Ізраїльтянин вдягнув кіпу та прогулявся Берліном. Безневиний експеримент завершився брутальним антисемітським нападом. В інтерв'ю Deutsche Welle головний герой розповів про свої враження від того незвичайного дня.
Реклама
Гельмгольцплатц (Helmholtzplatz) - ідилічне місце в центрі Берліна. На прямокутній площі видно пишну зелень, високі дерева, столики для настільного тенісу, біля яких постійно юрмиться молодь. На галявинах лежать люди будь-якого вигляду, засмагають, їдять морозиво або просто спілкуються та п'ють пиво. По тротуарах навколо площі молоді батьки неквапно штовхають перед собою дитячі візочки. Космополітична аудиторія спокійно сидить на терасах численних барів, кав'ярень та ресторанів.
"Я люблю Берлін за розмаїття культур"
Це типова берлінська весняна ідилія, яка аж ніяк не пасує до тривожних новин, які спершу з'явилися у соціальних мережах, а згодом - у німецькій та навіть міжнародній пресі. Аматорське відео нападу, яке потерпілий Адам сам зняв на смартфон, надало цьому місцю загрозливих барв: нечіткі обриси якогось чоловіка, Адама б'є паском та лає арабською мовою агресивний нападник. Причина банальна: хлопець та його товариш, німець марокканського походження, були в кіпах, юдейських головних уборах. "Я завжди цінував Берлін за його мультикультуральність. І завжди вважав, що меншини, юдеї та представники інших релігій, можуть мирно разом жити в Берліні", - розповів Адам Deutsche Welle наступного дня.
Кіпа як тест на антисемітизм
Адам на інтерв’ю прийшов зі своїм другом, який також був із ним під час інциденту. Він приязний, сором'язливий 21-річний хлопець. Три роки тому приїхав з Хайфи на півночі Ізраїлю, щоб вчитися в Ганновері. Він розповідає, що раніше жодного разу не носив кіпу, зрештою він - ізраїльський араб і з юдаїзмом у принципі не пов’язаний. Але кілька днів тому він отримав кіпу від одного з друзів, який нещодавно повернувся з Ізраїлю. Друг порадив у Німеччині юдейський головний убір не носити. Це спонукало Адама до своєрідного експерименту: він знайшов кіпу ще й для свого друга - і вони вирішили прогулятися Берліном у такому вигляді.
Величезний медійний розголос
Коли він змальовує сам напад, то здається вимотаним та розгубленим. Адам говорить дуже повільно, йому доводиться докладати зусиль, щоби підібрати потрібні слова. "Я сьогодні постійно розповідаю цю історію. Вже збився з ліку, скільки разів давав інтерв'ю", - каже він та стомлено посміхається. По п'ятах за ним ходить редактор, який згодом супроводжуватиме хлопця дорогою до Кельна для участі у телевізійному шоу, де Адам востаннє розповість свою історію. Здається, він сам до кінця не вірить, у яке "кіно" ускочив.
Наступного дня - ще одна телефонна розмова з Адамом. Він досі в Кельні. У нього змучений голос, каже, що почувається хворим. Від учорашньої відкритості мало що залишилося, він здається невпевненим та скептичним. Адам розповідає, що ледь дає раду численним дзвінкам від журналістів. І просить ліпше написати йому листа. Хлопець так пояснює свій настрій: "Я не очікував, що моє відео призведе до усього цього. Я надіслав його тільки кільком друзям та поліції. Мій товариш, з яикм ми там були, згодом поширив запис". Тим часом, стало відомо, що 19-річний нападник - шукач притулку із Сирії, який нелегально потрапив до ФРН у 2015 році, вже здався поліції.
Адам: жага сенсацій чи антисемітизм?
Він остерігається, що зрештою матиме проблеми через медійний ажіотаж навколо цього аматорського відео. Адам трохи розчарований мас-медіа, бо деякі видання повідомили його прізвище, чого він в жодному разі не хотів. Тепер хлопець боїться, що його буде легко знайти. Та й це не все: інформаційні агенції спочатку необачно повідомили, що Адам - юдей. Інформагенції DPA довелося згодом виправляти недостовірну інформацію, оскільки в інтерв’ю Deutsche Welle Адам зауважив, що він виріс в арабській родині. Це типова ситуація для Хайфи з її змішаним єврейсько-арабським населенням. Портове місто вже багато років слугує взірцем мирного співіснування обох етносів. Та неточна первинна інформація про Адама поширилась швидко.
Можливо, справа Адама стала радше прикладом жаги мас-медіа до сенсацій, аніж виявом зростання антисемітизму в Німеччині? Адам припускає, що багато інформаційних видань заздалегідь мали в голові готову історію. "В деяких інтерв'ю я казав, що не є юдеєм. Але в більшості випадків мене просто не питали про це. Вони підійшли до цього абсолютно шаблонно - якщо був у кіпі, то я маю бути євреєм. Очевидно, вони хотіли це почути".
Юдей чи ні, але того дня (який він не скоро забуде) Адам зі своєю кіпою став відомим саме як представник цієї релігії. Те, що він був у кіпі, стало вирішальним фактором для нападу - його відшмагали паском серед білого дня, у центрі Берліна, на очах багатьох очевидців - так, наче це було цілком нормально.
Відділ реєстрації інформації з антисемітизму (RIAS, який входить до складу неурядової організації "Союз демократичної культури" - Ред.) повідомляє, що 2017 року в Берліні зафіксували 947 проявів антисемітизму - і їх стає дедалі більше. Адам також впевнений: відколи він три роки тому приїхав в Німеччину, ситуація з нетолерантністю та антисемітизмом погіршилась. Він усе ж сподівається, що його історія змусить людей до переосмислення, щоб подібні прикрі випадки більше ні з ким не траплялися.
Німецька школярка проти расизму та "культу Гітлера" (10.11.2017)
01:25
Єврейське життя в Берліні
Той, хто цікавиться єврейською історією та культурою, знайде в Берліні активну єврейську громаду та численні місця, у яких живі традиції юдаїзму. Про минуле ж нагадують численні пам'ятні місця.
Фото: DW/R. Pelzl
Єврейське мистецтво
Єврейська галерея на вулиці Хоровєцкіштрассе в берлінському районі Пренцлауер Берґ пропонує платформу для єврейських митців. Тут презентують свій живопис, графіку, скульптуру та фотографії передусім вихідці з колишнього Радянського Союзу. Галерея зробила багатьох із них відомими в Німеччині. З нагоди 20-річчя галереї в ній нині експонується спеціальна виставка.
Фото: DW/R. Pelzl
Дизайн з Ізраїлю
Серед його клієнтів - рок-зірка Мерилін Менсон. Дизайнер Ітамар Цеховаль із Тель-Авіва шиє одяг для митців, розробляє костюми для кіно і театру та одягає цілі колективи готельних працівників. Створена ним мода для чоловіків - містична і грайлива: часом елегантна, часом екстравагантна. Його ательє "Dandy of the Grotesque" ("Денді гротеску") міститься на вулиці Ґорманнсштассе у районі Берлін-Мітте.
Фото: DW/R. Pelzl
Єврейський театр
Від кабаре із сатирою Курта Тухольського до читання тестів, авторів яких переслідували нацисти: вистави єврейського театру Bimah, котрий міститься в Адміралспаласт у районі Берлін-Мітте, часом веселі, а часом задумливі. Нова постановка театру являє собою огляд популярних берлінських шлягерів 1920-1930 років авторства єврейського композитора Фрідриха Голлендера.
Фото: DW/R.Pelzl
Кошерна кухня
Від гумусу до кнедликів з маци: кафе Beth на Тухольськиштрассе у районі Берлін-Мітте пропонує своїм гостям різноманітні єврейські страви. Окрім того, це місце відоме своїми смачними тістечками та великим розмаїттям сортів чаю та кави. Усі страви та напої тут кошерні. А за гарної погоди посидіти можна і за столиками у саду.
Фото: DW/R. Pelzl
Єврейські товари
У магазині Levy’s Tabularium, що міститься у комплексі Гакеше Гьофе у Берлін-Мітте, можна придбати усяку всячину включно з іграшками, книжками та різноманітними дрібничками. Серед усього іншого тут є також і менори (свічники для Хануки) та кіпи (традиційні єврейські головні убори для чоловіків). В асортименті також наявні кошерні вина, косметика з Ізраїлю та фахова література про юдаїзм.
Фото: DW/R. Pelzl
Імпозантна синагона
Нова синагога на Оранієнбурґерштрассе сьогодні є єврейським культурним та документаційним центром, у якому проводяться різноманітні заходи. Окрім архіву та бібліотеки в будівлі розміщується постійна експозиція, присвячена історії синагоги. З нагоди року пам'яті "Знищене різноманіття" тут також можна переглянути три спеціальні виставки, присвячені подіям у Берліні 1933-1945 років.
Фото: DW/R. Pelzl
Активна громада
Розрахована на 1200 місць синагога на Рюкештрассе є найбільшою в Німеччині. Через прилеглі житлові будинки ця синагога під час погромної ночі у 1938 році хоч і була пошкоджена, але не підпалена. За часів НДР синагога була центром східноберлінської громади. Відвідувачі можуть оглянути її або за попереднім записом, або під час щотижневого богослужіння, присвяченого Шаббату.
Фото: DW/R. Pelzl
Виставки і семінари
За адресою Розенталерштрассе 39 раніше була майстерня для сліпих Отто Вайдта. Її власник давав роботу євреям і таким чином захищав їх від депортації. Меморіали "Тихі герої" нагадують про німців, котрі за часів націонал-соціалізму допомагали євреям. У цьому ж будинку знаходиться Центр Анни Франк, що організовує виставки та освітні заходи, спрямовані передусім на молодь.
Фото: DW/R. Pelzl
Єврейські біографії в Шенеберзі
Постійна експозиція "Ми були сусідами" в будівлі адміністрації берлінського району Шенеберґ присвячена історіям життя близько 150 колишніх жителів району, серед яких Альберт Ейнштейн, Біллі Вайлдер та Гельмут Ньютон. А на стінах висять картки з іменами та останніми адресами усіх шести тисяч депортованих євреїв Шенеберґа.
Фото: DW/R. Pelzl
Пам'ятки на тротуарі
Іменем, датою народження, а також датою та місцем смерті ці "камені спотикання" перед будинком на Бельціґерштрассе у берлінському районі Шенеберґ нагадують про сімох його колишніх мешканців. Вони стали жертвами нацистів. У Берліні є понад 4700 подібних каменів. В інших німецьких містах такі пам'ятки також нагадують про долі єврейських сусідів.
Фото: DW/R. Pelzl
Величезний цвинтар
Берлінський цвинтар у районі Вайссензее площею 40 гектарів є найбільшим зі ще збережених єврейських цвинтарів Європи. Загалом тут знайшли вічний спокій понад 115 тисяч людей - більшість із них були поховані тут до 1933 року. Цвинтар перебуває під захистом як пам'ятка. Цьогоріч його хочуть запропонувати до включення до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Фото: DW/R. Pelzl
Меморіал Голокосту
"Меморіал убитим євреям Європи" - так називається меморіал Голокосту в Берліні. Пам'ятник, який має хвилеподібну форму і складається з 2700 бетонних блоків неподалік від Бранденбурзьких воріт, нагадує величезне місце поховання. Документаційний центр, який міститься під землею, надає додаткову інформацію про історичний контекст.
Фото: DW/R. Pelzl
Незвичні пам'ятки
У Баварському кварталі берлінського району Шенеберґ можна самостійно або з екскурсією ознайомитися з "Місцями спогадів". На 80 двосторонніх табличках, прикріплених до ліхтарних стовпів, наведені дослівні формулювання численних законів і правил нацистів, котрі поступово закріпили дискримінацію та позбавлення прав берлінських євреїв у повсякденному житті.
Фото: DW/R. Pelzl
Унікальна акція протесту
Ця скульптура мисткині Інґеборґ Гунціґер на вулиці Розенштрассе називається "Блок жінок". Вона нагадує про стихійну демонстрацію німецьких жінок проти арештів і депортацій їхніх єврейських чоловіків. У лютому-березні 1943 року їх затримали в тутешньому транзитному таборі. Майже всіх із 2000 затриманих через декілька днів звільнили.
Фото: DW/R. Pelzl
Магніт для відвідувачів у Кройцберзі
Єврейський музей на Лінденштрассе в Берліні - найбільший у Європі. Його відвідують біля 750 тисяч гостей на рік. Зигзагоподібна будівля архітектора Даніеля Лібескінда нагадує розірвану зірку Давида. У музеї, окрім іншого, розміщено постійну експозицію, присвячену двотисячоліттю німецько-єврейської історії. Автори: Ренате Пельцль, Інна Завгородня Редактор: Захар Бутирський