Рік тому, 26 грудня 2010 року, був ув'язнений екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Навесні того ж року розпочався суд проти нього за звинуваченням у "зловживанні службовим становищем". Ці події викликали засудження європейської громадськості та обурену реакцію українських та міжнародних правозахисних організацій, які назвали справу Луценка «політично вмотивованою».

Обставини затримання Юрія Луценка навіяли родині, друзям та захисникам екс-міністра недобрі передчуття. Його арештували просто в центрі Києва бійці спецпідрозділу СБУ "Альфа" за присутності представників генпрокуратури, які скористалися тим, що Луценко вийшов надвір, аби вигуляти свого собаку. Наступного дня адвокат затриманого Ігор Фомін заявив на прес-конференції, що йому невідомі підстави для затримання. "Ні мені як його адвокату, ні йому особисто постанову про порушення кримінальної справи не було надано, так само, як і постанову про його затримання", - сказав Фомін.

Політична справа

Того ж дня Печерський райсуд задовольнив клопотання слідчого генпрокуратури і дозволив арешт Луценка на два місяці. "Згідно з рішенням суду, підставами для арешту стали публікації в пресі, інтерв'ю Луценка та його "небажання знайомитися з матеріалами кримінальної справи". Усе це не є поважними причинами для взяття будь-якої особи під варту", - сказав Deutsche Welle виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський.

На думку правозахисника, висунуте в суді обвинувачення проти Луценка "є суто політичним, оскільки не містить у собі кримінальної складової". Водночас Яворський назвав судову тяганину у справі Луценка "більш витриманою в плані міжнародних стандартів, ніж суд над Юлією Тимошенко" і не виключив, що "тут є більше шансів на справедливий процес". Підставою для оптимізму він назвав той факт, що майже всі 50 свідків від обвинувачення дали свідчення на користь Луценка. На сьогодні судовий розгляд перебуває на стадії допиту свідків, кількість яких з боку обвинувачення становить 148 осіб.

Суддя тисне радянськими методами

Однак на думку члена фракції НУНС від "Народної самооборони" Олеся Донія, чекати на справедливий суд марно. В інтерв’ю Deutsche Welle він заявив: "І справа Луценка, і справа Тимошенко мають на меті усунення політичних опонентів влади та залякування суспільства, щоб люди боялися бути опонентами влади, і перед ними була наочна перспектива репресій за опозиційну діяльність", - сказав депутат. Він поскаржився на блокування владою будь-яких контактів з екс-міністром. Доній каже, що вже протягом кількох останніх місяців суддя забороняє побачення з Луценком його політичним побратимам, а в залі суду охорона не підпускає їх до ґрат, за якими тримають підсудного.

Володимир Яворський нагадав, що за європейськими нормами відмова в побаченні з підсудним означає тиск на нього та порушення права на справедливий суд. Правозахисник вважає, що суд перевертає правовий підхід з ніг на голову, коли відмовляє в побаченні через те, що не бачить для цього підстав. "У цій ситуації я взагалі не бачу жодних підстав для обмеження побачень. Це радянський метод тиску на затриманого", - критикує Яворський.

Справедливість переможе?

Олесь Доній не вважає, що в Україні можна очікувати справедливого суду для опозиціонерів і звільнення Луценка можливе лише за рішенням Європейського суду з прав людини або за умов "зміни політичної влади в країні". Натомість брат Юрія Луценка Петро, який одночасно є заступником голови партії "Народна самооборона", сказав Deutsche Welle, що захисники та родичі екс-міністра мають намір усупереч "політичному характеру його справи, використати всі юридичні можливості захисту". Він нагадав, що до Європейського суду вже подана скарга на незаконність затримання Луценка.

Раніше дружина Луценка Ірина давала численні інтерв’ю журналістам та виступала зі зверненнями до народу України та до президента, закликаючи "не дати владі вбити" її чоловіка. Вона заявляла про різке погіршення стану здоров'я Луценка. Тепер вона інтерв'ю вже не дає. Але Петро Луценко сказав, що вся рідня екс-міністра "знаходиться в робочому стані" і налаштована продовжувати боротьбу. Він повідомив, що його брат просив більше не оприлюднювати подробиці стану його здоров'я, але сказав, що в СІЗО "крім діагностики, жодного лікування йому не надається".

Автор: Олександр Савицький
Редактор: Христина Ніколайчук