1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Безкартність на дорогах

Олександра Індюхова30 жовтня 2013 р.

На дорогах України щороку гинуть декілька тисяч людей. Утім, причини аварій часто залишаються нез´ясованими, а винні - непокараними. На дорогах панує беззаконня?

За 2012 рік на дорогах України загинули близько 5 тисяч людей
За 2012 рік на дорогах України загинули близько 5 тисяч людейФото: picture-alliance/ dpa

За перші 9 місяців нинішнього року на дорогах України, за даними МВС, загинули понад 3,2 тисячі людей. Майже половина з них – пішоходи і велосипедисти, які є найменш захищеними учасниками дорожнього руху. Про це свідчить і статистика: кожна шоста дорожньо-транспортна пригода за участю велосипедиста закінчується смертельно (близько 16 відсотків). Натомість у випадку зіткнення двох автомобілів аварії мають летальні наслідки в 11 відсотках випадків.

Марний пошук правди

Водіям рекомендують відеореєстраториФото: cc-by-nc-sa3.0/Zyablikovo

Син 75-ти річної харків’янки Ніни Зубкової Ігор загинув, потрапивши на велосипеді під колеса мікроавтобуса. Чотири роки цю справу розслідували, ще чотири розглядали у судах різних інстанцій. В результаті, винним був визнаний велосипедист. Його мати не погодилася з рішенням української Феміди і звернулася до Європейського суду по правах людини (ЄСПЛ). У своєму вироку, оприлюдненому 17 жовтня, страсбурзький суд встановив, що розслідування цієї справи в Україні було проведено неефективно. Зокрема, неналежним чином були проведені допит свідків і експертизи, йдеться в вердикті ЄСПЛ.

Зубкову в Європейському суді представляв Михайло Тарахкало з Української Гельсінської спілки з прав людини. Через те, що інспектори ДАІ прибули на місці події не одразу, були втрачені важливі докази, розповів DW правозахисник. В результаті, за всі ці роки слідство так і не відповіло об’єктивно на головне питання: хто - велосипедист чи водій мікроавтобуса - їхав на червоне світло? „Коли інспектори почали працювати на місці події, то, зрозуміло, там вже не було очевидців. Пошуками свідків міліція активно не займалася і потім. Усіх їх знайшли не правоохоронці, а родичі загиблого“,- каже адвокат.

Імітація розслідування

Не можуть чи не хочуть: у якості розслідування ДТП автолюбителі мають сумнівиФото: picture-alliance/dpa

Неякісно міліція і залучені нею експерти спрацювали й коли встановлювали швидкість руху транспортних засобів. „Було перевищення швидкості чи не було? Для цього слід було проводити якісні експертні дослідження, нормально фіксувати сліди гальмування , силу удару в протоколі на місці події“, - розповідає Тарахкало.

Висновок ЄСПЛ по справі „Зубкова проти України“ юрист Харківського автоклубу Денис Журавель називає симптоматичним і міг би стосуватися ледь не кожної справи про ДТП (дорожньо-транспортна пригода – Ред.) в Україні. „Адміністративні справи, де немає жертв і тілесних ушкоджень, здебільшого розслідуються формально, мало хто зацікавлений у встановленні справжньої причини ДТП. По кримінальних справах теж саме, але оскільки тут покарання більш серйозні, дуже часто докази підробляють“. Журавель наводить як приклад розслідування ДТП, в якому нещодавно загинув член харківського автоклубу. Коли його ВАЗ 2110 стояв на світлофорі, в нього в’їхала „Лада Калина“. На суді довели, що за кермом „Калини“ був не власник, і що машину напередодні вкрали. „Це як з ніг на голову. Наші члени автоклубу бачили за кермом „Калини“ саме власника. В результаті, суд дав йому два роки умовно і не призначив компенсації родині загиблого“, - розповів юрист DW.

Чи можливі зміни?

Загалом у пошуках правди про смерть свого сина Ніна Зубкова провела 11 років. Рідко родичі загиблих йдуть аж до Страсбурга, шукаючи правди. Все, чого домоглася мати загиблого велосипедиста – компенсації від уряду у 9 тисяч євро. Але ж подібних нерозслідуваних належним чином справ в Україні, кажуть експерти, багато. Чи матиме перемога Зубкової якісь наслідки, чи будуть зміни у системі? „Треба проводити комплексні реформи, які б допомогли підвищити рівень професіоналізму і інспекторів, і слідчих. Крім того, рівень технічного оснащення ДАІ залишає бажати кращого. В них навіть немає достатньої кількості пересувних експертно-криміналістичних лабораторій“, - каже правозахисник Михайло Тарахкало.

Натомість юрист Денис Журавель переконаний, що у правоохоронців достатньо інструментів, аби провести якісне і повне розслідування: „Але вони цим не користуються. Певну роль відіграє високий рівень корупції, яка дозволяє і учасникам ДТП „купувати“ потрібні результати і „вказівки з гори“ від високопосадовців, які намагаються повернути справу у потрібний бік“, - каже Журавель. Глибоких змін після вироку у справі про загибель Ігоря Зубкова у Харківському автоклубі не очікують. Тож в громадській організації радять водіям пам’ятати про самозахист. Це і постійно працюючий відеореєстратор, і елементарні юридичні знання. Пам’ятки про те, що слід знати і вимагати від інспекторів під час оформлення ДТП можна знайти на сайтах багатьох громадських організацій.

Велорух розвивається, а безпека - ні

Торік загинули більше трьохсот велосипедистівФото: picture-alliance/dpa

З 2002 року, коли загинув Ігор Зубков, кількість велосипедистів на дорогах Харкова, як і в багатьох інших містах України, зросла у рази. Велорух активно розвивається, зазначив у розмові з DW координатор велоклубу „РОМА“ Денис Довбій. Утім, за словами активіста, велосипедисти і зараз не можуть вважати себе захищеними учасниками дорожнього руху. „Оскільки в Україні не створена інфраструктура для велосипедистів, можна розраховувати тільки на себе і на те, що усі будуть дотримуватися правил дорожнього руху“, - каже координатор велоруху. Сподівання на сумлінність правоохоронців у разі аварій не вельми великі, тому велоорганізації постійно роздають велосипедистам пам’ятки, як грамотно поводитися у разі ДТП.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW