Прихильники від'єднання Каталонії від Іспанії оголосили про початок "гарячої осені" - нового етапу боротьби за незалежність автономного регіону. Він почався з проведення 11 вересня - в Національний день Каталонії - масової демонстрації поборників незалежності в Барселоні. Близько мільйона людей вийшли в цей день на вулиці міста.

Спостерігачі пов'язують цей новий етап зі зміною політичної кон'юнктури в самій Іспанії. Однак вони поки що не бачать особливих перспектив для створення незалежної каталонської республіки, тим паче що у самій Каталонії ідеї суверенітету поступово втрачають популярність.

Порив прибічників незалежності

Організатором акції виступив громадський рух "Національна асамблея Каталонії", який об'єднує 80 тисяч поборників незалежності регіону від Іспанії. Про початок "вирішального етапу в боротьбі за свободу" оголосив незадовго перед демонстрацією каталонський лідер Жоакім Торра.

Наступний виступ прибічників незалежності запланований на 1 жовтня. У цей день рік тому в Каталонії відбувся референдум, під час якого більшість жителів регіону висловилися за незалежність. Мадрид не визнав його результатів і оголосив референдум незаконним.

Нинішня маніфестація проходила під лозунгом "Побудуємо каталонську республіку!". Її учасники також вимагали звільнити каталонських політиків, що перебувають у в'язниці та очікують суду за обвинуваченням у заколоті, - через проведення референдуму рік тому. Лунала гостра критика на адресу іспанської влади, включно з королем Філіпе VI, а також обіцянки провести в рамках "гарячої осені" різні акції громадянської непокори. Радикально налаштовані прибічники автономії з молодіжної організації "Коріння" вимагали відмовитись від будь-яких переговорів з Іспанією, на чому наполягає також Жоакім Торра, і боротися за незалежність "іншими", тобто насильницькими, методами.

Нинішній уряд винен каталонцями

Чому активізувались прихильники каталонського суверенітету, і чому вони впевнені в тому, що цього разу вони досягнуть проголошення незалежності? На це питання DW відповів професор політології мадридського університету Фернан Гарсія Вілья, пояснивши останні події політичними змінами в самій Іспанії. Адже уряд консервативної Народної партії (НП) на чолі з Маріано Рахоєм, який займав жорстку позицію щодо сепаратистів, на початку минулого літа змушений був піти у відставку - після того, як функціонери партії опинилися в центрі корупційного скандалу й парламент висловив йому недовіру.

Місце консерваторів зайняла Іспанська соціалістична робоча партія (ІСРП), яка прийшла до влади за підтримки невеликих парламентських груп, зокрема й прихильників каталонського суверенітету. "У відповідь уряд ІСРП, одразу після отримання владних повноважень, анонсував переговори з Каталонією, обіцяючи піти на значне розширення прав її автономії. Одночасно був знятий нагляд за витратами фінансів у регіоні і було дозволено відкрити каталонські представництва за кордоном, які були заборонені попереднім керівництвом", - відзначає Гарсія Вілья.

Загроза кризи

Нинішній уряд дає зрозуміти, зазначає він, що у подальшому готовий переглянути конституцію, після чого Каталонія фактично зможе самостійно вирішувати всі питання внутрішньої та зовнішньої політики, залишаючись у складі Іспанії, впевнений мадридський політолог. В іншому разі каталонці погрожують організувати урядову кризу, позбавивши ІСРП своїх голосів у парламенті.

"Між тим підтримати ідею від'єднання соціалісти не можуть, оскільки вона суперечить конституції Іспанії, яка захищає єдність країни", - говорить експерт. Крім того, здобуття Каталонією права на незалежність може викликати в багатонаціональній Іспанії ефект доміно. За подіями у Каталонії пильно стежать у Країні басків. У цьому регіоні є впливові сили, представлені, зокрема, радикальною партією "Білду", які також бажають від'єднання від Іспанії. Хоч зараз там урядують стримані націоналісти, які не вимагають незалежності, зміна статусу Каталонії, на думку Гарсія Вілья, може їх зблизити з радикалами і спонукати разом виступити за суверенітет регіону. Аналогічні процеси можуть статися і на Канарських островах, і в Галісії та Валенсії, де також панують сепаратистські настрої.

Перевага села над містом

Представник каталонської проіспанської партії "Громадяни", юрист Жозеп Вілья пояснює перебування у владі прихильників незалежності Каталонії "недоліками виборчої системи", за якої сільські мешканці, основні прихильники цієї незалежності, мають право на обрання більшої кількості депутатів, ніж їхні співгромадяни у великих містах, де переважає ідея об'єднаної Іспанії. Відповідно до офіційної статистики, щоб стати депутатом від сільської місцевості, достатньо набрати 26,2 тисячі голосів, від великого міста - 29,5 тисячі. Свого часу цю систему було запроваджено для залучення віддалених населених пунктів Каталонії до політичного життя регіону.

Щоб "зменшити ентузіазм сепаратистів", вважає політик, передусім, слід провести позачергові вибори в Іспанії та сформувати "сильний, незалежний від них уряд, який би діяв тільки в рамках конституції". Така перспектива, на його думку, цілком імовірна. "Адже закон передбачає проведення позачергових виборів щоразу, коли уряд залишається без належної підтримки в парламенті для прийняття важливих рішень, наприклад, річного бюджету", - пояснює він.

Рішення про вибори "може прийняти як сам уряд, так і парламентська більшість, якщо вона винесе уряду вотум недовіри". І якщо такі вибори відбудуться, нове керівництво, незалежно від того, яку партію воно представлятиме, "безумовно, повинне урядувати, не озираючись на будь-чий пресинг". Юрист вказав на те, що за ідею про необхідність позачергових виборів виступають зараз не тільки "Громадяни", а і НП, головна опозиційна сила в іспанському парламенті.

Ставлення до від'єднання в Каталонії: 50 на 50

Між тим, за даними соціологічного опитування, проведеного на початку вересня 2018 року в Каталонії "за" незалежність регіону виступають 46,6 відсотків, тобто, думки діляться приблизно порівну. Опитаний DW співробітник мадридського Центру соціологічних досліджень Едуардо Гарсія Ребольйо відзначає, що ще рік тому різниця між "двома Каталоніями" була більша на користь прихильників її незалежності.

Проте останні події, продовжив політолог, переконують каталонців, що "перспектива від'єднання загрожує їм складнощами, в першу чергу, економічного характеру". Так, з моменту референдуму в регіоні почало зростати безробіття. Адже його покинули близько п'яти тисяч підприємств. Вони перебралися в інші регіони Іспанії. Підприємці побоюються, що вихід зі складу Іспанії спричинить і вихід з Євросоюзу з відповідною втратою ринків збуту каталонських товарів. Крім того, "багато каталонців просто втомились від постійної політичної напруги, яку нагнітають прихильники незалежності", відзначив Гарсія Ребольйо.

За його словами, за останній рік в Каталонії відбулися декілька багатотисячних маніфестацій на підтримку єдності Іспаніъ, які раніше ніколи не проводились. Їх провели проіспанські партії, на кшталт "Громадян", які стали сильнішими, а також громадянські організації Каталонії. Що стосується решти Іспаії, то там проти від'єднання Каталонії, за даними проведеного у грудні 2017 року опитування, виступає 81 відсоток населення, решта висловлює, здебільшого, байдужість до цієї проблеми, зазначає експерт.