1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Новий український парламент може стати більш строкатим

Юрій Шейко22 жовтня 2014 р.

У ситуації розгубленості виборців існує імовірність того, що у Верховній Раді наступного скликання буде представлено більше партій, ніж нині. Про це свідчать дані соціологічних опитувань.

Фото: picture-alliance/dpa

В Україні зростає імовірність того, що у Верховній Раді восьмого скликання кількість представлених партій буде вищою, ніж у нинішньому парламенті. Відповідно до опитування, проведеного з 9 по 18 жовтня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) спільно з фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", подолати п’ятивідсотковий бар’єр мають шанси сім партій.

Майже нема сумнівів у тому, що в парламенті будуть представлені "Блок Петра Порошенка" (30,4 відсотка голосів респондентів), Радикальна партія Олега Ляшка (12,9 відсотка), "Народний фронт" (10,8 відсотка). Як зазначають автори опитування, таку підтримку вони б отримали за умови, що "ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори". В такому разі участь у голосуванні взяли б близько 54% усіх виборців.

До парламенту також можуть пройти "Об’єднання Самопоміч" (8,5 відсотка), Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" (7,5 відсотка), "Опозиційний блок" (5,9 відсотка) та "Сильна Україна" (5,6 відсотка). У "Громадянської позиції" рейтинг трохи нижче прохідного - 4,8 відсотка.

При цьому, відповідно до опитування, проведеного GfK Ukraine з 24 вересня по 5 жовтня, до парламенту могли би потрапити п’ять партій: "Блок Петра Порошенка", ВО "Батьківщина", Радикальна партія, "Громадянська позиція" та "Народний фронт".

Зміна електоральних настроїв

Варто відзначити серйозні відмінності в рейтингах партій по відношенню до дослідження КМІС та фонду "Демініціативи", проведеного 12-21 вересня. Тоді "Блок Петра Порошенка" були готові підтримати 39,5 відсотка, "УДАР Віталія Кличка" - 4,3 відсотка. За словами директора фонду "Демініціативи" Ірини Бекешкіної, однією з причин такого зниження стала критика списків "Блоку Петра Порошенка". Іншою - розчарування. "Тоді був Мінськ, тоді покладалися надії, що це все закінчиться досить швидко", - зазначила Бекешкіна.

Найбільшого зростання рейтингу вдалося досягти "Об’єднанню Самопоміч" - з 2,6 відсотка у вересні до 8,5 відсотка у жовтні. Доцент кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Максим Яковлєв пояснює, що в цьому відношенні могла більше спрацювати реклама. "Стало набагато більше політичної реклами Андрія Садового (мер Львова та голова "Об’єднання Самопоміч" - DW)", - зауважив експерт.

"Загалом ця передвиборча кампанія в Україні відрізняється агресивністю та напористістю. Треба в стислий термін в умовах кризи заохотити виборців проголосувати за себе". За словами Яковлєва, середньостатистичний виборець наразі є дуже розгубленим і не знає, за кого голосувати. "В цілому дані різних дослідницьких організацій співпадають. Утім, на цих виборах виборці найбільш розгублені, - зазначає він. - За умов невизначеності справді важко отримати чітку відповідь".

В опитуванні КМІС та фонду "Демініціативи" взяли участь 1855 респондентів з усіх регіонів України, крім Криму та тих територій Донбасу, які не контролюються українським урядом. Похибка вибірки не перевищує 3.4% для показників близьких до 50%, 3,1% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,5% - для показників близьких до 5%.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW