Експеримент "роботи виготовляють кросівки" провалився як у Німеччині, так і в США. Відпрацьовану на двох фабриках Speedfactory технологію "Індустрії 4.0" тепер впроваджуватимуть в Азії.
Реклама
Концерн Adidas оголосив про закриття двох фабрик у Німеччині й США, в Ансбаху й Атланті. Це - кінець знакового експерименту, що тривав упродовж двох років і на який у Німеччині покладали чимало сподівань. Одні вбачали в ньому яскравий символ реіндустріалізації, що набирає обертів, повернення й відродження перенесених до країн Азії виробництв, інші - наочний приклад втілення технологій "Індустрії 4.0". 2018 року проєкт отримав німецьку премію за інновації, що її вручають під егідою міністерства економіки ФРН.
Ансбах й Атланта не витримали конкуренції
Ідея Adidas, найбільшого після Nike виробника спортивного одягу й взуття в світі, полягала в тому, щоб частково повернути виробництво кросівок з Азії та випускати їх у безпосередній близькості до споживачів за допомогою промислових роботів, здатних швидко реагувати на зміну попиту. Адже їх не потрібно перекваліфіковувати, достатньо просто перепрограмувати. Про швидкість виконання замовлень свідчила й спільна для двох виробничих майданчиків назва: Speedfactory.
Однак щось у цьому проєкті пішло не так. Тому, як днями оголосив концерн Adidas, найпізніше до квітня 2020 року обидві фабрики зупинять виробництво, яке розпочали в 2017 році. Проблема точно не в роботах: вони ретельно робили свою справу. Тому вже до кінця 2019 року, наголошується у повідомленні для преси, вдосконалені в Ансбаху й Атланті технології запровадять в Азії на двох підприємствах, що працюють на замовлення німецького концерну. "Замість того, щоб зводити подальші Speedfactorys і керувати ними, Adidas надає перевагу закачуванню грошей в модернізацію азійських постачальників", - констатує видання Die Welt.
В інтетерв'ю агенції dpa прессекретар концерну Ян Рунау (Jan Runau) пояснив ухвалене рішення не стільки фінансовими, скільки організаційними причинами. За його словами, стало зрозуміло, що оснащені роботами фабрики все ж таки краще розміщувати там, де зосереджені "ноу-хау", постачальники й головне виробництво. А це - азійський регіон.
Азія успішно розвиває "Індустрію 4.0"
До того ж, додав прессекретар Adidas, Азія значно швидше подолала технологічне відставання, ніж можна було очікувати в 2016 році (коли ухвалювались інвестиційні рішення стосовно фабрик в Аленсбаху й Атланті). Таким чином, у даному випадку спроба налагодити в Німеччині високотехнологічне виробництво спортивних товарів не мала успіху, визнав Ян Рунау.
За його даними, фабрика в баварському Ансбаху працювала не на повну потужність, хоча була розрахована на випуск лише 500 тисяч пар кросівок на рік. Для порівняння: на замовлення Adidas постачальники компанії в різних країнах світу щорічно виробляють загалом 400 мільйонів пар.
"У кінцевому підсумку вирішальну роль, судячи з усього, зіграли виробничі витрати, передусім - витрати на оплату праці", - вважає Die Welt, аналізуючи причини закриття двох підприємств. Адже й роботизоване виробництво не обходиться без людських рук. У Німеччині роботу тепер можуть втратити близько 100 людей, у США - близько 70, але це не працівники Adidas. Їх наймала німецька фірма Oechsler, яка побудувала обидві фабрики й управляла ними за контрактом з концерном.
Як і в 1980-х роках, доходить висновку Die Welt, азійські компанії знову виявились більш конкурентоздатними: "Спочатку в Азію переносили виробництво з великою часткою ручної праці, тепер туди йдуть ще й високоавтоматизовані процеси".
Проєкт Speedfactory був просто передчасним?
Своєю чергою, австрійська газета Die Presse припускає, що проєкт Speedfactory міг бути просто дещо передчасним. Видання посилається на опубліковане торік дослідження міжнародної консалтингової компанії McKinsey "Виробництво одягу повертається додому?"
Його автори стверджували, що до 2025 року в фешн-індустрії станеться докорінний злам на користь ніаршорінгу (Nearshoring) - так професіонали називають процес повернення виробництва одягу (та взуття) ближче до ринків збуту в Європі та Північній Америці. Мода в епоху соціальної мережі Instagram швидко змінюється, і за таких умов виробникам необхідно мати можливість дуже швидко доставляти товари покупцям, котрі не захочуть чекати кілька місяців, допоки їх доставлять морським шляхом з азійських портів.
Водночас роботизація, зазначалось у дослідженні, суттєво знижує витрати на оплату праці в країнах з відносно дорогою чи дорогою робочою силою. Інакше кажучи, Die Presse не виключає, що концерну Adidas просто забракло терпіння дочекатись вже такого недалекого часу, коли його роботизовані фабрики в Німеччині та США могли б справді стати в пригоді.
Яких працівників замінять роботи
За прогнозами консалтингової компанії A.T. Kearney, вже через 20 років деякі робочі місця, на яких сьогодні ще працюють люди, займуть роботи. DW з'ясувала, в яких галузях штучний інтелект конкуруватиме з людським.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Bockwoldt
Секретарі
Сьогодні понад 2,5 мільйони німців є офісними працівниками. Вірогідно, що протягом найближчих 20 років щонайменше 70 відсотків секретарів та діловодів замінять машинами.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Bockwoldt
Кухарі
Роботи навряд чи отримають мішленівську зірку, але на кухні точно впораються з будь-якою рутинною роботою.
Фото: picture-alliance/newscom/C. Lee
Продавці
У багатьох німецьких супермаркетах термінали самообслуговування поступово замінюють касирів. Покупці можуть самі відсканувати штрих-коди на товарах, зважити фрукти й овочі, а потім розрахуватися готівкою або банківською карткою.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Baumgarten
Офіціанти
У деяких ресторанах Китаю замість обслуговуючого персоналу використовують таких роботів. Вони можуть приймати замовлення, приносити їжу та виставляти рахунок. Машини працюють близько семи годин без додаткової підзарядки.
Фото: picture-alliance/Photoshot/Y. Jianfeng
Економісти
Виконання складних економічних обчислень теж планують довірити роботам.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Kalaene
Поштові кур'єри
У 2013 році концерн Deutsche Post вперше заявив про можливість доставки листів та бандеролей у важкодоступні райони за допомогою безпілотників під назвою Paketkopter. Імовірно, вже найближчим часом вони повністю замінять звичних листонош. Сьогодні в цій галузі у Німеччині задіяно близько 700 тисяч осіб.
Фото: picture-alliance/dpa/I. Wagner
Банківські клерки
Нині понад півмільйона німців працюють у банках. Згідно з прогнозами, більшості з них доведеться шукати нову роботу: будь-які валютні операції можуть виконувати і роботи.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Hoppe
Комірники
Виконання логістичних завдань на складах теж довірять машинам.
Фото: picture-alliance/Denkou Images
Зварювальники
Робототехніка поступово впроваджується і в металообробній промисловості. Розумні системи звільнятимуть людей від небезпечної та важкої роботи.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Pedersen
Бухгалтери
Своє місце в рейтингу професій, які підпадуть під автоматизацію, посідають і бухгалтери.
Фото: picture-alliance/Klaus Ohlenschläger
Незамінні фахівці
Крім списку професій, яким загрожує роботизація, компанія A.T. Kearney склала і рейтинг спеціалістів, яких машини точно не замінять. Вихователі в дитсадках, медичні працівники та наукові співробітники можуть не хвилюватися: штучний розум не здатний фантазувати та відчувати.
Фото: picture-alliance/ZB/P. Pleul
11 фото1 | 11
Три смужки Adidas і походження інших знаменитих брендів
Ці бренди, логотипи, товарні знаки відомі всім. Але як вони виникли і що означають? DW розкриває секрети їхнього походження.
Фото: picture alliance/dpa/D. Karmann
Адідас - Adidas
Те, що назва фірми "Адідас" походить від імені і прізвища її засновника АДІ ДАСслера, знає багато хто, але як з'явились ці три знамениті смужки - її логотип? Випадково. Вже на перші свої футбольні бутси Аді Дасслер нашивав по три поперечні смужки шкіри з боків - для того, щоб бутси були міцніше. Завдяки ним взуття Adidas стали впізнавати, і в 1949 році Аді Дасслер взяв патент на цей логотип.
Фото: picture-alliance/dpa/C. Jaspersen
Ролекс - Rolex
Фірму Rolex заснував 1905 року в Лондоні німець Ганс Вільсдорф. Але виготовити фешенебельний годинник виявилось легше, ніж вигадати яскраву назву, яка б запам’ятовувалась всіма мовами. Вільсдорф спробував сто варіантів, жоден йому не сподобався. Раптом під час поїздки на запряженому четвіркою коней омнібусі він "почув" це ім’я: Rolex. Чи був це стукіт колес або ляскіт батога, залишилось невідомим.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Ebener
Шанель номер п'ять - Chanel № 5
Чому саме "номер п'ять"? Існує кілька версій. Одна: парфумер Ернест Бо, постачальник дому Романових, який втік з Росії після революції, запропонував у 1921 році Коко Шанель п’ять різних варіантів парфумів. Їй сподобався п’ятий аромат. Більш романтичне пояснення: Коко Шанель вибрала назву сама, тому що цифра п’ять приносила їй успіх (тому, наприклад, вона представляла свої нові колекції 5 травня).
Фото: picture-alliance/dpa
Старбакс - Starbucks
Троє приятелів, склались разом і відкрили в 1971 році магазин з продажу кави. Їх пов’язувала спільна любов до роману Германа Мелвілла "Мобі Дік, або Білий кит", і один із співвласників запропонував назвати нову фірму на честь китобійного судна з роману: "Пекод". Але врешті-решт, обрали ім'я старшого помічника капітана - Старбека. Або в оригіналі: Starbuck. Логотип теж "морський" - русалка-сирена.
Фото: picture-alliance/dpa/T. Hase
Чупа-чупс - Chupa Chups
Цей бренд знають навіть маленькі діти. Але чи відомо їхнім батькам, що логотип знаменитих льодяників на паличці створив відомий сюрреаліст Сальвадор Далі? Влучну назву вигадав в 1958 році власник іспанської кондитерської фабрики Енрік Бернат. Вона походила від дієслова chupar - смоктати. А логотип він замовив у Далі. Той намалював жовту ромашку з червоним написом - в кольорах іспанського прапора.
Фото: picture-alliance/dpa/Maxppp/S. Jarry
Кока-кола - Coca-Cola
Назва самого популярного у світі солодкого напою виникла, так би мовити, природнім шляхом - від назв рослин, листя і насіння яких входили в 1886 році в рецептуру сиропу від головного болю: кокаїнового куща (Coca англійською) і дерев коли (Cola). А логотип намалював бухгалтер фірми каліграфічним прописом на червоному тлі: таким був колір бочок, в які розливали кока-колу.
Фото: picture-alliance/dpa/J.Kalaene
Лакост - Lacoste
Рене Лакост, який створив фірму, відому не тільки сорочками поло, був чудовим тенісистом. В 1920-х роках він кілька разів вигравав турніри "Великого шолома". Якось тренер пообіцяв йому валізу з крокодилової шкіри за перемогу у важливому матчі, але Лакост його програв. Після матчу Кубка Девіса один із журналістів прозвав Рене "алігатором", який пізніше і став логотипом компанії.
Фото: picture-alliance/empics/J. Buckle
Мерседес - Mercedes
Мерседес - це ім’я доньки австро-угорського дипломата і торгівця автівками Еміля Єллінека. Його перший гоночний "даймлер" (Daimler) під "псевдонімом" Mercedes виграв в 1899 році гонки в Ніцці. Після чого Єллінек замовив 36 автомобілів (тоді третина всієї річної продукції фірми Daimler-Motoren-Gesellschaft) і фінансував розробки нової моделі. Вона, як і наступні, отримала ім'я його доньки.
Німецька компанія Haribo, виробник солодощів і, перш за все, фруктового мармеладу у вигляді маленьких ведмежат, була заснована в Бонні в 1920 році. Створив її Ганс Ріґель (Hans Riegel). Перші літери його імені, прізвища і назви його рідного міста і утворили бренд Haribo (HAns RIegel BOnn). Сьогодні товари під брендом Haribo можна придбати у 100 країнах світу.
Фото: Patrik Stollarz/AFP/Getty Images
Еппл - Apple
Чому логотипом Apple стало надкушене яблуко? Чи має до цього стосунок геніальний британський математик Алан Тюрінг? Він керував групою, яка зламала код нацистської "Енігми". У 1952 році стало відомо, що Тюрінг гомосексуал. Його судили, і він покінчив життя самогубством. На його нічному столику знайшли надкушене яблуко, в яке Тюрінг вприснув розчин ціанистого калію. Можливо, це всього лише легенда.