Що виголошували в "Аушвіці" через 75 років після звільнення?
Микита Баталов
28 січня 2020 р.
На урочистій церемонії з нагоди 75-ї річниці визволення концтабору "Аушвіц" політичні заяви не лунали - вечір повністю присвятили пам'яті жертв нацизму. Послухати живих свідків приїхали представники 50 країн світу.
Франк-Вальтер Штайнмаєр з дружиною біля пам'ятника в'язням концентраційного табору "Аушвіц-Біркенау"Фото: Reuters/K. Pempel
Реклама
На церемонію з нагоди визволення табору смерті "Аушвіц-Біркенау" в понеділок, 27 січня, прибули представники понад 50 країн світу, в тому числі президенти, прем'єр-міністри, голови парламентів і навіть королі і королеви. Однак головними гостями все ж стали 200 колишніх в'язнів, які вижили. Їм і надали слово, політики ж визнали за краще відмовитися від гучних заяв. Як провели церемонію на честь 75 років звільнення "Аушвіца" і як сумнозвісний табір смерті виглядає сьогодні?
Промислове знищення людей
Багатьом із тих, хто вижив у таборі смерті, було вкрай важко пересуватися самотужки, а деякі їхали на інвалідних візках. Та попри те, вони вирішили особисто покласти траурні вінки до так званої "чорної стіни", де наглядачі "Аушвіца" стратили тисячі ув'язнених.
Глави європейських держав і урядів, а також в'язні, які вижили, ставлять свічки біля пам'ятника жертвам "Аушвіца"Фото: Reuters/A. Szmigiel
Навіть через 75 років тут досі відчувається промисловий масштаб машини зі знищення людей. На площі більш ніж у 500 гектарів розташовувалися відразу декілька концентраційних таборів. Тут досі у відмінному стані збереглися газові камери, печі, купи взуття ув'язнених, мішки їхнього волосся, зрізаного перед стратою. І нескінченні бляшані банки від "Циклону Б", де зберігали пестицид у гранулах, що внаслідок контакту з повітрям виділяв отруйний газ.
Символ табору смерті
Ті, хто вижив в "Аушвіці", розповіли, що завдяки цій "технології" нацисти вбивали до двох тисяч людей за раз. За словами промовців, деякі камери були заповнені людьми настільки щільно, що після газифікації мертві залишалися в стоячому положенні - їм просто нікуди було падати.
Одним із головних символів табору смерті стали ворота, до яких підходили залізничні колії з товарними вагонами, набитими людьми. За ними шлях для багатьох в'язнів закінчувався, адже якщо наглядачі вважали їх недостатньо здоровими і придатними для роботи, то відразу відправляли на страту, про що також розповіли зі сцени ті, хто вижив.
Пам'ятати про те, що трапилося
Саме ці ворота і стали сценою для виступаючих під час траурного заходу. А на стінах велетенського шатра, напнутого над ними, транслювалося відео того, що збереглося в таборі. Ті, хто вижив, а багатьом з них за 90 років, один за одним підводилися і розповідали про жахи, які вони бачили на власні очі.
Одній жінці стало недобре прямо на сцені і її промову, записану в блокноті, довелося дочитувати співробітниці музею. Мабуть, головний заклик тих, хто вижив, до майбутніх поколінь - пам'ятати про те, що сталося, і не допустити, щоб таке колись повторилося.
В'язні концтабору, які вижили, на офіційній церемонії з нагоди 75-річчя звільнення "Аушвіца" Фото: Reuters/K. Pempel
Поза політикою
Зі сцени їх уважно слухали королі, прем'єр-міністри і президенти. Серед них - лідери Іспанії, Бельгії, України, Чехії, Угорщини, Хорватії, Болгарії, країн Балтії та низки інших. Однак президент Польщі Анджей Дуда став єдиним політиком, який виступив на церемонії з нагоди визволення табору смерті. Але і він не робив жодних політичних заяв. Дуда лише нагадав, що тут обірвалося життя більш ніж 1,1 мільйона людей.
"Вбивали всіх - циган, радянських військовополонених, поляків, але в першу чергу - євреїв. Тут було організовано методичне знищення людей", - заявив президент Польщі. Дуда також нагадав, що "Аушвіц" звільнили солдати Червоної армії.
Наприкінці своєї промови президент Польщі ще раз закликав присвятити цей вечір тим, хто вижив, а не політиці. Як зазначив глава Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, ймовірно, це остання кругла дата, на якій поки що присутні багато живих свідків звірств, що коїлися в "Аушвіці".
Табір смерті "Аушвіц"
27 січня в Німеччині та у світі згадують жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянські війська звільнили найбільший нацистський табір смерті "Аушвіц-Біркенау" поблизу польського міста Освенціма.
Фото: DW/D.Bryantseva
Ворота з написом "Праця звільняє"
Вхід на територію колишнього концтабору "Аушвіц 1". Комплекс поблизу польського міста Освенціма складався з трьох головних таборів: "Аушвіц 1", "Аушвіц 2" та "Аушвіц 3". Перший табір, який створили 1940 року, згодом став адміністративним центром усього комплексу. Охороняли в'язнів війська СС з дивізії "Мертва голова".
Фото: DW/D.Bryantseva
В одному з адміністративних приміщень
Ув'язнені табору "Аушвіц 1" повинні були працювати. Виснажлива робота і недоїдання стали причиною загибелі багатьох бранців.
Фото: DW/D.Bryantseva
В одній з камер
Ув'язнених морили голодом та запроторювали до камер, де було місце тільки стояти. А ще - кидали в герметичні карцери, в яких люди помирали від нестачі повітря, а також катували та розстрілювали. У 1941 році в таборі "Аушвіц 1" провели досліди з отруєння групи ув'язнених газом. Результати назвали успішними…
Фото: DW/D.Bryantseva
Нашивки
Ув'язнених в концтаборах поділяли на різні категорії, відповідно до яких вони повинні були носити нашивки на уніформі. Наприклад, рожевий трикутник - гомосексуал, червоний - політв'язень. Така нашивка, як на цій фотографии, свідчила про єврейське походження бранця.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір "Аушвіц 2"
Бараки майже не збереглися. Більшість з них нашвидкоруч збивали з дошок та колод. Про те, що тут були бараки, зараз нагадуються тількі димарі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Всередині барака
В одноповерхових дерев'яних бараках табору "Аушвіц 2" утримували сотні тисяч євреїв, поляків, росіян, українців, білорусів, синті та ромів, а також ув'язнених інших національностей.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір смерті
Новоприбулих ділили на дві групи. Тих, кто потрапляв в першу групу, а їх була більшість, практично одразу відправляли в газові камери. Така доля чекала на всіх, хто був непридатний до виснажливої роботи: дітей, жінок, людей похилого віку...
Фото: DW/D.Bryantseva
Рабська праця
Друга група ув'язнених вирушала на примусові роботи - на різноманітні промислові підприємства. Більшість з них помирали від виснажливої праці, жорстоких побоїв та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
До "медиків"
Ще одну групу новоприбулих в "Аушвіц 2" відсилали до місцевих "лікарів", які проводили над бранцями експерименти.
Фото: DW/D.Bryantseva
Обслуга
Частина жінок в таборі "Аушвіц 2" безпосередньо підпорядковувалась нацистам, які використовували їх як рабинь.
Фото: DW/D.Bryantseva
Голокост
Коли розповідають про табір смерті "Аушвіц-Біркенау", перш за все мають на увазі "Аушвіц 2". Саме на його території нацисти започаткували практику масових вбивств у небачених доти масштабах. Саме тут було знищено понад мільйон євреїв.
Фото: DW/D.Bryantseva
Дорога смерті
Ув'язнених привозили в "Аушвіца" у переповнених товарних вагонах. Багато хто помирав дорогою - від холоду, голоду та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
В музеї
В музеї на місці табору "Аушвіц-Біркенау" можна побачити вцілілі речі бранців, а також архівні фотографії.
Фото: DW/D.Bryantseva
Печі, в яких спалювали тіла
В "Аушвіці" були як газові камери, так і крематорії. Коли потужностей крематоріїв не вистачало, тіла отруєних газом людей спалювали у ровах.
Фото: DW/D.Bryantseva
Величезна територія
"Аушвіц 3" - це група невеликих таборів, що створювалися при фабриках і копальнях навколо усього комплексу. Трудові табори регулярно відвідували лікарі, які відбирали слабких і хворих для газових камер.
Фото: DW/D.Bryantseva
Звільнені
27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним з перших увійшов у Освенцім. Його загін з боями прорвався до концтабору і розмінував підступи до нього. Командир Шапіро відкрив ворота табору смерті "Аушвіц 1" та звільнив в'язнів.
Фото: DW/D.Bryantseva
Що було далі
Після звільнення концтабору радянськими військами частину бараків і будівель "Аушвіца 1" стали використовувати як шпиталь для ув'язнених. Згодом до 1947 року частину табору переобладнали на в'язницю НКВС та міністерства громадської безпеки Польщі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Державний музей "Аушвіц-Біркенау"
1947 року на території колишнього табору смерті організували музей, а у 1979 році меморіальний комплекс внесли у перелік Світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку в музей приїжджають сотні тисяч людей з усього світу.
Фото: DW/D.Bryantseva
Пам'ятна плита
Табір звільнили 27 січня 1945 року радянськими військами. В наш час 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Фото: DW/D.Bryantseva
Число жертв
Точну кількість загиблих у "Аушвіці" з'ясувати неможливо, оскільки багато документів знищені. Більшість сучасних істориків вважають, що в "Аушвіці" знищили майже півтора мільйона людей. Більшість із них - євреї.
Фото: DW/D.Bryantseva
20 фото1 | 20
75 років звільнення концтабору "Аушвіц": свідчення уцілілих українських в'язнів (24.01.2020)