У Німеччині ледь не щодня фіксуються рекордні температури, а стовпчик термометра вперто тримається поблизу позначки +39 градусів за Цельсієм. Швеція та інші європейські країни потерпають від масштабних лісових пожеж. Поблизу узбережжя Польщі спостерігається справжня навала отруйних водоростей через незвично високу температуру води в Балтійському морі. Все це - наслідки аномальної спеки, котра зараз спостерігається в Європі. У той час, як температура повітря й не думає знижуватися, багато-хто запитує себе, чи зміни клімату справді мають до цього прямий стосунок.

Вчені кажуть, що так. "Унаслідок змін клімату ймовірність появи таких спекотних періодів, як нинішній, зросла більш ніж удвічі", - каже дослідник Королівського метеорологічного інституту Нідерландів Геерт Ян ван Олденборг. Він є також членом міжнародної мережі World Weather Attribution (WWA). Загалом WWA об'єднує співробітників шести науково-дослідних організацій, котрі вивчають можливий взаємозв'язок між змінами клімату та екстремальними температурами. Нинішня аномальна спека в Європі стала предметом аналізу групи вчених WWA, котра минулого тижня представила попередні результати своєї роботи.

Окремі погодні явища та зміни клімату

У минулому визначити точну причину того чи іншого окремого погодного явища було непросто. Адже як до аномальної спеки, так і до буревіїв та злив призводять чимало ще не до кінця вивчених факторів. Однак завдяки суперкомп'ютерам та найновітнішим кліматичним моделям, тепер вченим під силу принаймні обрахувати ймовірність того, як зміни клімату можуть вплинути на окреме погодне явище. Їхній підхід дещо схожий на те, як медики визначають роль паління у появі раку. "Куріння - не єдина причина, але вона підвищує ймовірність захворіти на рак", - каже Фрідеріке Отто, дослідниця Інституту змін клімату при Оксфордському університеті. 

Щоб вирахувати ймовірність впливу змін клімату на якесь погодне явище, дослідники розробили дві моделі. Одна стосується клімату, в якому ми живемо, а друга не враховує викидів парникових газів у атмосферу, спричинені антропогенним фактором. Всі дані, що вносяться в обидві кліматичні моделі, абсолютно однакові. Єдину різницю становлять дані про фактори, що впливають на зміни клімату.

Коли вчені порівнюють результати двох моделей, отримані відмінності вони можуть зарахувати саме до наслідків змін клімату. Завдяки цій моделі дослідники WWA вже змогли показати, що зміни клімату підвищили ймовірність виникнення урагану "Харві" втричі, а ймовірність аномально спекотних періодів у Південній Європі - в чотири рази.

Утім, трапляються випадки, коли взаємозв'язок між змінами клімату та окремими погодними явищами не простежується. Приміром, зміни клімату ніяк не вплинули на ймовірність посухи в Сан-Пауло 2014 року.

Докази впливу змін клімату на нинішню спеку в Європі

Команда дослідників WWA взяла за основу для свого аналізу нинішні та зафіксовані в минулих роках показники температури повітря з семи метеорологічних станцій у Північній Європі. Вчені обрали метеорологічні станції Фінляндії, Данії, Ірландії, Норвегії, Швеції та Нідерландах лише з практичних міркувань, адже всі зафіксовані на них дані, котрі сягали аж початку ХІХ століття, були одразу доступні в цифровому форматі. Потім цю інформацію дослідники внесли в обидві різні кліматичні моделі та порівняли отримані результати.

І з'ясувалося, що, приміром, в Копенгагені за нашого нинішнього клімату така вкрай сильна спека, як зараз, трапляється десь кожних сім років. А вже в кліматичній моделі без людського фактора такі аномальні температури фіксувалися б лише кожні 35 років. "Тож можна стверджувати, що зміни клімату (у випадку з Копенгагеном) підвищили імовірність таких погодних явищ вдесятеро", - сказала дослідниця Фрідеріке Отто в розмові з DW. Але не скрізь різниця виявилася такою вражаючою. Аналіз даних з усіх семи станцій засвідчив, що зміни клімату в середньому вдвічі збільшили ймовірність настання спекотних періодів. Зокрема й нинішнього, що спостерігається в Європі.

Дані ґрунтуються на вже перевірених кліматичних моделях, але поки що їх не опублікували в жодному науковому виданні. Причина - бажання вчених опублікувати якомога швидше результати своїх досліджень, поки не вщухла зацікавленість суспільства причинами спекотного періоду. Дослідники WWA також мають намір оприлюднити ці дані в традиційній для наукових праць формі, власне, що вони робили й з попередніми дослідженнями.

Що варто знати

Насправді зміни клімату - абстрактна, пересипана числами та формулами тема. Найважливішим аспектом щодо визначення подальших змін клімату стало зростання глобальних середніх температур. Але глобальну середню температуру ніхто з нас не відчуває. Те, що впадає в око звичайній людині, - це сильні зливи, спекотливі періоди, буревії та посухи, визнають вчені.

"Дуже важливо продемонструвати приклади наслідків змін клімату", - пояснив DW кліматолог Роберт Вотар, співробітник французької Лабораторії кліматичних наук та довкілля. Лише тоді, коли ми знаємо, що становлять собою кліматичні зміни, ми можемо відповідно до них підготуватися.

Скажімо, уряд Франції розробив план надзвичайних заходів з метою підготовки до майбутніх спекотних періодів та пов'язаних з цим небезпек для життя й здоров'я громадян. До цього французьких урядовців підштовхнула аномальна спека 2003 року, коли лише у Франції жертвами екстремальних температур стало близько 15 тисяч людей.

Утім, експерти побоюються, що ці плани вже встигли застаріти. "Наша інфраструктура та плани надання медичної допомоги базуються на тих періодах спеки та злив, які ми вже пережили. Але нам варто розуміти, що сьогоднішній клімат не той, що був у минулому, а в майбутньому на нас чекають взагалі зовсім інші кліматичні умови", - каже Вотар.

Дехто з політиків вже над цим задумується. Наприклад, у Великобританії, де останніми днями стовпчики термометрів піднялися до +30 градусів за Цельсієм і вище, парламентарі закликали уряд розробити стратегію захисту населення під час періодів аномальної спеки. Особливо це стосується громадян літнього віку. Вони побоюються, що до 2050 року кількість смертей унаслідок спеки потроїться.

Аномальні погодні явища частішатимуть?

Щодо цього вчені дають одностайну ствердну відповідь. "Періоди спеки частішатимуть та посилюватимуться, - застеріг кліматолог Мельбурнського університету Андрю Кінг у розмові з DW. - Нам відомо, що спекотливі періоди та аномально тепле літо, приміром, як сумнозвісне літо 2003 року, найімовірніше, траплятимуться в більшості наступних років, навіть тоді, коли глобальне потепління буде нижчим за два градуси за Цельсієм".

Загалом Паризьку кліматичну угоду підписали 197 країн. Мета документа - упродовж найближчих десятиліть сповільнити обсяги зростання середньої глобальної температури 1,5-2 градусами за Цельсієм. Але заходів для досягнення цієї мети й досі бракує. На сьогоднішній день обсяги викидів такі, що темпи зростання середньої температури на планеті значно перевищуватимуть 2 градуси за Цельсієм.

Крім того, погода загалом ставатиме дедалі нестабільнішою і непередбачуваною, застерігають дослідники. Не виключено, що за безводдям наставатимуть повені, а місцями можна буде спостерігати значні відмінності. І саме це ускладнить завдання підготовки до змін клімату, пояснює кліматологиня Фрідеріке Отто. "Найнебезпечніше в змінах клімату - це наша незвичка до змін, і буде вкрай важко пристосуватися до цього", - попереджає дослідниця.