Подільський районний суд Києва у середу, 17 жовтня, розпочав розглядати по суті справу колишнього міністра юстиції Олександра Лавриновича. Прокурори Генеральної прокуратури України (ГПУ) зачитали йому обвинувальний акт у стислому викладенні. Лавриновичу інкримінують вступ у змову з екс-президентом України Віктором Януковичем. У матеріалах вказано, що разом зі своїм першим заступником Володимиром Богатирем і групою невстановлених осіб посадовець допоміг колишньому президентові узурпувати владу, повернувши неконституційним шляхом Конституцію зразка 1996 року, за якою Україна знову стала президентсько-парламентською республікою.

Лавринович і Конституція: позиція прокурорів

Прокурори ГПУ наголошують, що в результаті цього Віктор Янукович незаконним шляхом отримав додаткові повноваження. "Янукович обирався на посаду з обмеженими повноваженнями. Для того щоб отримати безмежні повноваження, тобто узурпувати владу, необхідно було провести так звану конституційну реформу. Вони відповідним чином здійснили низку дій і президент фактично призначав увесь силовий блок, керував майном держави і суддівським корпусом, тобто фактично сам керував державою", - пояснює прокурор ГПУ Яніс Сімонов. 

Відповідно до обвинувального акту, злочинна схема була такою: 252 народних депутати VII скликання звернулися до Конституційного суду з поданням щодо конституційності закону України від грудня 2004 року, яким були послаблені повноваження президента і посилені - парламенту і уряду - такими були перші політично-правові здобутки "Помаранчевої революції". Восени 2010 року, невдовзі після перемоги Януковича на президентських виборах-2010, Конституційний суд України визнав цей закон таким, що ухвалювався із порушенням процедури, тобто неконституційним.

Також у рішенні йдеться про необхідність привести до вимог рішення Конституційного суду України (КСУ) відповідні нормативно-правові акти. Водночас, за версією слідства, Олександр Лавринович, не обмежився публікацією в офіційних виданнях рішення КСУ, а ще й вніс до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів сам текст Конституції України в редакції 1996 року та офіційно його опублікував.  Це, на думку прокурорів, дало підставу Януковичу отримати повноваження, з якими він не був обраний на посаду президента країни. "Народу сказали, що діє Конституція 1996 року на підставі рішення Конституційного суду. Однак Конституційний суд на той час не мав можливості і повноважень щодо самої Конституції. Це рішення мало право приймати тільки Верховна Рада", - наголошує Яніс Сімонов.

Лавринович не зрозумів "твір" ГПУ

Справа Лавриновича обширна - більше ста томів. Обвинувальний акт прокурори зачитували майже годину. Олександр Лавринович у цей час разом зі своїм адвокатом уважно слухав прокурорів. Коли суд запитав Лавриновича, чи розуміє він суть звинувачення, колишній голова мін'юсту сказав, що розуміє, але назвав ці звинувачення "твором". "Мене звинувачують у повазі до верховенства права, у дотриманні законодавства України при виконанні своїх функціональних обов'язків , як особи, яка працювала на політичній посаді", - ображено відповів Олександр Лавринович. 

Згодом його адвокат Євген Солодко заявив, що йому взагалі не зрозуміло, в чому звинувачують його клієнта і що у нього є щонайменше 40 зауважень, які вимагають роз'яснення. "Зважаючи, що звинувачення серйозні проти основ державної влади звичайно сторона захисту бажає отримати роз'яснення за незрозумілими позиціями обвинувального акту. Наприклад там пишуть, що Лавринович вступив у змову з невстановленими особами, у невстановленому місці у невстановлений час, то даруйте, де чіткість формулювань?", - запитує адвокат.

Суд взяв до уваги зауваження сторони захисту і оголосив перерву на кілька днів. Після поновлення розгляду сторони "розбиратимуть" обвинувальний акт Олександра Лавриновича по пунктах, допоки він не зрозуміє суті звинувачення. Прокурори назвали таку позицію сторони захисту "цирком" задля затягування розгляду справи. "Незрозуміла суть обвинувачення? На лаві ж підсудних сам колишній містер юстиції", -  оборюється прокурор Яніс Сімонов.

Поки без арешту

За його словами, Лавриновичу загрожує  до 10 років позбавлення волі. При цьому в коментарі DW прокурор зауважив, що на даному етапі немає підстав просити суд про запобіжний захід у вигляді арешту для Олександра Лавриновича, оскільки він з'являється на судові засідання.

27 вересня 2017 року Апеляційний суд Києва задовольнив скаргу адвоката екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича та скасував рішення Печерського райсуду Києва про обрання йому запобіжного заходу у вигляді арешту на два місяці. Тоді  прокурори засудили рішення Апеляційного суду Києва, який звільнив Лавриновича з-під арешту, бо вважали, що він може втекти.