Минулого тижня компанія Google вибачилася за те, що відеоролики зі смартфонів користувачів були надіслані незнайомцям. Проблеми з конфіденційністю впродовж п'ятиденного періоду в листопаді дозволили десяткам тисяч людей завантажити чужі фотографії із хмарного сховища. В той час, як Google наголошує на високому захисті даних, надаючи користувачам більше контролю над зібраною інформацією про них, технічний гігант стежить за кожним їхнім кроком, навіть, коли каже, що це не так.

Нещодавнє розслідування The Associated Press встановило, що багато служб Google на пристроях Android та Apple зберігають дані про місцезнаходження користувачів, навіть коли вони вимкнули цю опцію в налаштуваннях конфіденційності. До того ж, Google фіксує кожен пошук в інтернеті та перегляд відео на YouTube. Технологічний гігант також купує дані у додатків, які не належать Google, а потім об'єднує статистику з іншими даними, які є на смартфонах. Це робиться для створення найбільш повного профілю поведінки користувачів, який потім продається рекламодавцям з великим прибутком. 

"Якщо у вас телефон Android, а це 74 відсотків користувачів глобальних смартфонів, то ви щодня надсилаєте в Google 12 мегабайт (МБ) персональних даних, тоді як iPhone надсилає близько 6 Мб", - попередив Гаель Дюваль, розробник конфіденційної операційної системи для смартфонів (ОС), відомої як /e/.

Час "розГуглитись"

За підтримки тисяч прихильників кампанії на сайті фінансування творчих проєктів за схемою краудфандингу Kickstarter, Дюваль створив некомерційну організацію для розробки "повністю "розГугленої" мобільної екосистеми", що ставить конфіденційність та безпеку в центр всього.

Читайте також: Мобільні додатки для знайомств: шпигуни у ліжку й не тільки

Програмне забезпечення - разом із захищеним сховищем, електронною поштою, календарем, пошуком та магазином додатків - не надсилає в Google жодних даних, тому технічний гігант не знає, що користувач існує, навіть, якщо у нього смартфон із вбудованим програмним забезпеченням.

В той час, як /e/ зосередився на операційній системі, інший заснований у Сан-Франциско стартап під назвою Purism, зібрав за допомогою краудфандингу 2,6 мільйона доларів (2,4 мільйона євро), щоб створити власний конфіденційний смартфон. Продаж телефону Librem 5 розпочався наприкінці минулого року і зовні він схожий на будь-який телефон Android. Цей пристрій працює на власній операційній системі PureOS і обіцяє не збирати дані користувачів для отримання прибутку.

"Наші програми не фіксують і не обмінюються даними з маркетинговими фірмами, а наш веб-переглядач за замовчуванням відповідає пошуковій системі, яка поважає конфіденційність користувачів", - сказав DW головний співробітник служби безпеки компанії Purism Кайл Ранкін.

Операційні системи /e/ і PureOS набагато ускладнюють "секретний доступ" до телефону користувача  для хакерів чи розвідувальних агенцій. Тобто, дані краще захищені від шпигунства чи кібератак.

Великий вибір додатків

Обидві операційні системи мають широкий спектр власних додатків, які допомагають захистити користувачів від небезпечних альтернатив у магазині Google Play.

/e/ також надає користувачам можливість завантажувати додатки для Android та пропонує кожному "оцінку конфіденційності" на основі того, наскільки вони захищають дані користувачів.

Читайте також: Коментар: Вигуглили! Або за що Єврокомісія насправді оштрафувала Google

Телефон компанії Purism - Librem 5 коштує 749 доларів, але щоб купити його потрібно чекати близько 6 місяців. Операційна система /e/ встановлена за замовчуванням на декількох моделях Samsung Galaxy, але телефони наразі постачаються лише в межах Європи.

Крім того, технічно підковані користувачі можуть завантажувати /e/ та встановити її безпосередньо на свій смартфон. За словами Дюваля, вона працює на майже 90 моделях Android.

Користувачі "безсилі"

Кинути виклик гігантській дуополії Google-Apple - це не маленький подвиг. "Навіть ті, хто поінформований про проблеми конфіденційності, відчувають себе безсилими що-небудь з цим зробити", - сказав співробітник служби безпеки компанії Purism Кайл Ранкін.

Читайте також: Як в Україні ліквідують масову цифрову безграмотність

"Який вплив має окрема людина на багатомільярдні галузі, які наймають кращих світових інженерів для збору даних?"

Однак, ставлення до них швидко змінюється завдяки численним витокам даних, а також через те, що споживачі частіше помічають, що реклама дедалі більше пов'язана з їхньою поведінкою в інтернеті. 

Окреме дослідження, проведене Deloitte на початку цього року, показало, що 84 відсотки споживачів США вважають, що повинні бути прийняті нові закони, що обмежують збір даних і підвищують конфіденційність в інтернеті. 

Понад дев'ять з десяти опитаних зажадали видалити свої особисті дані, в той час як понад 80 відсотків вважають, що користувачі повинні отримувати прибуток від своїх власних даних.

Дюваль і Ранкін роблять ставку на те, що їхні продукти, що забезпечують конфіденційність, зможуть набрати обертів раніше, ніж Google, Facebook і Apple пристосуються до майбутніх законодавчих змін. Хоча, вони й стикаються з опором бізнесу, який отримує великі прибутки від збору даних.

Як зазначив Ранкін, сектор технологій і реклами "бореться з законодавством, яке накладає реальні обмеження на їхню здатність збирати і продавати дані людей за замовчуванням". Він навів приклад того, як компанія Purism лобіювала положення в законі про захист прав споживачів у штаті Каліфорнії, яке дозволяє збір даних користувача тільки у разі згоди. Однак, великий бізнес успішно лобіював видалити це положення до того, як законопроєкт став законом.

Нове визначення слова "конфіденційність"

Ранкін попередив, що технічні гіганти тепер переглядають слово "конфіденційність" у власному маркетингу і хочуть отримати перевагу над своїми конкурентами, додав він. "Вони додають заходи безпеки у власне програмне забезпечення й послуги, тому тільки вони можуть збирати, переглядати й продавати всі ваші дані, а інші - ні".

Для Дюваля операційна система /e/ - це "акт опору і цифрового суверенітету", який давно назрів. "Людям стає все більш ніяково, коли технічні гіганти вирішують всі аспекти нашого цифрового життя. Це заохочує свого роду приватний тоталітаризм і є загрозою демократії".