Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення в справі "Олексій Вєренцов проти України", де заявник поскаржився, що його право на свободу мирних зібрань було обмежено, а рішення суду про його арешт на три доби - необґрунтованим.

У жовтні 2010 року координатора громадської організації "Вартові закону" Олексія Вєренцова затримали львівські правоохоронці за звинуваченням у проведенні несанкціонованої акції, з подальшим засудженням до трьох діб адмінарешту. Активіст виступав проти корупції місцевої влади й вимагав належного реагування прокуратури. Щотижня він і члени громадської організації пікетували управління прокуратури Львівської області.

У своєму рішенні Європейський суд постановив, що право заявника на свободу мирних зібрань таки було порушено, як і право на справедливий суд. Суд у Стразбурзі зобов’язав Україну виплатити львів’янину шість тисяч євро матеріальної компенсації.

Водночас суд звертає увагу, що справа Вєренцова "виявила законодавчу прогалину стосовно свободи мирних зібрань, яка існує в Україні вже два десятиріччя". Відтак, ідеться в рішенні, Україна має реформувати законодавство прописавши вимоги до організації проведення мирних зібрань і підстави для їх обмеження.

"Демонстраційний" закон гряде

Про необхідність такого закону давно заявляють українські правозахисники, а Європейський суд ще раз це підтвердив, зазначив в інтерв’ю DW виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко. "Доки порядок організації зібрань не буде законодавчо врегульовано, доти українські суди зберігатимуть практику непослідовних рішень щодо заборони чи дозволу на демонстрацію", - каже Бущенко.

Правозахисники констатують, що кількість судових заборон на проведення акцій протесту в Україні зростає. За 2012 рік суди розглянули 358 справ щодо заборони мирних зібрань і 316 рішень було на користь заборони, причому 124 особи притягнуто до адміністративної відповідальності за несанкціоновану демонстрацію, наводять дані у партнерстві "За свободу мирних зібрань".

"Ми підтримуємо якнайшвидше прийняття такого закону, - каже Бущенко. - І він би уже діяв, якби так звані опозиціонери, його не "завалили" в парламенті". А тепер ми маємо доволі ризиковану ситуацію, каже правозахисник, коли законопроект можуть поспіхом розробити і внести на розгляд Верховної Ради міністерство внутрішніх справ, служба безпеки чи то генпрокуратура, які вважають, що на вулицях має бути тиша і спокій. Тепер все залежатиме від активної позиції суспільства, наголошує Бущенко: "Закон буде таким, яким дозволить його прийняти громадянське суспільство".

Заборон поменшає?

Водночас, правозахисник сумнівається, що це рішення Європейського суду стане визначальним для української Феміди, коли та розглядатиме звернення влади з проханням заборонити демонстрацію. Принаймні, так буде допоки немає законодавчого регулювання, додав голова Гельсінської спілки.

Утім сам Олексій Вєренцов налаштований більш оптимістично. Покращення в ситуації з мирними зібраннями в Україні він очікує вже невдовзі, одразу після набрання чинності рішення Страсбурзького суду, зазначив активіст у розмові з DW. "Це рішення фактично забороняє українським судам розглядати справи, де йдеться про обмеження мирних демонстрацій", - каже Вєренцов.

Рішення Європейського суду правозахисники планують надіслати в усі судові інстанції Україні, аби судді були поінформовані про цю справу.

Винних до відповідальності

Активіст запевняє, що справу ще не завершено. Він планує звернутися до прокуратури із заявою про відкриття кримінального провадження щодо двох суддів та майора міліції, які причетні до його арешту та виносили вирок у його справі. "Судді завідома винесли неправомірне рішення щодо мене, а правоохоронець, зловживаючи своїм службовим становищем, затримав мене посеред вулиці, до того ж не в день пікету. Все було точнісінько в традиціях репресивного режиму. Умови тримання у райвідділі я також прирівнюю до тортур", - каже Олексій Вєренцов.

Голова організації наполягає, що компенсацію у 6 тисяч євро слід стягнути з суддів та міліціонера, бо саме вони своїми діями завдали збитків країні. А прокуратура повинна у свою чергу це розслідувати і повернути гроші до держбюджету.