У Росії завершилося розслідування справи українського журналіста Романа Сущенка, якого підозрюють у шпигунстві. Суд має відбутися в січні наступного року. Захист журналіста розраховує на міжнародну підтримку.
Реклама
Федеральна служба безпеки (ФСБ) Росії завершила розслідування кримінальної справи щодо українського журналіста Романа Сущенка, якого звинувачують у шпигунстві. "Справу стосовно Романа Сущенка закінчено. Ми вже ознайомилися з двома томами справи із десяти", - повідомив у п'ятницю, 10 листопада, його адвокат Марк Фейгін. Того ж дня Московський міський суд відхилив скаргу захисту на продовження терміну арешту Сущенка до 30 листопада.
Підозри у шпигунстві
Співробітники ФСБ затримали Романа Сущенка у жовтні 2016 року в Москві. Російська контррозвідка підозрює журналіста у шпигунстві. "У справі дуже багато складових. Але якщо говорити в цілому, то Романа підозрюють у тому, що він збирав інформацію про вторгнення російських військ в Україну", - розповів DW адвокат журналіста Фейгін. ФСБ заявляє, що Сущенко працював на Головне управління розвідки міноборони України, хоча воно вже надало суду заяву про те, що журналіст не є його співробітником.
Роман Сущенко працював кореспондентом інформагентства "Укрінформ" у Парижі та шість років проживав на території Франції. Сторона захисту пояснює, що він неодноразово відвідував Росію і під час затримання перебував там з особистих мотивів, оскільки має у цій країні родичів. За словами дружини журналіста Анжели, її чоловік їздив до брата. Сам Сущенко відкидає висунуті проти нього звинувачення.
Подальший захист
Після завершення розслідування захист Сущенка знайомитиметься зі справою. "Ми будемо оскаржувати дії органів слідства і одночасно знайомитися зі справою. Думаю, що це займе листопад-грудень. У січні має розпочатися основне слухання, але через державну таємницю воно буде проходити в закритому режимі", - розповів DW Марк Фейгін. За його словами, якщо суд буде засідати кожного дня, то розгляд справи може протривати загалом місяць.
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.
Фото: picture-alliance/AA/E.Aydin
15 фото1 | 15
Міжнародна підтримка
Захист українського журналіста наголошує на тому, що розраховує на міжнародну підтримку. "Ця справа є політичною. У переговори залучений ряд перших осіб європейських держав. Перспективи в цьому напрямку дуже оптимістичні, і не виключено, що знайдеться процедура і буде акт помилування", - додав Фейгін.
Європейський парламент ще минулого року звернувся до президента Росії Володимира Путіна і керівництва ЄС з вимогою вжити всіх заходів щодо звільнення Сущенка. У парламенті вважають, що арешт у Росії українського журналіста є тривожним сигналом для всіх, хто хоче відвідати РФ.
Цьогоріч Європарламент ухвалив резолюцію "Політичні в'язні у тюрмах Росії та ситуація у Криму", у якій зазначено, що Роман Сущенко та інші українські громадяни "незаконно утримуються" в ув'язненні на території Росії. Євродепутати закликають негайно звільнити цих людей і сприяти їхньому поверненню на батьківщину. З такими ж вимогами виступила й ОБСЄ та Парламентська асамблея Ради Європи.
Протести журналістських організацій
Міжнародна і Європейська федерації журналістів (IFJ і EFJ) також закликали російську владу звільнити Сущенка. Генеральний секретар IFJ Ентоні Белленджер назвав утримання українського журналіста за ґратами в Росії "посяганням на свободу ЗМІ". Також звільнити кореспондента закликали Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка України та Союз журналістів Росії.
У Європарламенті вважають арешт Сущенка тупістю Росії (07.10.2016)
01:51
Рік без Романа Сущенка: як за нього бореться дружина (02.10.2017)