Їжаки - дикі тварини. Їх знаходять по всій Німеччині та надають їм захист, згідно із Федеральним законом про охорону природи. Їжаки можуть лишатися у людей, отримуючи від них піклування, якщо вони поранені чи хворі. Але потім їх все одно слід відпустити у світ дикої природи.

Цього року літо в Німеччині було вологим, а осінь - то не за сезоном холодною, то надто теплою. У результаті, як стверджують у баварській Асоціації захисту видів та біотопів, зросла кількість слабких їжаків, яких слід узяти під людську опіку, аби вони змогли вижити.

Через аномальну літню погоду багато їжаків розмножувалися наприкінці літа. Тому багато цьогорічних їжаченят не підготовлені до зими. Дитинчата мають швидко набрати вагу до зими, щоб мати змогу вижити. Зазвичай їжаки залягають у зимову сплячку з жовтня до квітня. Однак у теплі зими вони можуть зберігати активність до листопада чи грудня.

Їжаки, які восени важать менше, ніж 400 грам, мають мало шансів вижити взимку. Вони є нічними тваринами, тому, якщо ви знайдете їжака вдень у саду чи на вулиці, він, швидше за все, хворий чи голодний. Серед ознак, які вказують на те, що їжак хворий - повільні чи нечіткі рухи, випадіння голок.

У Німеччині ціла низка організацій піклується про хворих їжаків. Оскільки їжаки всеїдні, їх можна годувати навіть котячим кормом, яйцями чи м'ясом. А ось їжа на зразок молока чи цукру не надто корисна для їжачків.

Восени можна знайти навіть осиротілих дитинчат їжаків. Мами зазвичай вигодовують їх молоком у перші шість тижнів життя, але якщо зі самкою щось станеться, то сліпі й глухі їжаченята потребують допомоги.

Їжаки скручуються у клубочок, щоб захиститися від хижаків. Але на сьогодні однією з найбільших загроз для цих тварин є автомобілі.

Їжаків часто можна побачити в садках. Вони - нічні тварини і мають хороший нюх та слух. До речі, їжаки живуть на планеті вже близько 60 мільйонів років, що робить їх одними з найстаріших ссавців.

Там, де терапевти безпорадно знизають плечима, у пригоді стають собаки. Адже довірливі чотирилапі можуть розсмішити людину та здобути її довіру. Як тварини, так і їхні господарі допомагають у лікуванні в будинках для старих, де їхні мешканці просто у захваті! Нещодавно у німецькому Ганновері відбувся симпозіум про переваги терапії із залученням тварин.

Хоч досі немає переконливих доказів того, що "звіряча терапія" надає тривалу допомогу при лікуванні певних хвороб, безсумнівно те, що домашні тварини покращують здоров'я людини. Дослідження довели позитивний вплив домашніх кішок та собак на серцево-судинну систему їхніх власників. Вони допомагають людям краще долати стреси.

Домашні тварини, на відміну від людей, не мають суджень і не пхаються з порадами. Так пояснюють психіатри дію тварин на пацієнтів. Тварини, ймовірно, підвищують самосвідомість дитини і допомагають при її вираженні. Собак часто залучають до лікування дітей з особливими потребами, як на цьому фото, зробленому у Росії.

Лікувальна їзда верхи - не більше ніж урок верхової їзди, однак він прилаштований до людей з особливими потребами, скажімо, з тілесними ушкодженнями. Рухові імпульси мають передаватися від коня до тазу людини, знімаючи напруження м'язів спини та плечей.

Більш екзотично виглядає лікування із залученням лам. Деякі ферми у Німеччині теж пропонують таку терапію, наприклад, ось це ранчо у баварському Бурґлауері. "Лами добре пасують людям, схильним до тривожних неврозів. Вони відчувають чиюсь невпевненість", - каже засновниця ранчо Бірґіт Аппель-Вімшнайдер. Кажуть, що лами з цікавості шукають контакту з людиною.

Університет інформаційної техніки у місті Ряшів у Польщі завіз 38 альпаків з Чилі, щоб лікувати з їхньою допомогою дітей. Тут і без досліджень усе ясно: достатньо лише одного погляду на тварин, щоб покращити настрій.

Раз на місяць пацієнти з нервовими розладами з Ганноверу їдуть разом з їхніми терапевтами до парку Серенґеті, що знаходиться у діброві Люнебурґ, щоб, приміром, погодувати жираф. Учені з Ганноверського медичного інституту твердять, що ці відвідини вивільняють притлумлені емоції.

А ще, у парку Серенґеті пацієнти годують та гладять і лемурів з Мадаґаскару. Вчені з Ганноверського медичного інституту супроводжують їх у рамках п’ятирічної програми досліджень: вони хочуть дізнатися, чи милі екзотичні тварини дійсно допомагають при тривалому лікуванні психічних розладів.

До лікування із залученням тварин належить також плавання з дельфінами. Його особливо полюбляють діти, хоч часто на його адресу лунає критика. Психологи кажуть, пацієнтам від того не краще. Крім того, це ще й небезпечно. А екологи застерігають: у багатьох країнах ці тварини походять з Японії і їх виловлюють у варварський спосіб. Тож багато дельфінів емоційно травмовані.

Для людей це, може, й незвичайна пригода - поплавати з білухою. Та за словами екологів такі практики слід заборонити. Вони вказують на те, що арктичні тварини не можуть переносити теплу воду у басейнах для лікування, а це може спричинити передчасну смерть.

Собак і котів не бракує будь-де у світі. І більшість з них живуть серед людей. Навіщо ж тоді шукати дельфінів та китів, якщо те саме можна одержати і вдома?