1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Справа Бабченка: перший вирок у режимі секретності

Ігор Бурдига
1 жовтня 2018 р.

Набув сили вирок Борису Герману - організатору замаху на російського журналіста Аркадія Бабченка. Попри обіцянки СБУ забезпечити прозоре розслідування, у резонасній кримінальній справі залишається чимало таємниць.

Російський журналіст Аркадій Бабченко
Російський журналіст Аркадій БабченкоФото: Reuters/V. Ogirenko

У резонансній справі про "замах на Аркадія Бабченка" через чотири місяці після інсценування його вбивства набув сили перший вирок. Засуджений - 50-річний київський підприємець Борис Герман, співвласник та комерційний директор збройного підприємства "Шмайсер". Служба безпеки України (СБУ) звинуватила його у замовленні та підготовці теракту щодо Бабченка. Суд визначив йому покарання у виді чотирьох з половиною років позбавлення волі.

Загадковий організатор

За версією слідства, на початку квітня Герман за 30 тисяч доларів замовив знайомому військовому волонтеру Олексію Цимбалюку вбивство Бабченка, якого знали як опозиційного російського журналіста, котрий мешкав у Києві. Цимбалюк одразу повідомив про це СБУ - відтак підготовка до вбивства і сама імітація замаху проходила під повним контролем спецслужби.

Бориса Германа затримали 30 травня - наступного дня після інсценованого вбивства. На обранні запобіжного заходу він несподівано назвав себе агентом української контррозвідки і почав доводити, що не збирався вбивати Бабченка, а насправді вів роботу з викриття в Україні підривної мережі російських спецслужб. Для цього Герман начебто увійшов в контакт зі своїм давнім знайомим В'ячеславом Пивоварником, якого називав "представником фонду Путіна", створеного для фінансування заворушень в Україні.

Утім, у СБУ і Генеральній прокуратурі заперечували інформацію про попередню співпрацю українських спецслужб з Германом. За словами генпрокурора Юрія Луценка, той діяв за прямими вказівками "представника Російської Федерації, який передавав кошти і говорив, як ними розпоряджатися на території України". У СБУ вважають, що після Бабченка Герман та його російські замовники планували вбивства ще низки журналістів та громадських діячів з так званого "списку 47", про який стало відомо одразу після затримання Германа. Під час обшуків в його квартирі, авто та складських приміщеннях правоохоронці знайшли гранатомети, кулемети і автомати.

Засекречене зізнання

Врешті-решт у серпні, провівши під вартою менше трьох місяців, Герман уклав угоду зі слідством, визнавши свою провину в організації підготовки терористичного акту та незаконному поводженні з вогнепальною зброєю.

Та, попри обіцянки прокуратури та спецслужб забезпечити прозорість розслідування замаху на Бабченка, судові засідання за участю Германа проходили в закритому режимі. Так само без участі журналістів 30 серпня був винесений і вирок у справі (текст судового рішення не оприлюднений, оголосили лише термін ув'язнення Германа).

Адвокат Германа Євген Солодко відмовився коментувати вирок, зміст угоди та навіть сам факт її існування. Впродовж літа він наполегливо доводив слідству та журналістам співпрацю свого клієнта з українськими спецслужбами, однак наразі не коментує, чому той змінив позицію та визнав свою провину.

Інші дійові особи

Про завершення досудового слідства щодо замаху на Бабченка генеральна прокуратура оголосила 13 вересня, однак обставини участі в замаху інших підозрюваних досі до кінця не розкриті. Ще з середини червня під вартою перебуває 40-річний житель Черкас Тарас Стельмашенко. За версією слідства, в травні він разом з ще двома громадянами України відвідував Ростов-на-Дону, де проходив інструктаж для організації терактів в Україні. Зворотні квитки в Україну Стельмашенку та його супутникам купував Герман на прохання Пивоварника - про це Герман сам розповів слідчим ще у червні, хоча тоді не міг навіть пригадати їхніх прізвищ.

За інформацією DW, група, що відвідувала Ростов, має тісні зв'язки з черкаським організованим злочинним угрупуванням "Торпеди", а під час обшуку в Стельмашенка був знайдений пістолет. Втім, як стверджує його адвокат Олег Юрченко, слідство і досі не знайшло будь-яких доказів чи свідчень, які пов'язують його клієнта з тероризмом.

Ще більше загадок у справу додав Пивоварник, який із липня перебуває у розшуку. 12 вересня він виклав в YouTube відеозвернення, де стверджує, що багато років також був агентом українських спецслужб, займаючись контрабандою та наповненням "чорної каси СБУ".

За словами Пивоварника, його завданням у "справі Бабченка" була провокація осіб з оточення адміністрації Кремля на фінансування вбивства журналіста. Втім, як стверджує підозрюваний, коли російські спецслужби відмовились "замовляти" опозиціонера, СБУ все одно запустила сплановану операцію і відтак намагається зробити його кінцевим замовником.

Дуже цікаві свідчення

"Він дає дуже цікаві свідчення", - заявив про Бориса Германа голова СБУ Василь Грицак невдовзі після ухвалення вироку. Детально вивчивши судові реєстри, DW з'ясувала, що завдяки свідченням засудженого навколо "справи Бабченка" утворюється цілий масив кримінальних проваджень, які в СБУ намагаються пов'язати із терористичною діяльністю російських спецслужб.  Зокрема, DW відомо принаймні про дві кримінальні справи щодо обігу зброї, розслідування яких після свідчень Бориса Германа перебрала на себе СБУ, пов'язавши з тероризмом.

Також 1 серпня СБУ провела обшуки в кількох офісах політичної партії "Розумна сила". З судової ухвали випливає, що після свідчень Германа  правоохоронці запідозрили партію та її лідера - колишнього начальника відділу Департаменту захисту економіки Національної поліції України Олександра Соловйова - в "залученні окремих груп та осіб до терористичної діяльності на території України", а також в отриманні фінансування з "фонду Путіна". Втім, за два місяці після обшуків офіційних підозр керівництву партії не висунуто.

"Убивство" Бабченка і "список 47": які нестиковки? (08.06.2018)

02:19

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW