ОБСЄ: Від початку перемир'я на Донбасі - без цивільних жертв
Марія Думанська
31 липня 2019 р.
За словами Мартіна Зайдіка, з моменту запровадження перемир'я суттєво скоротилася кількість порушень режиму припинення вогню. Спецпредставник ОБСЄ оцінив, що на ремонт мосту в Станиці Луганській потрібно кілька місяців.
Спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Зайдік (архівне фото)Фото: DW/E. Daneiko
Реклама
З моменту запровадження останнього перемир'я в зоні збройного конфлікту на Сході України не було зафіксовано жодної жертви серед цивільних, заявив у середу, 31 липня, в Мінську після засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з мирного врегулювання на Донбасі спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Зайдік (Martin Sajdik).
"Перемир'я, узгоджене на попередньому засіданні ТКГ, принесло значні результати. За цей час (з 21 липня. - Ред.) не було зареєстровано жодної цивільної жертви внаслідок обстрілів", - наголосив Зайдік, цитує агентство "Інтерфакс". Він звернув також увагу на суттєве скорочення кількості порушень режиму припинення вогню. Спецпредставник ОБСЄ закликав продовжувати дотримуватися перемир'я і нагадав, що воно є безстроковим.
За словами Зайдіка, на засіданні ТКГ сторони продовжили обговорювати питання, пов'язані з підготовкою до майбутнього обміну утримуваних осіб. "Дискусія на цю тему знову була конструктивною", - зауважив він.
Крім того, на засіданні обговорили ремонт мосту біля Станиці Луганської. Спецпредставник ОБСЄ зазначив, що на ремонт мосту знадобиться декілька місяців. З 1 серпня почнеться робота над розмінуванням прилеглої до мосту території, "що є природною передумовою для проведення всіх ремонтних робіт". Згідно з домовленостями, після цього будуть демонтовані фортифікаційні споруди, а потім почнуться самі ремонтні роботи.
Тим часом прессекретарка представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер, повідомляючи про домовленість, зазначила, що до початку ремонту на мосту має бути прибраний блокпост і символи квазіугруповань незаконних збройних формувань ОРДЛО, а "подальший демонтаж фортифікаційних споруд у районі Станиці Луганській має бути одночасним і дзеркальним". У дописі в соціальній мережі Facebook вона також наголосила, що бойовики ОРДЛО не виконують домовленості щодо надання безпечного доступу СММ ОБСЄ на контрольованій ними території. Повідомляючи про засідання гуманітарної підгрупи ТКГ, Оліфер зазначила, що в ній продовжують працювати над підтвердженням утримуваних осіб і готують усе необхідне для подальшого звільнення людей. "Активізовано роботу з пошуку зниклих безвісти: найближчим часом буде узгоджено алгоритми ідентифікації та передання останків загиблих", - додала вона.
Представник Росії у ТКГ Борис Гризлов після зустрічі в Мінську назвав "позитивним прецедентом" участь обох сторін у підготовці до відновлення мосту в Станиці Луганській.
Дорога життя: як люди перетинають лінію фронту у Станиці Луганській
Щоб потрапити з "ЛНР" у Станицю Луганську тисячі людей щодня долають зруйнований міст. Нещодавнє розведення сил дало їм надію на полегшення. Найдраматичніші моменти з життя найбільш проблемного КПВВ - у фотодобірці DW.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Міст через лінію фронту
Міст через Сіверський Донець у Станиці Луганській підірвали під час боїв у 2015 році. Президент Володимир Зеленський, який 7 липня разом із главою Європейської Ради Дональдом Туском відвідав КПВВ, пообіцяв якнайшвидше його відновити. Проте для цього сепаратисти мають демонтувати свої укріплення. А в "ЛНР" вже заявили, що односторонні дії з ремонту мосту зірвуть розведення сторін.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Кордон, створений війною
КПВВ "Станиця Луганська" - єдиний у Луганській області та один із п’яти функціонуючих на Донбасі. Щодня лінію розмежування тут перетинають в середньому 5-6 тисяч людей. Пішки. Більшість з них повертається того ж дня. Вони ідуть на підконтрольну уряду територію, щоб отримати пенсію, зробити покупки або відвідати рідних, які живуть на іншому боці лінії фронту.
Фото: DW/M. Berdnyk
Вимушено зареєстровані переселенці
Багато людей на КПВВ офіційно є переселенцями. Втім, більшість з них досі мешкає на території "ЛНР". Фіктивний статус біженців їм потрібен, щоб отримувати пенсії та соціальні виплати на підконтрольній уряду території. Аби не втратити статус переселенця, вони мають раз на два місяці перетинати лінію розмежування. Президент Володимир Зеленський запропонував збільшити цей термін до одного року.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Найбільш вразливі
На КПВВ дуже багато людей в інвалідних візках. Зазвичай на вулицях українських міст, не пристосованих для людей з особливими потребами, їх не побачиш. Проте тут правила одні для всіх: мешканці окупованих територій, які мають інвалідність, так само повинні періодично перетинати лінію фронту, щоб підтвердити фіктивний статус переселенця і отримати пенсію.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Вбивча спека
Люди у чергах потерпають від шаленої спеки. Медики розповідають, що у літні дні на КПВВ "Станиця Луганська" десятки цивільних зазнають теплових ударів. Трапляються і смертельні випадки. 22 червня від інсульту тут помер літній чоловік, який прямував з "ЛНР" на підконтрольну уряду територію.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Між двома "нулями"
Це - колишні передові укріплення української армії, так званий "нуль". Бійці залишили їх під час розведення сил. Люди кажуть, що переходити на інший бік їм тепер стало психологічно легше - почуваються більш безпечно. Адже раніше частина шляху лежала між передовими позиціями ЗСУ і сепаратистів, які знаходились на відстані лише 400 метрів одна від одної.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Нагадування про війну
Обабіч переходу - зруйновані під час активної фази війни будинки. Станиця Луганська належить до населених пунктів, що найбільше постраждали від бойових дій. Загалом у Станично-Луганському районі було пошкоджено або зруйновано майже 4000 будинків - це приблизно п'ята частина всього житлового фонду.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Небезпечні сюрпризи
Залишок снаряду, що на світлині, не є небезпечним - на відміну від мін і боєприпасів, що не розірвалися. Скільки їх на узбіччі - достеменно не знає ніхто.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Побоювання вандалізму
Раніше цей пам’ятник загиблим нацгвардійцям знаходився на контрольованій ЗСУ частині переходу. Після розведення сторін він опинився у "сірій зоні", де немає української влади. Військові побоювались, що прихильники сепаратистів можуть пошкодити пам’ятник. Втім, цього не сталося. Також ніхто не чіпає українських прапорів, які залишились на колишніх передових позиціях ЗСУ.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Станичні "рикші"
Людей, які не мають сил подолати перехід пішки, за гроші підвозять так звані "рикші" або "бабковози". Увага журналістів їм не подобається - адже їхній бізнес нелегальний. Втім, завадити їм нікому - влади у "сірій зоні" немає. На саміті Україна-ЄС президент Володимир Зеленський пообіцяв пустити переходом автобуси і електрокари. Але наразі "рикші" залишаються єдиним транспортом на КПВВ.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Руслан і його візок
"Бабковоз" Руслан працює на переході вже понад чотири роки. Має власний візок. Поїздка від мосту до українського КПВВ - а це десь кілометр - коштує 50 гривень або 100 російських рублів, які в ходу в "ЛНР". Втім, запевняє чоловік, може підвезти і безкоштовно, якщо "пасажир" не має грошей. Розповідає, що послугами "рикш" користується навіть молодь заради розваги.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Торгівля попри блокаду
Інший поширений бізнес на КПВВ - перевезення товарів з підконтрольної уряду України території до "ЛНР". Людей, які цим займаються, називають "тачечниками". На підконтрольну сепаратистам частину Луганщини везуть здебільшого продукти харчування і засоби особистої гігієни. Адже на підконтрольній уряду території вони дешевші та більш якісні. Одна людина може провезти не більше 75 кілограмів на добу.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
"Тачечник"-поет
"Тачечник" Євген Вальдман колись працював бухгалтером. Тепер возить продукти зі Станиці Луганської в "ЛНР". Сьогодні у його візку - 22 кілограми сиру. Розраховує заробити 250 гривень. У вільний час пише вірші про війну на Донбасі. Каже, що після розведення сторін атмосфера на переході стала менш напруженою. Як і всі на переході, мріє про мир.
