Український президент Петро Порошенко знову згадав про необхідність створити Служби фінансових розслідувань (СФР). Під час зустрічі з представниками українського та закордонного бізнесу, яка відбулась у Києві 14 вересня, він запевнив, що вже найближчим часом буде розроблено відповідний законопроект, який запропонують бізнесу для обговорення. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, котрий також був на цій зустрічі, повідомив, що створення СФР можливе вже до кінця року. "До кінця року узгоджуємо та ухвалюємо проект закону про Службу фінансових розслідувань, яка стане єдиним органом з повноваженнями економічного контролю", - написав глава уряду у Facebook.

Такі заяви політиків виглядають дивно на тлі того, що міністерство фінансів України вже давно розробило відповідний законопроект, який майже півроку тому - 22 березня - ухвалив кабінет міністрів. На початку вересня міністр фінансів України Олександр Данилюк також повідомив, що вже є навіть домовленість щодо надання технічної підтримки та навчання нових працівників з боку Сполучених Штатів та Італії. 

До речі, тоді - після ухвалення законопроект в уряді - Данилюк заявляв, що після успішного ухвалення законопроекту у Верховній Раді СФР можна було б запустити вже через півроку. Водночас міністр також побоювався, що в процесі узгодження з документу вилучать положення щодо адекватної заробітної плати та ведення детективами оперативно-розшукової діяльності. Вже 29 квітня він повідомив, що мінфін отримав законопроект з негативними коментарями від секретаріату Національної ради реформ, куди документ потрапив на розгляд.

Після цього тема Служби фінансових розслідувань зникла з публічних заяв українських топ-чиновників до середини вересня. Чому про ідею СФР забули майже на півроку та про що йдеться, коли президент говорить про "новий законопроект"?

Очолити, не опиратись

Повернення до теми нової Служби фінансових розслідувань цілком може бути викликане бажанням української влади продемонструвати західним партнерам певний прогрес у реформах, вважає експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. Він пояснює, що реорганізація українських фіскальних органів належить до прямих обов'язків Києва перед міжнародними кредиторами. Необхідність створення СФР, зокрема, була зафіксована в меморандумі з МВФ. Згідно з цим документом, відповідний закон мали ухвалити ще до першого травня цього року. "Це також є однією з умов кредитування з боку Європейського банку реконструкції та розвитку", - додає експерт. Тому, за його словами, після майже піврічного мовчання президент та прем'єр були змушені повернутися до цієї теми.

Як зауважує директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, активізація заяв можновладців щодо теми СФР може свідчити про те, що в Порошенка нарешті прийшли до розуміння того, яким чином створити нову службу, аби вона, з одного боку, виглядала незалежною, але з іншого, президент би зберігав важелі впливу на неї. За словами експерта, проект Данилюка, за умови його ухвалення, зробив би СФР відносно незалежною від президентської вертикалі. Але, враховуючи суспільний запит на створення нового фіскального органу, в адміністрації Порошенка могли вирішити не опиратись процесу, а очолити його - іронізує Вишлінський. Він впевнений: "Якби президент хотів, він міг би протиснути цей законопроект раніше".

Податківці по-новому

Варіант, запропонований мінфіном, передбачає, що нова служба візьме на себе всі повноваження з розслідування фінансових злочинів. Зараз ці повноваження покладені одночасно на податкову міліцію, департамент захисту економіки Національної поліції, департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ та слідчі органи прокуратури. Також законопроект декларує перехід від силового до аналітичного підходу. Обидва ці пункти ще весною викликали схвалення експертів. Так, на думку старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимира Дубровського, той факт, що у новій СФР не передбачалося наявності силових підрозділів значно зменшувало здатність нового органу "кошмарити" бізнес.

Водночас Банчук не виключає, що саме ці моменти найвірогідніше зазнають змін під час проходження законопроекту через Національну раду реформ та парламент. За словами експерта, варіанти, які зараз обговорюються у владних коридорах, передбачають збереження силових підрозділів та ставлять під сумнів ліквідацію повноважень, поки що покладених на інші правоохоронні структури. "Навряд чи, як і у випадку з СБУ, президент захоче передавати повноваження органу, котрий йому звітує, відомству, що буде підконтрольним уряду", - каже Банчук.

Тому, на думку експерта, майбутня СФР може бути створена за дуже схожими лекалами, що й нинішня податкова міліція, а зміни стосуватимуться хіба що декларування в законі відходу від залякування бізнесу. "За таких обставин досягти цього можна буде хіба що за умови набору співробітників майбутньої СФР наново на прозорих конкурсних умовах", - каже Банчук.

Але експертів така перспектива не сильно заспокоює. "Найбільший ризик - це те, що під позитивними гаслами створення Служби фінансових розслідувань створять або неефективний, або підконтрольний президенту орган", - попереджає Вишлінський.