1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Спортивна кар’єра - екс-тренер Бориса Беккера згадує

23 березня 2009 р.

Ґюнтер Бош - бадьорий немолодий чоловік - особа прикметна і колоритна. Це він привів до німецької національної збірної з тенісу Бориса Беккера, виграв з ним два турніри Уїмблдону і низку інших престижних змагань.

Ґюнтер Бош, колишній тренер Бориса БеккераФото: DW / Volodymyr Medyany

Етнічний німець Ґюнтер Бош народився в Румунії і свою тренерську кар'єру розпочинав двічі. Спочатку в себе на батьківщині, звідки на початку 70-х втік від режиму Чаушеску, а потім - у Німеччині.


З Боша хотіли зробити Бошеску


«З Румунії я втік, бо моє прізвище Бош, а Чаушеску хотів, щоб я змінив його на румунське, і став Бошеску», - розповів в інтерв'ю «Німецькій хвилі» Бош. Як тренер, він якраз виграв свій перший великий турнір «Ролан Гаррос» у Парижі. Бош згадує: «Після Парижа ми поїхали до Голландії, Бельгії і Німеччини, де я і залишився».

Відразу виникли проблеми в особистому житті: родина Боша залишилася в Румунії, а його самого у відсутності засудили там до семи років позбавлення волі. Лише після втручання в ситуацію керівництва Німеччини румунський диктатор погодився випустити рідних Боша на Захід. З працевлаштуванням у Боша проблем на його історичній батьківщині не виникло. Враховуючи його досягнення на спортивній ниві, йому швидко запропонували посаду тренера збірної Німеччини.


У тенісі одного таланту замало


Бош багато подорожував країною в пошуку нових талантів. «У містечку Біберах під Штутгартом мені якось представили Бориса Беккера і Штеффі Ґраф. Уперше побачивши Беккера на корті, я зрозумів: він володіє величезним талантом», - продовжив Бош. Проте одного таланту для вдалої тенісної кар'єри замало. Злету Беккера в спорті сприяла також матеріальна підтримка Федерації тенісу ФРН. Бош особисто виклопотав її, а також домігся того, щоб Борис кожного місяця на тиждень приїздив на базу збірної до Ганновера, де вони разом працювали.

Сьогодні Борис Беккер відомий швидше, як світський гульвіса. А тоді, у 80-х сенсом всього його життя був теніс, а незмінною супутницею - ракетка. Хоча періодично з'являлися й дівчата. Відносинам з ними Бош не перешкоджав: «З однією з дівчат, деякою Бенедикт, я навіть сам його познайомив у Монте-Карло. Але ці відносини не були міцними. Ця подружка хотіла, щоб Борис менше тренувався, а більше часу приділяв їй і розгульному способу життя. Але Беккер не піддавався. Хоча, по правді кажучи, ця Бенедикт стала однією з причин припинення нашої роботи з Борисом».

Тренера з Беккера не вийшло


Бош і Беккер розлучилися мирно, коли Борис вже перебував в зеніті слави. «Тоді він вирішив, що вже всьому навчився і запропонував мені працювати з ним не на постійних засадах, а лише під час підготовки до великих турнірів. Мене це, звичайно ж, не влаштувало, і я розірвав контракт», - розповів екс-тренер Беккера. Згодом Ґюнтер Бош шукав гравця, що має схожий потенціал, але марно.

Не вдалося прищепити Беккеру тренерську жилку і виробити в учня бажання тренерської роботи. «Щоб відбутися як тренер, потрібно відчути себе молодим гравцем, встановити з підопічними людський контакт. А всі спроби Беккера-наставника терпіли невдачу через те, що він позиціонував себе, як бог-диктатор, який не намагається зближуватися з гравцями», - вважає Бош.

Зоряна хвороба


Колишньому тренеру суперзірки дуже шкода, що його кращий учень присвячує своє життя не тенісу, а розгульному способу життя. Нерідко ім'я Беккера з‘являється в скандальних заголовках бульварних газет. «Я вже не кажу про Федерацію тенісу ФРН, яка стільки зробила для нього на початку кар'єри, оплачуючи поїздки на турніри. Я сподівався, що він вказуватиме молоді шлях до тенісних вершин, а не до гламурного життя. Адже в молодості він стільки приніс на вівтар спорту. Під час свого першого Уїмблдону він мешкав не в готелях класу люкс, а разом зі мною в звичайному молодіжному гуртожитку».

Зоряну хворобу Беккер підчепив ще в 80-ті. Бош згадує що, або в Малайзії, або в Сінгапурі спонсори влаштували зустріч Беккера з топ-менеджерами німецьких корпорацій, які працювали в Південно-східній Азії та Австралії. Проте тенісиста про їхній візит заздалегідь не попередили. І коли ці люди після багатогодинних перельотів зібралися для зустрічі з ним, Борис почав відмовлятися вийти до них. Бошу ледве вдалося переконати хлопця вшанувати менеджерів своєю присутністю. Ось такий штришок до портрета супер-зірки.

Олександр Павлов
Редактор: Володимир Медяний

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW