На 20 вересня заплановано позачергову сесію Івано-Франківської обласної ради заради розгляду єдиного питання – з видобутку сланцевого газу. На початку вересня депутати отримали доопрацьовану кабінетом міністрів угоду і готуються до її обговорення. Раніше Івано-Франківська облрада вже відхилила перший проект угоди. Представники фракції ВО Свобода, у яких найбільше зауважень до документу, повідомили, що скерували до міжвідомчої урядової комісії близько півтори сотні зауважень щодо її первинного варіанту. У новому тексті враховано з десяток пунктів і близько сорока – частково.

Документ зазнав лише косметичних змін, але суть його не змінилася, зауважила в коментарі Deutsche Welle голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, представниця ВО Свобода Ірина Сех. Угода і надалі надає необмежені права інвестору та не гарантує дотримання прав громадян, каже вона.

Опір "свободівців"

"Ми за енергетичну незалежність країни від російського монополіста, але не ціною прав і здоров’я громади", - каже Сех. Інвестор отримує у користування мінімум на 50 років третину площі надр Львівщини і 45 відсотків площ Івано-Франківської області, з дозволом видобувати не лише сланець, але й нафту, газ і інші вуглеводні, зазначає депутат. А також фактичну монополію на видобуток гравію, піску, глини і вапняку. Ця "сланцева угода" – не стане панацеєю на шляху енергонезалежності, переконана депутатка.

Вона не виключає, що за умови провалу угоди при голосуванні в обласних радах, її "проштовхнуть" у парламенті.

Вберегти інвестора

Прихід транснаціонального інвестора в Україну - це єдине, що за роки незалежності вдалося досягнути урядові в енергетичній сфері, каже голова громадської організації Комітет енергетичної незалежності України Іван Надєїн. Якщо Україна розраховує до 2030 року стати енергонезалежною, як про це йдеться в енергетичній стратегії уряду, то саме завдяки таким проектам це є можливим, додає експерт.

Разом з тим він теж не виключає, що компромісу щодо угоди на місцевому рівні у західних областях досягнути не вдасться. "Припускаю, що угоду можуть підписати і без погодження з радами. Це реально", - каже Надєїн.

Він впевнений, що політики спекулюють цим питаннями, йде чітка інформаційна кампанія проти угоди. Екологічні ризики є надумані, каже він, що є елементом інформаційних маніпуляцій. Компроміс стане вигідним передусім Україні, а Росія зацікавлена у зриві підписання, бо інакше втратить частину ринку, переконаний Надєїн. Як приклад експерт наводить Болгарію, куди свого часу теж прийшли транснаціональні інвестори, але масштабна екологічна "атака" звела наміри інвестора нанівець. Тепер ця країна в повній мірі залежна від "Газпрому", каже Надєїн.

Якщо Україна втратить цього інвестора, то навряд чи хтось у найближчі 10-15 років захоче вкладати гроші у ці родовища, розмірковує він.

Таємничість лише посилює підозри

За запропонованою урядом угодою громади залишаються беззахисними, зазначила в інтерв’ю DW виконавчий директор Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Олена Кравченко. Приміром, перевірки контролюючих органів дозволені лише раз на три роки. А це означає, що процес буріння чи розвідки держекоінспекція не зможе контролювати. Більше того, у разі порушень громадськість, як побоюється Кравченко, дізнається про це аж за півстоліття, бо це відноситься до конфіденційної інформації.

Екологів насторожує і те, що інвестор не збирається відкривати інформацію про склад хімічних речовин, що використовуватимуть для розривів, а ще не прописано поводження з відходами. На заході України немає жодного полігону, який пристосовано для безпечного захоронення подібних відходів, каже Олена Кравченко. Також немає акредитованих лабораторій для здійснення контролю за свердловинами сланцевого газу.

Зрештою, зазначає правниця, угоди не пройшли ані фінансової, ані екологічної, ані юридичної експертизи, чого вимагає українське законодавство. Громада ж доступу до документів не має, нарікає Кравченко. Нині її організація виборює це право через суд.

Якщо Івано-Франківські депутати візьмуться за" сланцеву" угоду вже цього тижня, то львівські обранці не розглядатимуть це питання найближчим часом. Принаймні не на цій сесії, заявив голова Львівської облради Петро Колодій.