У понеділок, 9 червня, оголошено вироки у справі про вбивство журналістки "Нової газети" Анни Політковської, скоєне у 2006 році. Присяжні визнали всіх підсудних винними. Кіллер Рустам Махмудов засуджений до довічного ув'язнення, його брат Джабраїл Махмудов, який стежив за журналісткою, - до 14 років колонії суворого режиму, а їхній третій брат Ібрагім - до 12 років колонії суворого режиму. Їхній дядько Лом-Алі Гайтукаєв, організатор убивства, засуджений до довічного ув'язнення в колонії суворого режиму. Також винним в організації вбивства визнаний і колишній співробітник російського Управління з боротьби з організованою злочинністю Сергій Хаджикурбанов. Його засуджено до 20 років ув'язнення, повідомляє інформаційне агентство "Інтерфакс".

Близькі Анни Політковської не вважають, що в розслідуванні вбивства журналістки поставлено крапку. "Залишається купа запитань щодо замовника", - заявив "Інтерфаксу" син Політковської Ілля.

Раніше, у 2012 році, в цій же справі був засуджений до 11 років ув'язнення екс-полковник міліції Дмитро Павлюченков, який, користуючись своїми зв'язками у правоохоронних органах, також стежив за Політковською та придбав зброю для кіллера. Поки що Павлюченков, справа якого розглядалася в окремому провадженні, залишається єдиним, хто визнає себе винним.

Перший процес

Судовий розгляд справи Політковської - вже третій. Перший процес, який відбувся у Московському окружному військовому суді наприкінці 2008 - на початку 2009 років, завершився виправданням підсудних. Тоді їхній склад був дещо іншим: у вчиненні злочину підозрювалися тільки Ібрагім та Джабраїл Махмудови і Сергій Хаджикурбанов.

"Перший процес був радше інтуїтивним, - розповідає прес-секретарка та судова репортерка "Нової газети" Надія Прусенкова. - Складалося враження, що ці люди причетні, однак беззаперечних доказів на той момент не було". За її словами, один з головних фігурантів справи Дмитро Павлюченков на першому процесі проходив свідком та багато чого замовчав.

Крім того, на першому процесі обвинувачення і слідство працювали недостатньо чітко, що дозволяло адвокату підсудних Мураду Масаєву використовувати це як аргумент на свою користь, пригадує член правління правозахисного товариства "Меморіал" Олександр Черкасов. Зокрема одним із важливих доказів був біллінг - інформація від телефонної компанії про переговори на місці злочину. "І ось якась недалекоглядна людина зі слідчих органів, отримавши цей біллінг у вигляді файлу, починає багато разів його відкривати і закривати, - пояснює Черкасов. - Якщо подивитися, коли цей файл востаннє змінювали, то виходить, що це робили слідчі органи". За словами Черкасова, недостатньо дбайливе ставлення до доказів дозволило адвокату Масаєву переконати присяжних у тому, що біллінг сфальшований, а обвинувачення в цілому несправедливе.

Що змінилося

Другий процес у справі Політковської завершився нічим, оскільки колегія присяжних була розпущена. Однак за цей час багато чого змінилося. Зокрема Павлюченков зі свідка став підсудним, визнав свою вину та уклав угоду зі слідством, вказавши на Рустама Махмудова та Лом-Алі Гайтукаєва як на своїх співучасників. Однак цього було недостатньо, оскільки в Павлюченкова були погані стосунки з цими людьми, отже, й імовірний мотив їх обмовити, пригадує Надія Прусенкова. Потрібні були ще свідки, і вони знайшлися.

Під час третього процесу, який розпочався в січні 2014 року, в суді були розглянуті свідчення, які дав колишній підлеглий Павлюченкова Олег Голубович. Раніше він за власною ініціативою вийшов на зв'язок з "Новою газетою", щоб розповісти про деталі вбивства.

"Спочатку Голубович не довіряв слідству та висловив готовність спілкуватися тільки з адвокатом потерпілих та "Новою газетою", - розповідає Надія Прусенкова. За її словами, Голубович був свідком багатьох розмов та зустрічей, під час яких планувалося вбивство, і погодився розповісти про них в обмін на гарантії безпеки для своєї родини. "Нова газета" забезпечила Голубовичу ці умови та вивезла свідка до іншої країни, де він нині й мешкає".

Голубович був допитаний слідчими органами та повідомив деталі, яких бракувало і "які неможливо вигадати", пригадує Прусенкова. Зокрема це була інформація про обставини передачі зброї. "Спочатку Голубовичу майже ніхто не вірив, тому що він член цієї злочинної групи, - розповідає DW син убитої журналістки Ілля Політковський. - Однак він багато чого розповів: і про побачені ним гроші, і про почуті нетверезі розмови. Усе це співставили з іншими дрібними фактами".

Інформацію Голубовича підтвердив ще один свідок - водій Павлюченкова, який на час розгляду справи перебував у місцях позбавлення волі та не мав можливості домовитись із Голубовичем про те, що вони даватимуть однакові свідчення. Все це підтверджувалося також деталізацією телефонних розмов.

Обвинувачення переконливе, злочин не розкритий

Цього разу позиція обвинувачення була підготовлена більш грамотно, стверджує Надія Прусенкова з "Нової газети". "Захист намагався звернути увагу на дрібниці, однак принципові речі їм спростувати не вдалося. Зокрема питання, що робили брати Махмудови біля будинку Політковської за кілька днів до убивства (це зафіксували камери спостереження. - Ред.), а також питання, чим пояснити їхню дивну забудькуватість: брати пам'ятали, що робили ввечері та вранці того дня, однак не пригадували, де перебували на час вчинення злочину".

Олександр Черкасов погоджується з тим, що наприкінці другого процесу обвинувачення діяло професійно і виглядало переконливо. "Коли немає нормальних стенограм, коли громадська думка вважає, що справедливого суду бути не може, коли обвинувачення звикло не працювати, тому що є механізми тиску на суд, дуже складно провести переконливий процес", - заявив член правління "Меморіалу". Можна сказати, що на цьому процесі прокуратура навчилася представляти результати своєї роботи, вважає Черкасов.

Однак це не означає, що злочин розкрито. "Нова газета" та потерпілі наполягають на тому, щоб розслідування продовжувалося. За словами сина Політковської, потерпілі отримають сатисфакцію тільки після того, як знайдуть замовників злочину. І ось саме з цим у слідства великі проблеми.

Мовчання організаторів убивства

Найближчі до замовника фігуранти справи Політковської - це Павлюченков та Гайтукаєв, розповідає Надія Прусенкова. "До цього кілька років вони мали спільний бізнес, - пояснює співробітниця "Нової газети", - у якому мали рівні частки".

На думку Прусенкової, обидва організатори вбивства скоріш за все чудово знають, хто його замовив. Чому вони про це не говорять - велике запитання. Так що слідству ще доведеться багато попрацювати. "Я переконаний, що ця злочинна група багато років виконувала замовлення на вбивства, - заявив Ілля Політковський. - Для мене очевидно, що засуджено лише невелику частину цієї банди - насправді ж їх набагато більше".