідують, - вважає Лукас. - Цілком очевидно, що Німеччина ще має вплив, тож їй слід скористатися ним". 

На думку Лукас, уряд Німеччини так і не зумів під час переговорів навколо угоди між ЄС та біженцями, розпочати діалог щодо ситуації з захистом прав людини. "У минулому ми вже бачили, коли саме протести з боку урядів інших країн допомагали під час переслідувань окремих критиків уряду", - зазначає правозахисниця. Досі уряд Німеччини переважно відмовчувався, особливо коли йшлося про таку тему, як катування в турецьких в'язницях, вважає Лукас. "Згідно з нашими розслідуваннями, людей, котрих звинувачують у співучасті в путчі, піддають страшним тортурам. Щодо цього федеральний уряд досі небагато висловлювався", - пояснює правозахисниця.

Як шукачі притулку з Туреччини стають політичною темою

Дехто з оглядачів припускає, що для цього є цілком вагомі причини. Нещодавно стало відомо, про подання близько 40 турецькими офіцерами заяв на отримання притулку в Німеччині. Ці офіцери, які дислокувалися на військових базах НАТО, побоюються за свою свободу та навіть життя в разі повернення на батьківщину. Між тим під час виступу на телеканалі CNN Türk міністр оборони Туреччини Фікрі Ишик застеріг федеральний уряд від того, щоб задовольнити ці заявки. На його думку, якщо ж вони все-таки отримають притулок у Німеччині, то це "призведе до серйозних наслідків".

Уряд Німеччини наголосив, що подані заявки на отримання притулку перевірятимуться за звичними процедурами. Тут визначальними є норми німецького права, що регулює отримання статусу біженця, кажуть у Берліні та вказують на те, "що кожний випадок окремо розглядається відповідними німецькими органами". Чи вистачить цієї відповіді для турецького уряду невідомо, але його реакція на неї, певна річ, істотно позначиться на успішності візиту Меркель. У будь-якому разі, це - вкрай складна місія, й з цим погоджується багато-хто. Прем'єр-міністр федеральної землі Баден-Вюртемберг Вінфрід Кречманн побажав канцлерці успіху. За його словами він не заздрить Меркель. "Але хто, як не вона, може це", - похвалив Кречманн Меркель.