Справа Шеремета: суд подовжив арешт підозрюваному Антоненку
Валерій Сааков
25 травня 2020 р.
Підозрюваний у вбивстві журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко перебуватиме під арештом без права внесення застави до 23 липня, вирішили судді.
Підозрюваний Андрій Антоненко (у центрі) під час судового засідання, грудень 2019 рокуФото: DW/I. Burdyga
Реклама
Печерський районний суд Києва подовжив арешт Андрія Антоненка, якого підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета, до 23 липня без права внесення застави. Таке рішення суд ухвалив у понеділок, 25 травня, передає інформагенція "Українські Новини".
Прокурори просили подовжити арешт підозрюваному, а сторона захисту - обрати Антоненку будь-яку іншу міру запобіжного заходу, не пов'язану з триманням під вартою. Утім, суд задовольнив клопотання прокурорів і залишив підозрюваного під вартою.
Адвокат просив перенести засідання
Крім того, адвокат Антоненка Дмитро Круговий просив суд перенести засідання, оскільки стороні захисту не дали можливості ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. Адвокат вважає, що в матеріалах справи може бути більше інформації, ніж у них є натепер.
Однак суддя Віталій Писанець відхилив це клопотання. Круговий також заявив, що прокурори подали клопотання про подовження запобіжного заходу Антоненку 22 травня, а термін арешту спливає 1 червня. Він зазначив, що прокурори можуть подавати таке клопотання не менш ніж за 10 днів до закінчення терміну арешту. Тож адвокат просив повернути клопотання у зв'язку із закінченням строків. Але суддя вирішив продовжити засідання. Крім того, Антоненка хотіли взяти на поруки дев'ятеро людей, серед яких колишні і нинішні депутати Верховної Ради, але суд відмовив у такому клопотанні.
Нагадаємо, минулого тижня адвокати повідомили, що Нацполіція закінчила досудове розслідування справи щодо вбивства Шеремета.
Журналіста Павла Шеремета вбили 20 липня 2016 року у центрі Києва шляхом підриву вибухівки, закладеної у автомобіль, яким він керував. Понад три роки слідство - поліція, прокуратура та СБУ - не надавали інформації про розслідування справи. 12 грудня 2019 року у МВС повідомили, що слідство встановило підозрюваних у вбивстві Шеремета. Ними виявилися волонтерка і дитяча лікарка Юлія Кузьменко, музикант і військовий Андрій Антоненко, а також військова медсестра Яна Дугарь.
Від Бузини до Шеремета: найгучніші вбивства в Україні
Аркадій Бабченко виявився живим. Його вбивство було інсценоване СБУ, щоб затримати організатора, який, як стверджують в Києві, працював на спецслужби РФ. DW пригадує найрезонансніші вбивства в Україні за останні роки.
Фото: Reuters/V. Nosach
Павло Шеремет
Журналіст Павло Шеремет, який був громадянином Білорусі, загинув унаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва 20 липня 2016 року - зловмисники заклали вибухівку в його авто. Він неодноразово критикував політику президента Білорусі Олександра Лукашенка та російську владу. Особи, причетні до вбивства журналіста, досі не встановлені. Проте слідство в Україні не виключає, що його могли замовити з Росії.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Filippov
Аміна Окуєва
Громадська активістка та ветеранка АТО чеченського походження Аміна Окуєва загинула від поранення в голову торік 30 жовтня - невідомі обстріляли автомобіль, в якому вона їхала разом з чоловіком Адамом Осмаєвим. Українська поліція розцінює це вбивство як замовне, а в Службі безпеки не виключають, що у цьому злочині є "російський слід".
Фото: Reuters
Олесь Бузина
Письменника і публіциста Олеся Бузину, відомого своїми антиукраїнськими поглядами, застрелили 16 квітня 2015 року біля його будинку в Києві. Слідство назвало вбивство замовним і пов'язаним з професійною діяльністю журналіста. Тоді як деякі українські політики і журналісти вбачали у вбивстві "руку Кремля". Нині цю справу розглядають у Шевченківському суді Києва.
Фото: Reuters
Денис Вороненков
Екс-депутата Державної думи РФ Дениса Вороненкова вбили 23 березня 2017 року у центрі Києва. Незадовго до цього він переїхав до України і свідчив у справі про державну зраду Віктора Януковича. Цей статус свідка і став однією з офіційних версій вбивства. "Вороненков багато знав і знав про те, що він є найбільш вразливим для путінської системи...", - заявляв його колишній колега Ілля Пономарьов.
Вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка 29 травня було інсценовано СБУ. 30 травня з'ясувалось, що журналіст живий. Українська спецслужба встановила організатора вбивства, який діяв в інтересах російських спецслужб, та затримала його. Бабченко відомий своїм негативним ставленням до режиму Путіна. Через свої погляди торік він залишив Росію та оселився в Києві.
