Нововведення - пресована солома - дійшла на Харківщину декілька років тому. Як розповів Deutsche Welle місцевий експерт з аграрних питань Віктор Зверєв: ”Деякі господарства закупили обладнання харківського виробництва - екструдери та почали робити з соломи рулони, пресуючи її під високим тиском:” У Великобурлуцькому районі області бюджетні установи дуже охоче купували ці рулони та використовували у бюджетних установах- дитсадках, школах та Будинках культури. Використовування пресованої соломи було майже удвічі дешевше ніж традиційне паливо,”-каже Зверєв.

Зазвичай у Харківській області на полях залишається приблизно 2,5 мільйони тонн соломи, розповідає харківський фермер Михайло Жорник.” Частину залишають як добриво. Частина йде на їжу худобі або на підстилку”. Але цього року пресувати нічого, через неврожай соломи немає. Тільки виробники грибів заздалегідь подумали про це, підняли ціни, та скупили багато соломи , щоб мати компости для грибів, каже Жорник. За його словами, цей неврожайний на пшеницю рік став вдалим для пресування лушпайок від соняшнику. Ці рулони активно скуповували підприємці Польщі”.

Якщо соломи забагато - у сільському господарстві дисбаланс?

Зацікавлених у зборі та виробництві з соломи альтернативної енергії замало, каже Михайло Жорник. На його думку треба розробити державну програму, аби з бюджету підтримати виробників пелетів, на кшталт доплат у Європі за “зелену енергію”. Деякі науковці ставлять питання щодо доцільності виробництва енергії саме з соломи. Як вважає науковець, голова регіонального центру розвитку та науки Олександр Мазуренко «Більш природньо коли солома залишається у вигляді добрива на полях або йде на їжу худобі та на підстилку», - каже він. За словами вченого, якщо в Україні так багато залишків соломи, це означає, що є великий дисбаланс між тваринництвом та рослинництвом.

Автор: Олександра Індюхова
Редактор: Дмитро Каневський