Перед Новим роком головне слідче управління МВС України щодня розповсюджувало по одному, а той по кілька повідомлень щодо перебігу розслідування побиття в ніч на 25 грудня журналістки та громадської діячки Тетяни Чорновол. Але в перші дні січня 2013 року МВС не подало жодної новини у цій справі. Голова юридичної служби Штабу національного спротиву, депутат від "Батьківщини" Павло Петренко в інтерв'ю DW пояснив це тим, що співробітники правоохоронних органів зайняті не службовими, а святковими клопотами. "В наших слідчих органів є така традиція: на свята відпочивати. Таке враження, що в нас на новорічні свята не вчиняється жодних злочинів", - сказав Петренко.

30 грудня на зустрічі з послами США та країн ЄС начальник головного слідчого управління МВС Микола Чинчин повідомив про затримання п'ятьох підозрюваних у скоєнні побиття Чорновол та по ще одного підозрюваного, який оголошений в розшук. За словами Чинчина, слідчі допитали "понад 50 свідків, було призначено близько 20 експертиз". Слідчий наголосив, перші висновки експертизи підтвердили: "слідством вилучені саме ті автомобілі, на яких рухалася потерпіла та підозрювані під час інциденту". А також будуть враховані відеозаписи камер спостереження на автошляху, яким рухалася потерпіла.

Чи означає все це, що міліція працює активно і зацікавлена викрити злочинців та їхні наміри? Павло Петренко вважає, що ні. "Міліція намагається вивести цю пригоду на побутовий рівень: були якісь хулігани, а Тетяна Чорновол опинилася не втому місці і не в той час. Але за цим злочином проглядається очевидний політичний мотив. Адже Тетяна є членом Ради Майдану і саме завершувала своє розслідування щодо статків і незаконних доходів генпрокурора і міністра внутрішніх справ України", - нагадав Петренко.

"Непомічені" факти

Він пообіцяв, що група фахівців з числа колишніх правоохоронців, до якої увійшли генерали міліції Віталій Ярема та Геннадій Москаль, проводитиме паралельне розслідування нападу на Чорновол. За словами Петренка, ця група має стати основою парламентської слідчої комісії, яку опозиція планує створити щойно після завершення зимових парламентських канікул. За словами депутата, слідчі від опозиції вже вивчають всі докази, якими володіє офіційне слідство і вже невдовзі мають оприлюднити перші результати своєї роботи.

Міліція лишає поза увагою цілу низку фактів, які суперечать офіційній версії про хуліганський характер побиття Чорновол, сказав DW заступник коменданта наметового містечка Майдану, активіст багатьох громадських рухів та ініціатив Ігор Луценко. Він зазначив, що не хоче передчасно оприлюднювати всі факти. Але підтвердив, що тієї ночі за Чорновол здійснювали стеження не одне, а одразу кілька авт.

"Зовнішнє спостереження за Тетяною проводилося всі останні дні перед нападом. А тієї ночі воно тривало ще від Європейської площі, де вона сіла до свого авта. Якщо свідчення підозрюваних правдиві, то вони мали би збігатися із відеозаписами руху авт вулицями урядового кварталу, де багато камер спостереження. Однак наразі про це нічого невідомо", - сказав Луценко. Йому також видається непереконливою та "особиста неприязнь", з якої нападники буцімто не пошкодували коштовне авто "Порше кайєн турбо", щоби таранити ним машину, в якій сиділа Тетяна Чорновол.

Слідчі під тиском?

Правозахисники також вимагають ретельного та всебічного розслідування нападу на Чорновол. Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров в інтерв'ю DW сказав, що його обурюють спроби міліції звинуватити в цьому нападі політичну опозицію, зокрема таких її лідерів, як Віталій Кличко та його брат Володимир. "Заяви міліцейських посадовців щодо причетності братів Кличків до кримінального світу не відповідають дійсності і я вважаю, що відповіддю на це мають бути судові позови, бо так чинити не можна", - заявив Захаров.

Він впевнений, що слідчі МВС керуються не так законністю та своїми фаховими навичками, як перебувають під тиском керівництва і не є вільними в своїх діях. "Над ними дуже багато начальників, які їх скеровують та щось від них вимагають. Тому в слідчих просто немає фізичної можливості ретельно і безстороннього перевірити всі версії", - сказав Захаров.

Своєю чергою, голова правління Української Ґельсінської спілки з прав людини Микола Козирєв вважає напад на Чорновол формою цензури, яку наразі практикує чинна влада. "За часів Радянського Союзу існував спеціальний інститут цензорів, який перевіряв всі публікації і просто не допускав оприлюднення думок, що суперечили поглядам влади. Натомість теперішній панівний в Україні режим застосовує як форму цензури фізичні розправи та репресії проти журналістів. Це має демонструвати всім іншим журналістам, що з ними може статися те саме", - сказав Козирєв.