Тана де Зулуета провела в Україні кілька місяців. Весною вона очолювала місію бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ зі спостереження за позачерговими виборами президента, зараз - за парламентськими. В інтерв’ю DW вона розповіла про те, скільки мільйонів українців не зможе проголосувати, про вплив ЗМІ та побоювання опозиції.

Deutsche Welle: Україна проводить вибори на тлі війни, так люди тут називають події на сході країни. Як це впливає на них?

Тана де Зулуета: З точки зору виборців, які безпосередньо постраждали від конфлікту на Сході України, ми говоримо про 3,2 мільйона людей, чия можливість голосування викликає сумніви. В Криму цей показник складає 1,8 мільйона осіб. Буде ряд порожніх місць в майбутньому парламенті України: 12 від Криму і приблизно стільки ж від Луганської та Донецької областей. Ми досі не знаємо кінцевого числа виборчих дільниць, які будуть відкриті для цих двох регіонів.

За вашими словами, більше трьох мільйонів людей, очевидно, не зможуть проголосувати на одному лише Сході України. Як це викривлює волю українського народу та результати виборів?

Наш мандат не поширюється на оцінку легітимності виборів. Для нас важлива проблема - чи буде забезпечено право голосувати. Ми досліджували питання внутрішньо переміщених осіб. За оцінками влади, це 400 тисяч, але припускається, що реальна цифра більша. Ми знаємо, що трохи більше 30 тисяч з них зареєструвалися для голосування за спрощеною процедурою.

Чому так мало?

Ці люди сказали нам, що голосування - останній пункт у переліку їхніх проблем, оскільки вони борються за виживання. Навіть в тих районах Донецької та Луганської областей, де голосування відбудеться, ми отримали заяви щодо занепокоєння з боку партій-учасниць. Вони би хотіли, щоб спостереження проводилося в повному обсязі. Але це навряд чи буде можливо, з міркувань безпеки. Ми сподіваємося, що зможемо провести часткове спостереження. На нещодавніх президентських виборах ми не змогли бути присутніми при підрахунку голосів у деяких районах Сходу України з міркувань безпеки. І зараз нам говорять, що після настання темряви там небезепечно пересуватися.

Деякі райони раніше перебували під контролем сепаратистів. Наразі там значна присутність українських військових. Що це означає для виборчого процесу? Чи є тиск на виборців?

Це один з моментів, про який нас попередили. У нас нема прямої інформації, але ми взяли до відома присутність не лише військових, але і добровольчих батальйонів. Деякі з них є справжніми політичними гравцями, у них є кандидати, які балотуються в тих самих виборчих округах, де вони діють. Уряд ухвалив постанову, що батальйони не будуть задіяні в забезпеченні будь-якої фази виборчого процесу - ні в транспортуванні бюлетенів, ні у гарантуванні безпеки поряд з виборчими дільницями. Чи буде це виконано на практиці, сподіваємося, ми зможемо повідомити.

В Україні було багато критики старого виборчого законодавства, яке парламенту не вдалося змінити. Половина Верховної Ради буде обрана за партійними списками, решта - за одномандатними округами. З цим пов’язані побоювання щодо підкупу голосів. У вас є докази, що це відбувалося або може статися?

Українські ЗМІ рясніють такими підозрами. Була низка кримінальних проваджень, відкритих за підкуп виборців. Намагаючись відповісти на цей виклик, парламент посилив покарання за злочини, пов’язані з виборами. На парламентських виборах 2012 року проблема була настільки масштабною, що в декяких випадках довелося проводити перевибори. Складно сказати, чи буде у нас така сама ситуація цього разу, але здається, що громадськість підтягує політиків до більш високих стандартів. У підсумку це було би головним досягненням.

Що ще змінилося у порівнянні з попередніми виборами?

До нас надходить набагато менше повідомлень про зловживання адміністративним ресурсом. Це більше не викликає серйозної занепокоєності. В Україні дуже жива атмосфера в ЗМІ, але ми досі в медіа-середовищі, де активно себе поводить великий бізнес. Він сильно втягнутий в політичну боротьбу, підтримуючи кандидатів. З урахуванням цього, незалежні повідомлення стають дефіцитним товаром. У деяких ситуаціях політичні актори з великою кількістю фінансових ресурсів мають можливість отримати більшу кількість рекламного часу. Три партії зайняли більше 60 відсотків наявного рекламного часу. Більшість із них вважаються фаворитами, але не всі.

Чи є у опозиції рівні шанси на перемогу?

Їх підтримують деякі значні ЗМІ, хоча вони і жаліються, що не отримують рівного доступу. Головним джерелом занепокоєння є залякування, а також знищення агітаційних матеріалів, тиск на агітаторів. В деяких районах кампанія стала доволі жорсткою з епізодами спалювання агітаційних матеріалів. Було зафіксовано кілька випадків нападу на представників партій, які раніше були при владі.

Чи може це вплинути на результати виборів?

Складно сказати на даному етапі. Такі епізоди почастішали з наближенням дня виборів. Тепер вони пов’язані з кандидатами майже всіх партій. Це один з опосередкованих наслідків цього тривалого конфлікту та ситуації, коли в країні багато зброї та боєприпасів. Пристрасті розпалені.

Наскільки великим є ризик фальсифікації виборів - як у минулі роки?

У деяких з опозиційних партій є сумніви з приводу того, що може статися на "далекому Сході" України. Наприклад, є виборчі округи, в яких дуже обмежена кількість виборчих дільниць фактично відкриті. Це означає, що результат може визначити невелика кількісь виборців. Це викликає стурбованість. Наскільки вона виправдана, складно сказати.