Варяж - крайнє село в Сокальському районі на Львівщині. Ще три кілометри й прикордонна застава. Далі вже - Польща. Варяж колись було маленьким, але розвиненим польським містечком. Нині про успішне минуле нагадують хіба що напівзруйновані вежі костелу Святого Марка з сімнадцятого століття і тюльпанове дерево в сільському парку.

"Колись вся дорога була вкрита бруківкою. Є старі фото, на яких видно, що в центрі містечка був ринок. А біля панського маєтку був млин, - показує село громадська активістка Андріана Мамотенко. - Нині від всього цього нічого не залишилось. Щось зруйнувала радянська влада, щось - розтягли люди".

По селу багато обшарпаних і закинутих будівель, котрі виглядають, як після війни. Їх ніхто не ремонтує, бо сюди майже не заглядають туристи і автобус приїжджає лише тричі на день. Єдина річ, яка випадає з цього похмурого ряду - це сонячна електростанція біля колишньої бібліотеки. 20 фотовольтажних панелей посеред села - як з науково-фантастичного фільму. "Ми їх маємо вже майже рік", - каже Мамотенко.

Підштовхнув селян до встановлення сонячної електростанції зовсім інший проект, який жодним чином не пов'язаний з енергетикою. У місцевому дитячому садочку протікав дах, і його треба було замінити. Місцеві активісти спробували отримати для цього європейський грант, і мали в цьому успіх. Більше того, європейських грошей вистачило ще й на ремонт вікон у будівлі садка.

"Після того, як все вдалося, вирішили шукати фінансування на вуличне освітлення", - каже Мамотенко. Тому в селі й подалися на проект ЄС-ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду".

Гроші на освітлення дали в ЄС

"Вуличного освітлення не було тут років тридцять. Ввечері світилось хіба біля школи, або магазинчика. Незручності були, коли треба було ввечері дітей забирати з садка", - розповідає місцева жителька Надія Плечінь. Тому, як почали збирати гроші для нового освітлення, мешканці здавали.

"За проектом, частину грошей - приблизно п'ять відсотків - мали дати самі селяни, частину дали з бюджетів області та району, понад 200 тисяч гривень виділила Варяжська сільська рада. Але більше, майже 330 тисяч гривень - дали з ЄС" - говорить Андріана Мамотенко.

Таким чином у селі змогли закупити 20 сонячних модулів, які виробляють електроенергію для освітлення центральних сільських вулиць. Для цього також закупили 43 опори, на які кріплять світильники. Але коли провели тендер і зрозуміли, що гроші залишаються - вирішили докупити ще обладнання, щоб освітити більше вулиць. Тобто, проект ще досі не завершений.

Доглядати таку сонячну електростанцію не складно. Андріана Мамотенко бере ганчірку і просто витирає забруднення з панелі. "От так взимку треба сніг стерти, і час від часу таймер вмикання і вимикання наставити, от - і вся робота", - каже жінка.

У похмуру погоду сонячна електростанція теж вбирає сонячне світло, але її потужності для зимового періоду не вистачає. "Взимку ми забезпечуємо себе лише на 70 відсотків. Решту енергії треба докуповувати в обленерго. А от влітку нам стільки не треба: у нас надлишок", - продовжує Мамотенко.

Надлишок енергії планували використовувати на освітлення дитячого садочка, Народного дому і навіть заробляти, продаючи енергію. Але їм пояснили, що поки що вони цього не можуть зробити. Щоб користуватись "зеленим тарифом", каже Мамотенко, краще оформити все на фізичну особу. "Для юридичних осіб працюють інші правила, для них потрібна ліцензія, інші потужності. А ми - неприбуткова громадська організація. Тому як вихід: треба комусь цю станцію переоформлювати на себе, але бажаючих - поки що немає", - зауважила Мамотенко.

Усе залежить від енергетиків

Нині до десятка сіл в шести областях України вхопились за сонячну енергетику за гроші ЄС. Однак виникла ще одна серйозна проблема - транспортування виробленої енергії до користувача. Для цього потрібні електромережі, які належать обленерго.

Поки що домовитись з місцевими енергетиками з вигодою для себе вдалося тільки на Івано-Франківщині. "Громада села Тюдова оформила з енергетиками "нестандартне приєднання". Встановили сонячну електростанцію відкритого типу, приєднали її до існуючої лінії електропередач, одночасно уклавши угоду з "Прикарпатобленерго" про оренду цих ліній з метою транспортування ними виробленої сонцем електричної енергії", - пояснює координатор проекту ЄС-ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" Микола Никифоряк.

Такий взаємообмін могла б використати і громада Варяжу. Однак у "Львівобленерго" коментувати такий варіант не захотіли й порадили звернутись до Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕП). Але керівник регіонального відділу НКРЕП Любов Кордюк пояснила, що це право обленерго: йти чи не йти селянам назустріч.

"Якщо є такий досвід взаєморозрахунків, як на Івано-Франківщині, то чому б його не перейняти", - каже Любов Кордюк. Хоча також для простішого господарювання порадила перевести сонячну електростанцію на фізичну особу. У Варяжі ще думають над таким варіантом, бо проект ще не завершений, тож серйозні перемовини з обленерго попереду.