«Мирний атом» у ХХ-му столітті вважався незамінною «диво-технологією»: розщеплюючи мікроскопічні частки можна отримувати величезну кількість енергії. Один реактор, який вміщується у непримітній будівлі, забезпечує електрикою тисячі будинків. Інша річ вітряки: вони ростуть у Німеччині немов гриби після дощу, стають дедалі більшими і гучнішими. За кілька десятиліть, запевняють у Федеральному об’єднанні виробників вітрової енергії, вітряки зможуть забезпечити майже дві третини електроенергії у Німеччині. Чи означає це, що Німеччина перетвориться на суцільний «ліс вітряків»?

Варто підрахувати. Сьогодні у Німеччині крутяться 21600 вітряків загальною потужністю у 27200 мегават. Однак через примхи погоди електроенергія на них виробляється вкрай нерівномірно. Тому фактичну продуктивність одного вітряка можна вирахувати за допомогою річних статистичних даних про виробництво електрики. 2009 року всі вітрові енергетичні установки Німеччини виробили 38,6 мільярдів кіловат-годин. За той самий період 17 атомних реакторів виробили 135 мільярдів кіловат-годин або у середньому 7,9 мільярдів на кожен реактор. Виходить, аби замінити один реактор, потрібні близько 4400 вітряків середньої потужності.

Замість одного реактора – ліс вітряків розміром із Бремен

Як підрахували з допомогою експертів журналісти порталу новин Tagesschau, територія уявного вітроенергетичного парку, який мав би замінити атомний реактор, мала би становити 322 квадратних кілометри. Це фактично дорівнює площі федеральної землі Бремен. Теоретичний розрахунок передбачає, що середньостатистичний вітряк має діаметр ротора у 70 метрів. Відповідно до технічних стандартів, відстань між вітряками має становити не від трьох до п’яти діаметрів. Аби замінити всі 17 атомних реакторів, довелося би вкрити вітровими електростанціями площу, вдвічі більшу за федеральну землю Саарланд.

Утім ці розрахунки враховують всі вітряки, включно з найстарішими. Натомість у Федеральному об’єднанні вітроенергетики заявляють, що поступова заміна старих вітряків на установки нового покоління дозволить суттєво скорочувати площу вітрових електростанцій. Вітроенергетики запевняють, що за кілька десятиліть могли би покривати дві третини потреб Німеччини в електроенергії, використавши для цього «лише» два відсотка території країни.

«Енергетичний мікс» і заощадження

Звісно, на практиці до цього не дійде. Експерти стверджують, що енергетичну безпеку Німеччини у майбутньому зможе гарантувати лише «енергетичний мікс». Рівнозначно до енергії вітру у ньому буде представлена і сонячна енергія, а також низка інших альтернативних джерел, таких як біогаз або сланцевий газ. Крім того, відмова від атомної енергії можлива лише у разі суттєвого скорочення енергоспоживання на душу населення. Саме тому німецький уряд вже нині інвестує мільярдні суми в енергозбереження. Урядові субсидії, як зауважують експерти, приносять вражаючі результати. На кожен євро державної субсидії, передбаченої на утеплення будинків, припадає 16 євро приватних інвестицій.

Євген Тейзе/reuters, tagesschau
Редактор: Дмитро Каневський