Що виголошували в "Аушвіці" через 75 років після звільнення?
Микита Баталов
28 січня 2020 р.
На урочистій церемонії з нагоди 75-ї річниці визволення концтабору "Аушвіц" політичні заяви не лунали - вечір повністю присвятили пам'яті жертв нацизму. Послухати живих свідків приїхали представники 50 країн світу.
Реклама
На церемонію з нагоди визволення табору смерті "Аушвіц-Біркенау" в понеділок, 27 січня, прибули представники понад 50 країн світу, в тому числі президенти, прем'єр-міністри, голови парламентів і навіть королі і королеви. Однак головними гостями все ж стали 200 колишніх в'язнів, які вижили. Їм і надали слово, політики ж визнали за краще відмовитися від гучних заяв. Як провели церемонію на честь 75 років звільнення "Аушвіца" і як сумнозвісний табір смерті виглядає сьогодні?
Промислове знищення людей
Багатьом із тих, хто вижив у таборі смерті, було вкрай важко пересуватися самотужки, а деякі їхали на інвалідних візках. Та попри те, вони вирішили особисто покласти траурні вінки до так званої "чорної стіни", де наглядачі "Аушвіца" стратили тисячі ув'язнених.
Навіть через 75 років тут досі відчувається промисловий масштаб машини зі знищення людей. На площі більш ніж у 500 гектарів розташовувалися відразу декілька концентраційних таборів. Тут досі у відмінному стані збереглися газові камери, печі, купи взуття ув'язнених, мішки їхнього волосся, зрізаного перед стратою. І нескінченні бляшані банки від "Циклону Б", де зберігали пестицид у гранулах, що внаслідок контакту з повітрям виділяв отруйний газ.
Символ табору смерті
Ті, хто вижив в "Аушвіці", розповіли, що завдяки цій "технології" нацисти вбивали до двох тисяч людей за раз. За словами промовців, деякі камери були заповнені людьми настільки щільно, що після газифікації мертві залишалися в стоячому положенні - їм просто нікуди було падати.
Одним із головних символів табору смерті стали ворота, до яких підходили залізничні колії з товарними вагонами, набитими людьми. За ними шлях для багатьох в'язнів закінчувався, адже якщо наглядачі вважали їх недостатньо здоровими і придатними для роботи, то відразу відправляли на страту, про що також розповіли зі сцени ті, хто вижив.
Пам'ятати про те, що трапилося
Саме ці ворота і стали сценою для виступаючих під час траурного заходу. А на стінах велетенського шатра, напнутого над ними, транслювалося відео того, що збереглося в таборі. Ті, хто вижив, а багатьом з них за 90 років, один за одним підводилися і розповідали про жахи, які вони бачили на власні очі.
Одній жінці стало недобре прямо на сцені і її промову, записану в блокноті, довелося дочитувати співробітниці музею. Мабуть, головний заклик тих, хто вижив, до майбутніх поколінь - пам'ятати про те, що сталося, і не допустити, щоб таке колись повторилося.
Поза політикою
Зі сцени їх уважно слухали королі, прем'єр-міністри і президенти. Серед них - лідери Іспанії, Бельгії, України, Чехії, Угорщини, Хорватії, Болгарії, країн Балтії та низки інших. Однак президент Польщі Анджей Дуда став єдиним політиком, який виступив на церемонії з нагоди визволення табору смерті. Але і він не робив жодних політичних заяв. Дуда лише нагадав, що тут обірвалося життя більш ніж 1,1 мільйона людей.
"Вбивали всіх - циган, радянських військовополонених, поляків, але в першу чергу - євреїв. Тут було організовано методичне знищення людей", - заявив президент Польщі. Дуда також нагадав, що "Аушвіц" звільнили солдати Червоної армії.
Наприкінці своєї промови президент Польщі ще раз закликав присвятити цей вечір тим, хто вижив, а не політиці. Як зазначив глава Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, ймовірно, це остання кругла дата, на якій поки що присутні багато живих свідків звірств, що коїлися в "Аушвіці".
Табір смерті "Аушвіц"
27 січня в Німеччині та у світі згадують жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянські війська звільнили найбільший нацистський табір смерті "Аушвіц-Біркенау" поблизу польського міста Освенціма.
Фото: DW/D.Bryantseva
Ворота з написом "Праця звільняє"
Вхід на територію колишнього концтабору "Аушвіц 1". Комплекс поблизу польського міста Освенціма складався з трьох головних таборів: "Аушвіц 1", "Аушвіц 2" та "Аушвіц 3". Перший табір, який створили 1940 року, згодом став адміністративним центром усього комплексу. Охороняли в'язнів війська СС з дивізії "Мертва голова".
Фото: DW/D.Bryantseva
В одному з адміністративних приміщень
Ув'язнені табору "Аушвіц 1" повинні були працювати. Виснажлива робота і недоїдання стали причиною загибелі багатьох бранців.
Фото: DW/D.Bryantseva
В одній з камер
Ув'язнених морили голодом та запроторювали до камер, де було місце тільки стояти. А ще - кидали в герметичні карцери, в яких люди помирали від нестачі повітря, а також катували та розстрілювали. У 1941 році в таборі "Аушвіц 1" провели досліди з отруєння групи ув'язнених газом. Результати назвали успішними…
Фото: DW/D.Bryantseva
Нашивки
Ув'язнених в концтаборах поділяли на різні категорії, відповідно до яких вони повинні були носити нашивки на уніформі. Наприклад, рожевий трикутник - гомосексуал, червоний - політв'язень. Така нашивка, як на цій фотографии, свідчила про єврейське походження бранця.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір "Аушвіц 2"
Бараки майже не збереглися. Більшість з них нашвидкоруч збивали з дошок та колод. Про те, що тут були бараки, зараз нагадуються тількі димарі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Всередині барака
В одноповерхових дерев'яних бараках табору "Аушвіц 2" утримували сотні тисяч євреїв, поляків, росіян, українців, білорусів, синті та ромів, а також ув'язнених інших національностей.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір смерті
Новоприбулих ділили на дві групи. Тих, кто потрапляв в першу групу, а їх була більшість, практично одразу відправляли в газові камери. Така доля чекала на всіх, хто був непридатний до виснажливої роботи: дітей, жінок, людей похилого віку...
Фото: DW/D.Bryantseva
Рабська праця
Друга група ув'язнених вирушала на примусові роботи - на різноманітні промислові підприємства. Більшість з них помирали від виснажливої праці, жорстоких побоїв та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
До "медиків"
Ще одну групу новоприбулих в "Аушвіц 2" відсилали до місцевих "лікарів", які проводили над бранцями експерименти.
Фото: DW/D.Bryantseva
Обслуга
Частина жінок в таборі "Аушвіц 2" безпосередньо підпорядковувалась нацистам, які використовували їх як рабинь.
Фото: DW/D.Bryantseva
Голокост
Коли розповідають про табір смерті "Аушвіц-Біркенау", перш за все мають на увазі "Аушвіц 2". Саме на його території нацисти започаткували практику масових вбивств у небачених доти масштабах. Саме тут було знищено понад мільйон євреїв.
Фото: DW/D.Bryantseva
Дорога смерті
Ув'язнених привозили в "Аушвіца" у переповнених товарних вагонах. Багато хто помирав дорогою - від холоду, голоду та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
В музеї
В музеї на місці табору "Аушвіц-Біркенау" можна побачити вцілілі речі бранців, а також архівні фотографії.
Фото: DW/D.Bryantseva
Печі, в яких спалювали тіла
В "Аушвіці" були як газові камери, так і крематорії. Коли потужностей крематоріїв не вистачало, тіла отруєних газом людей спалювали у ровах.
Фото: DW/D.Bryantseva
Величезна територія
"Аушвіц 3" - це група невеликих таборів, що створювалися при фабриках і копальнях навколо усього комплексу. Трудові табори регулярно відвідували лікарі, які відбирали слабких і хворих для газових камер.
Фото: DW/D.Bryantseva
Звільнені
27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним з перших увійшов у Освенцім. Його загін з боями прорвався до концтабору і розмінував підступи до нього. Командир Шапіро відкрив ворота табору смерті "Аушвіц 1" та звільнив в'язнів.
Фото: DW/D.Bryantseva
Що було далі
Після звільнення концтабору радянськими військами частину бараків і будівель "Аушвіца 1" стали використовувати як шпиталь для ув'язнених. Згодом до 1947 року частину табору переобладнали на в'язницю НКВС та міністерства громадської безпеки Польщі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Державний музей "Аушвіц-Біркенау"
1947 року на території колишнього табору смерті організували музей, а у 1979 році меморіальний комплекс внесли у перелік Світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку в музей приїжджають сотні тисяч людей з усього світу.
Фото: DW/D.Bryantseva
Пам'ятна плита
Табір звільнили 27 січня 1945 року радянськими військами. В наш час 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Фото: DW/D.Bryantseva
Число жертв
Точну кількість загиблих у "Аушвіці" з'ясувати неможливо, оскільки багато документів знищені. Більшість сучасних істориків вважають, що в "Аушвіці" знищили майже півтора мільйона людей. Більшість із них - євреї.
Фото: DW/D.Bryantseva
20 фото1 | 20
75 років звільнення концтабору "Аушвіц": свідчення уцілілих українських в'язнів (24.01.2020)